Пронос у кота
Ці тварини вважаються гурманами. Вони добре знаються на їжі і часом навіть дуже до неї прискіпливі. Тому діарея у них — нечасте явище, якщо тварини не страждають на хронічні недуги. Тим не менш, до такої неприємності господар має бути готовим, знати, чому вона трапилася, і що робити. Отже, озброїмося корисною теорією.
Про причини котячої діареї
Перше, що спадає на думку недосвідченому господарю кішки, який помітив у своєї вихованки пронос, — отруєння. Справді, таке трапляється з кішками, але рідко, адже добре розвинене почуття нюху не дозволяє тварині їсти несвіжу, підкислу їжу. Однак у кошенят нюх ще не дуже розвинений, тому вони таки можуть з`їсти щось подібне з цікавості.
Однією з причин діареї у кішок бувають глистяні інвазії. Паразити викликають розлади травлення досить часто. Харчуючи за рахунок організму тварини, вони забирають у нього вітаміни, мікроелементи, порушують обмін речовин і знижують імунітет, що в кінцевому підсумку і проявляється проносом. Він також цілком може бути ознакою інфекційних захворювань, пухлин (це більше характерно старіючим вихованцям), патологій внутрішніх органів. Тобто причин кішкової діареї існує безліч. Не варто забувати, що кожна тварина – це індивідуальний організм. Тому у 2 кішок, які хворіють, скажімо, на ентерит, можуть виявлятися різні ознаки. Ось чому треба уважно спостерігати за харчуванням, поведінкою, навичками своїх підопічних, щоб вчасно помітити ознаки неблагополуччя. І справжню причину проблеми допоможе встановити ветеринар. Фахівці ветеринарної медицини знають, що навіть характер фекалій може підказати, що стало причиною погіршення самопочуття вашого хвостатого друга. Діарея в нього може супроводжуватися іншими проявами. Так, наприклад, якщо її причиною стала різка зміна корму, то пронос буде нетривалим, і тварина при цьому може зберігати активність. Зазвичай така діарея не триває більше доби, і все приходить у норму без допомоги господаря. Якщо кішка або кіт чуйно реагують на незвичну їжу, виникає її непереносимість, то це буде проявлятися підвищеним метеоризмом, раптовим проносом, але без запаху. Такою може бути реакція тварин на горіхи, молоко, родзинки.
А ось розлади травлення, викликані присутністю в організмі гельмінтів, зазвичай провокують зниження ваги, діарею зі слизом двічі-тричі на добу, зниження активності, тугий живіт, блідість ясен. В цьому випадку фекалії будуть погано і сильно пахнуть.
Якщо діарея у вихованця викликана панкреатитом, то виявляється недуга ще й слабкістю, лихоманкою. У цьому випадку пронос у тварини буде хронічним. При бактеріальних інфекціях у випорожненнях можуть бути слиз і кров, з`являється блювота, а кішка стає млявою. Захворювання тонкого кишечника зазвичай супроводжуються рясною діареєю. При цьому стілець темно-коричневого кольору, кіт випорожнюється 3-4 рази на день. Якщо ж фекалії стали чорними, то цілком можливо, що має місце внутрішня кровотеча. У такій ситуації треба екстрено звертатися до клініки!
Найбільшу небезпеку для життя тварин становлять токсичні речовини як причина отруєнь. У цьому випадку можуть початися судоми, змінюється серцевий ритм, і якщо вчасно надати допомогу потерпілій тварині, то можливий летальний кінець. Саме на це і розраховують губителі бродячих тварин, які розкидають для них отруєну їжу. Будь-який кіт, що гуляє вулицею, може від цього постраждати.
Про допомогу тварині
Отже, рекомендується дотримання голодної дієти протягом доби з рясним питтям, якщо випорожнення вихованця звичайного кольору, не надто рясні, у них немає крові, слизу, вони не пахнуть різко. У цьому полягає перша допомога при несильних розладах. Терміново потрібно поспішати до ветеринара, коли до проблеми приєднується ще й блювання, відмова від води, кількість випорожнень велика, і вони чорного, зеленого, яскраво-жовтого кольору. Небезпека в тому, що при діареї організм тварини зневоднюється, вона втрачає сили, хвороба прогресує. У такому випадку зволікання господаря може призвести до смерті для кішки, особливо якщо йдеться про отруєння токсичними речовинами. Не потрібно намагатися лікувати її людськими препаратами. Допускається напувати вихованку рисовим відваром, настоєм кори дуба. Зверніться до ветеринарного фахівця, і він допоможе точно встановити причину, призначити грамотну терапію. Бажано принести на аналіз випорожнення тварини.