Симптоми тахікардії у собак та методи лікування

Фізіологічна тахікардія є варіантом норми. Часте серцебиття виникає як відповідь організму на вплив певних факторів. Таким чином, працює компенсаторний механізм серця при фізичних навантаженнях, під час стресових ситуацій або в спекотний період часу. Активізація симпатичної нервової системи, викид у кров адреналіну призводять до збільшення частоти серцевих скорочень. Цей стан не є патологією. ЧСС нормалізується, як вплив несприятливих зовнішніх факторів припиняється.

Патологічна тахікардія є хворобливим станом організму. Вона розвивається у спокої і може бути як самостійним захворюванням, і симптомом багатьох небезпечних патологій.

Класифікація хвороби в залежності від розташування генератора серцевих імпульсів

Залежно від розташування джерела занадто частих серцевих скорочень виділяють два види тахікардії: синусова та пароксизмальна.

При синусової тахікардії активізується так званий синусовий вузол або водій ритму. Ця освіта знаходиться в стінці правого передсердя, складається з м`язових волокон, що проводять, і координує роботу різних відділів серця.

При пароксизмальній тахікардії джерело прискореного серцебиття знаходиться в передсердях або шлуночках. Протікає вона у вигляді нападів, що мають раптовий початок, тривалий перебіг і таке ж різке закінчення.

Причини синусової тахікардії

У собак найбільше поширення має синусова тахікардія. Причини її можуть бути різними. Вони поділяються на інтракардіальні (внутрішньосерцеві) або екстракардіальні (їхнє джерело розташоване поза серцевим м`язом).

Інтракардіальна форма патології зазвичай викликається органічними змінами у різних структурах серця. Вони виникають як наслідок кардіоміопатії, міокардиту, кардіосклерозу, пороку серця, перикардиту та інших захворювань серцевого м`яза.

Екстракардіальна форма може мати різне походження. Це може бути:

• вплив шкідливих факторів (інтоксикації, інфекційні захворювання, гіпоксія);
• вплив неврогених факторів (порушення вегетативної нервової системи, неврози);
• медикаментозний вплив (реакція на медичні препарати – адреналін, атропін, кортикостероїди, діуретики та інші);
• інші причини (тиреотоксикози, анемії, крововтрати різної етіології, больовий синдром).

Фактори ризику

Серед факторів, що провокують тахікардію, виділяють ендокринологічні проблеми, захворювання серцево-судинної та дихальної систем. Порушення частоти серцевих скорочень можуть відчувати вагітні та годуючі самки, які страждають на ендометріоз або мастит.

Існують схильні породи, представники яких більш схильні до захворювання, ніж інші собаки. З великих порід – це доги, алабаї, сенбернари, ньюфаундленди.

Собаки дрібних порід часто страждають від підвищеної нервової збудливості, яка є причиною серцевих розладів. Це пекінеси, чихуахуа, йоркширські тер`єри та інші.

Схильні до тахікардії службові та мисливські пси, життя яких пов`язане з великими фізичними навантаженнями і сповнене стресів.

Собаки, що ведуть пасивний спосіб життя, теж можуть відчувати порушення серцевого ритму при найменших навантаженнях, оскільки зовсім не привчені до них.

Симптоми захворювання

Синусова тахікардія характеризується поступовим наростанням ознак і таким же розтягнутим за часом їх зменшенням. Собака може не відчувати значного погіршення самопочуття, оскільки під час нападу серце зазвичай зберігає правильний синусовий ритм.

Пароксизмальна тахікардія навпаки починається і закінчується раптово. Тривалість нападу може становити від однієї години до кількох діб.

Перші симптоми тахікардії у собак такі: прискорене серцебиття, почуття тяжкості або болі в серці. Тяжкий ступінь недуги пов`язаний з недостатнім кровопостачанням внутрішніх органів, включаючи і головний мозок. При незначному фізичному навантаженні спостерігаються симптоми кисневого голодування: запаморочення, непритомність, відчуття нестачі повітря. Можуть приєднатися неврологічні ознаки (спазми та судоми), а також симптоми, що вказують на характер основного захворювання.

Діагностика

Починається діагностика із зовнішнього огляду. На стегнової артерії ветеринар вислуховує пульс. Кількість ударів за хвилину, що перевищує норму, свідчить про наявність тахікардії. Визначити, симптомом якого захворювання є, допомагають такі діагностичні заходи:

• загальний аналіз крові та сечі;
• електрокардіограма;
• ультразвукове дослідження стану судин;
• рентгенографія стану серця та щитовидної залози.

Лікування хвороби

Лікування тахікардії спрямоване на усунення прямих факторів, що спричиняють її появу у собак. Також проводиться терапія первинного захворювання, симптомом якого вона є.

Фізіологічну тахікардію не потрібно лікувати. Після того, як дратівливі фактори закінчують свою дію (настає фізичний відпочинок, усувається вплив стресу, припиняють свій вплив високі температури навколишнього середовища), частота серцевих скорочень приходить у норму.

При патологічній тахікардії можуть застосовуватись такі методи:

• призначаються седативні засоби (Корвалол, Валокордін, бромід калію);
• усуваються осередки інфекції;
• призначаються бета-блокатори та препарати калію (при інтракардіальній формі хвороби);
• призначаються антиаритмічні препарати (пропафенон).
• призначаються тиреостатичні препарати (при тиреотоксикозі).

Під час проходження курсу лікування необхідно слідувати рекомендаціям ветеринара: берегти вихованця від інфекцій, не зазнавати зайвих фізичних навантажень, при необхідності збалансувати його раціон. Якщо лікування буде підібрано правильно, то прогноз хвороби обіцяє бути сприятливим.

Основним заходом профілактики аритмій і порушень частоти серцевих скорочень служить грамотний догляд і періодичні профогляди у ветеринара, що лікує, зі зйомкою кардіограми. Особливо це стосується собак, породи яких найбільш схильні до розвитку патології.