Сінгапурська кішка: опис породи та характеру
Сінгапурська кішка була завезена до Сполучених Штатів із Сінгапуру в минулому столітті. Стандарт був розроблений у 80-х роках і тоді порода була офіційно визнана. На батьківщині кішки цієї породи вважаються національним надбанням і коштують дуже дорого. Незважаючи на це, заводчики у всьому світі продовжують займатися розведенням цих домашніх вихованців. Сінгапурські кішки користуються популярністю завдяки своїй допитливості, цікавій зовнішності та дружелюбності.
Сінгапурська кішка була завезена до Сполучених Штатів із Сінгапуру в минулому столітті. Стандарт був розроблений у 80-х роках і тоді порода була офіційно визнана. На батьківщині кішки цієї породи вважаються національним надбанням і коштують дуже дорого. Незважаючи на це, заводчики у всьому світі продовжують займатися розведенням цих домашніх вихованців. Сінгапурські кішки користуються популярністю завдяки своїй допитливості, цікавій зовнішності та дружелюбності.
Опис сінгапурських кішок та їх характер
Опис сингапурських кішок виглядає так:
- Тулуб. У сінгапурів тіло злегка витягнуте. Костяк міцний, а лапи короткі з подушечками овальної форми. Довжина хвоста, відповідно до стандарту, повинна дорівнювати відстані від лінії плечей до кіпця кішки. Він поступово звужується до кінця і закінчується круглим пензликом.
- Вовна. Вовняний покрив у сінгапурських котів короткий і блискучий. Підшерстя у них відсутня. У кошенят шерсть буває трохи довшою, ніж у дорослих кішок і щільно прилягає до тулуба. Шерсть кота не повинна бути надто шовковистою та м`якою.
- Забарвлення. Стандартом допустимо всього 2 забарвлення для сінгапурських котів. У першому випадку шерсть має темно-коричневий відтінок, а грудна клітка та підборіддя трохи світліше. При другому типі забарвлення шерсть вихованки пофарбовані у відтінок «слонової кістки», при тому, що основне забарвлення кремове із золотистим відливом, а на вушних раковинах, голові та спині присутні яскраві коричневі вкраплення. Характерною для сінгапурів є і пензлик темного відтінку на кінчику хвоста. Недоліком є кільце на хвості.
- Голова. У сінгапурських котів невелика голова, широкий ніс, що утворює з підборіддям пряму лінію. Вушні раковини у кішок досить великі, і маленькі вуха вважаються недоліком. Очі мигдалеподібної форми, великі і розташовуються вони трохи косо. Пофарбовані очі у жовтуватий чи зелений колір. Допускається і змішування цих двох відтінків.
Сінгапурські коти менше звичайних кішок. Дорослі самки досягають у вазі трохи більше 2 кг, а самці — близько 3 кг. Завдяки цій особливості кішки занесені до книги рекордів Гіннеса, як найменші представники сімейства котячих.
Сінгапурські кішки доброзичливі та ласкаві вихованці. Чотирьоногі тварини комунікабельні та люблять спілкуватися з домочадцями. Кішки цієї породи досить незалежні, але потребують уваги господаря. До того ж вихованці дуже грайливі і допитливі.
Як правило, після активних ігор сінгапурський кіт воліє подрімати на руках у господаря. Тварини не обирають одного господаря і однаково добре ставляться до всіх домочадців. Маленьких дітей коти люблять і із задоволенням проводять із ними час. Незвичайною особливістю цих котів вважають те, що вони не переносять гучних звуків. Саме тому не рекомендується включати за них голосно музику і кричати.
Особливості догляду за вихованцями
Доглядати сінгапурських кішок дуже просто. Оскільки до линяння коти не схильні, а від природи наділені охайністю, за вовною догляд вони здійснюють самостійно. Періодично можна розчісувати чотирилапого вихованця.
Складання правильного збалансованого раціону є важливим пунктом у догляді за котом цієї породи. Незважаючи на те, що до ожиріння сінгапурські кішки не схильні, перегодовувати їх не рекомендується. При годівлі промисловими кормами варто давати вихованцю кількість їжі, яка вказана на упаковці. Рекомендується урізноманітнити раціон сінгапуру та годувати його не тільки сухими кормами, а й консервованою продукцією та павучами. При цьому продукція має бути з незначним вмістом м`яса (близько 30%) та підвищеною засвоюваністю.
Сінгапурських котів можна годувати і натуральною їжею. Бажано давати домашньому вихованцю нежирне м`ясо, різноманітні каші та овочеві страви. За бажання можна побалувати кішку екзотичними продуктами, такими як ківі, манго та банан. Не можна годувати сингапуру такими продуктами:
- свинина;
- ковбасні вироби;
- солодощі;
- річкова риба;
- молоко.
Потрібно стежити за станом зубів, вух та очей вихованця і при необхідності очищати їх за допомогою ватного диска. Зуби потрібно чистити спеціальною щіткою. Водні процедури домашньому вихованцю не потрібні. До лотка сингапурські кішки звикають швидко, а деякі особини навіть ходять до звичайного туалету.