Що робити, якщо кішка не може сходити в туалет по-маленькому
Якщо у вашого вихованця з`явилися проблеми з сечовипусканням, необхідно без зволікань відправлятися до ветеринарної клініки, щоб показати тварину фахівцю, який після огляду зможе вказати на причини недуги.
Кожен люблячий господар намагається забезпечити комфортні умови проживання для свого вихованця, включаючи належний догляд та збалансоване харчування, незалежно від породи тварини. Адже навіть безпородним кішкам потрібно харчуватися правильно. Але, на жаль, не завжди вдається запобігти можливим захворюванням.
І якщо виникла проблема з тим, що у кішки не виходить сходити в туалет по-маленькому, це може бути тривожним сигналом, що свідчить про те, що, швидше за все, у вашого вихованця починає розвиватися сечокам`яна хвороба. В даному випадку втручання ветеринарного лікаря неминуче, тому що не виявлена вчасно хвороба, і відсутність її лікування можуть стати причинами смерті.
Якщо ви помітили, що кішка веде себе дивно, метушиться, голосно нявкає, ходить навколо та біля лотка, а під час сечовипускання притискається до краю лотка (так тварина допомагає сечовому міхуру спорожнитися), це говорить про те, що у кішки проблеми з нормальним сечовипусканням , під час якого вона відчуває біль та печіння. Але визначити, що саме стало причиною хворобливого сечовипускання, може лише фахівець. Тому не варто відкладати візит до ветеринарної клініки, де вашому вихованцю обов`язково допоможуть.
Найчастіше піддані сечокам`яній хворобі коти, стерилізовані в дитинстві. Якщо ж є проблеми з нирками, то позивів до сечовипускання може взагалі не бути. Тому іноді навіть фахівцям важко визначити перші ознаки утворення у нирках тваринного піску чи каміння.
Бувають випадки, коли навіть у маленьких кошенят спостерігаються подібні проблеми, проте найчастіше на такі захворювання страждають дорослі тварини. Раніше вже згадувалося про деякі причини, які сприяють захворюванню. Не виключено в даному випадку і наявність механічної непрохідності сечовивідних шляхів, проблема найчастіше вроджена.
Запальні процеси в уретрі або сечовому міхурі також можуть завдавати кішці сильний дискомфорт і заважати їй сходити до туалету по-маленькому. Що б там не було, відкладати в цьому випадку візит до ветеринара вкрай не бажано. Він огляне кішку і призначить необхідні аналізи, це допоможе швидше визначити діагноз і почати лікування, затягувати з яким категорично не можна, адже що далі, то проблем буде ставати більше. Сеча в сечовому міхурі накопичуватиметься, почнуться запальні процеси не тільки в цьому органі, а й у нирках, а далі може статися розрив сечового міхура.
Що робити у разі виникнення проблем із сечовипусканням ви вже знаєте, тепер давайте поговоримо про те, що робити, щоб запобігти сечокам`яній хворобі у вашої кішки. Насамперед це правильне харчування. Уважно вивчайте склад корму, і слідкуйте за тим, щоб у ньому не було високого вмісту мінеральних речовин. По можливості, потрібно прибрати з раціону або звести до мінімуму вживання вашим вихованцем сухого та консервованого корму. Слідкувати за тим, щоб їжа для тварини була багата на вітаміни групи В, особливо важливий В6, вітамін А, а також щоб у їжі була присутня глютамінова кислота.
На жаль, вилікувати повністю сечокам`яну хворобу у тварини неможливо. Постійні профілактичні методи, регулярні огляди, прийом сечогінних засобів, антибіотиків — ось ті заходи, які допоможуть вашому вихованцю вести нормальне життя.
Існують ознаки, за якими можна визначити, що ваша кішка має проблеми з сечовою системою ще до того, як ви помітите, що вона не може нормально пописати. Так, якщо в сечі тварини ви помітите наявність крові, і при цьому - здуття живота, вже необхідно вживати запобіжних заходів, і нести вихованця на прийом до ветлікаря.
Реальна загроза життю виникає при повній закупорці утерти, коли кішка взагалі не може пописати. Можна помітити, що в цьому випадку тварина стає дуже наляканою, ховається, відмовляється від їжі, підвищується температура тіла.
Звичайно ж, у цьому випадку терміново потрібно везти кішку в лікарню, але якщо такої можливості немає, то першою допомогою може стати тепла грілка, яку необхідно покласти на живіт вихованця та його промежину. Сам живіт масажувати категорично не можна, щоб не пошкодити сечовий міхур. У такому режимі можна надавати допомогу кішці не більше трьох днів, інакше, якщо не звернутися до фахівця, відбудеться інтоксикація організму.
У ветеринарній клініці тварині відразу нададуть першу необхідну допомогу, дадуть знеболювальну та поставлять катетер. Далі кішці потрібно буде зробити УЗД, щоб з`ясувати розмір каміння.
Після встановленого діагнозу та пройденого лікування, для тварини потрібно в обов`язковому порядку скласти дієтичний раціон, виключити солоні продукти, сире м`ясо та рибу, та стежити за тим, щоб миска вихованця завжди була зі свіжою кип`яченою водою.
