Мокнуча екзема у кішок: симптоми та лікування в домашніх умовах

Запальне захворювання шкіри, яке виникає внаслідок особливої ​​чутливості верхнього шару до дратівливих факторів, називається екземою.

На вигляд це одна або кілька ранок, що утворюють запальне вогнище, сухого лущиться або мокнучого характеру, які відрізняються сильним свербінням. Патологія середньої тяжкості, однак, з періодичними рецидивами.

Причини

Основними причинами є:

• травми внаслідок тертя тугим нашийником;
• розчісування;
• рани, що гнояться;
• опіки;
• обмороження;
• наслідки перенесених хвороб;
• стрес;
• алергія;
• хвороби травної системи;
• порушення режиму харчування – ожиріння;
• авітаміноз або гіпервітаміноз;
• гормональний збій.

За видом виникнення такі причини розрізняють на травматичний, невропатічний та рефлекторний фактор.

Види та симптоми екземи

Ветеринари виділяють у захворювання три основні форми.

Захворювання протікає у трьох формах – гострої, підгострої та хронічної форми. Мокнуча екзема може бути при будь-якій течії, хоча хронічна форма найчастіше протікає у вигляді скоринок, що лущиться.

Гостра форма

Гостра форма характеризується різноманітністю висипів.

1. На одній ділянці можуть бути присутніми і сухі та мокрі вогнища ураження.
2. Ерітематозна стадія проявляється ділянками червоних плям, що сверблять і гарячих на дотик, які тварина періодично може розчісувати, чим провокує інфікування. Такі ділянки супроводжуються хворобливістю.
3. Ерітематозна стадія перетворюється на стадію папул, під час якої виникають ущільнення розміром схожі на маленьку горошину.
4. Згодом із ущільнень утворюються бульбашки, наповнені рідиною на вигляд схожої на молочну сироватку.
5. Далі, залежно від розвитку хвороби, папули або висихають і покриваються щільною кіркою, або лопаються самостійно або внаслідок розчісування.
6. Бульбашки, що лопнули, становлять сприятливе середовище для розвитку гнійної інфекції, що призводить до утворення гнійників, які розростаються в великі мокрі вогнища, іменовані мокнучою екземою.
7. Вільний доступ повітря призводить з часом до висихання та покриття скоринкою мокрих вогнищ.
8. Хворі зони під нашийником, які не мають доступу до повітря, продовжують розростатися та інфікуватися, що може призвести до подальших ускладнень.

Хвороба може тривати близько місяця. Основна відмінність поведінки тварини - постійне розчісування хворої області.

Прогноз при гострому перебігу обережний.

Хронічна форма

Терапія хронічної форми потребує тривалого часу.

Хронічна форма важко піддається лікуванню, і процес терапії продовжується досить тривалий період.

Лікування екземи у кішки в домашніх умовах

Терапію слід починати виходячи з причини, що спровокувала патологію, стадії хвороби та загального стану вихованця.

1. Першим кроком вважається усунення причини.
2. Паралельно проводиться загальна терапія та місцева обробка.
3. Застосовуються седативні засоби, які включають препарати брому, кофеїну.
4. Сенсибілізація вимагає застосування неспецифічного десенсибілізуючого лікування: призначення сульфаніламідних препаратів, застосування антибіотиків. Але також використовують новокаїнову блокаду, здійснюють загальнозміцнююче лікування.
5. Для підтримки тонусу організму рекомендовано вітаміни.
6. Усунення інтоксикації проводять за допомогою використання сечогінних препаратів - фуросеміду, уротропіну.
   

   Сечогінний препарат Уротропін використовується як сечогінний засіб.

7. Якщо при діагностуванні причин виявлено незаразні хвороби внутрішніх органів, проводять відповідне лікування.
8. Для місцевої обробки слід мінімально використовувати воду, а розчини, якими здійснюють обробку періодично міняти на інші, щоб уникнути звикання.
9. Для повного ефекту місцевого лікування уражену зону необхідно вистригти та обробити поверхня сімдесятипроцентним спиртом.
10. Якщо за допомогою пінцету та перекису водню кірки не піддаються усуненню, рекомендовано нанесення п`ятивідсоткової саліцилової мазі.
    

    Слід спробувати акуратно видалити кірки за допомогою перекису водню та пінцету

11. Відмерлу шкірку видаляють за допомогою лініменту Вишневського, який потрібно нанести попередньо на кілька хвилин.
12. Забрати запальний процес допоможуть неорганічні та органічні в`яжучі препарати, що використовуються як мазі, присипки або примочки.

Список ліків та процедур

Лікування мокнучої екземи вимагає застосування антисептичних засобів, які виступають як в`яжучі препарати, що сприяють ущільненню та обмеженню виходу ексудату.

• Використовуються засоби: десятипроцентний розчин тиніна або формаліну.
  

  Розчин формаліну використовують як антисептичний засіб.

• Чотирипроцентні розчини солей важких металів та дустів.
• Розчин калійних галунів, мазь або присипка із вмістом окису цинку, солей вісмуту.
• Розчин азотнокислого срібла, ріванолу, ляпісу.
• Як антисептик використовується настойка йоду, перекис водню, етиловий спирт, дьоготь.
• Показані до застосування антибіотики, сульфаніламідні засоби, мазь Вількенсона.
• Також на стадії загоєння призначаються ртутно-цинкова мазь, ксероформна та цинково-саліцилова мазь.
  

  Ртутно-цинкова мазь використовують вже на стадії загоєння.

• Хронічні випадки лікують маззю Вишневського тривалий період.