Міліарний дерматит у кішок: симптоми та лікування в домашніх умовах
Зміст
Міліарний дерматит це, як і інші дерматити, запалення шкірного покриву. Відмінною рисою його від інших видів дерматиту є характер ураження – він проявляється появою дрібних вузликів червоного кольору у різноманітних частинах тіла.
Причини появи таких висипань можуть бути різноманітні, і іноді не виходить відразу ж виявити та усунути їх. Локалізація їх в основному не залежить від етіології, і дерматит може вражати локальні ділянки тіла або поширяться більшою чи меншою мірою по всьому тілу кішки.
Міліарний дерматит можуть спровокувати різні фактори як зовнішнього середовища, так і індивідуальних особливостей організму.
Серед них можна виділити основні:
- алергічні реакції;
- паразитарні ураження шкіри;
- інфекційні ураження шкіри;
- чутливість до гельмінтозів;
- аутоімунні реакції;
- гормональні порушення.
Види алергічної реакції
При цьому, алергічні реакції можуть бути трьох видів: реакція на слину бліх, алергія на якийсь компонент їжі та атопічний дерматит, тобто такий, який спричинений якимось фактором із зовнішнього середовища.
Міліарний дерматит не завжди супроводжує інфекційні та паразитарні хвороби шкіри, але цей фактор слід враховувати при виборі терапії. Так само, як і можливу реакцію на гельмінтів, які, хоч і локалізуються в травному тракті, можуть давати алергію у вигляді міліарного дерматиту.
Аутоімунні реакції і гормональні порушення розглядаються після виключення інших можливих причин дерматиту, але іноді причина його виникнення так і залишається невідомою.
Основні симптоми
Крім того, що по тілу кішки виникають маленькі вузлуваті тверді ущільнення, вони ще й супроводжуються свербінням, завдаючи чималого дискомфорту тварині.
Кішка розчісує уражені ділянки, і в результаті втрачає шерсть. На місцях розчісування утворюються ранки та кірки, все це може ускладнюватися підвищеною активністю мікробів і, як наслідок, появою гною. Іноді локалізація поразок може підказати можливу причину цього явища. Характерним для реакції на бліх місцем ураження є спина тварини ближче до хвоста, а поява вузликів на голові може вказувати на кліщів.
Діагностика
Насамперед для виявлення причини міліарного дерматиту слід перевірити можливі варіанти, які доступні ветеринарному лікарю.
- Наприклад, зробити зіскрібки з місць поразки для виключення наявності нашкірних, внутрішньошкірних, підшкірних паразитів – кліщів, вошей, власоїдів.
- Також можна перевірити тварину на грибок – для цього використовують лампу Вуда і трихоскопію.
Лампа Вуда дозволяє виявити один із видів лишаю – мікроспорію, яка світиться під ультрафіолетом. Трихоскопія дає загальний результат за наявності грибка шляхом виявлення характерних уражень шерстинок.
Лікування міліарного дерматиту у кішок у домашніх умовах
Лікування таких пацієнтів може вимагати кількох етапів.
- Першим з них є обробка від екто та ендопаразитів, яка включає дачу антигельмінтного препарату і СПОТ — краплі на холку. Антигельмінтний препарат повинен мати широкий спектр дії на всіх можливих гельмінтів котів. Те саме стосується і СПОТ. Вони повинні охоплювати найбільший спектр паразитів – бліх, всіх можливих кліщів. Одиничного оброблення може бути недостатньо, і іноді потрібно пройти курсом обробки, що може зайняти пару місяців.
- Якщо виявлено лишай, слід також провести лікування антимікотиками. При значному ураженні їх призначають системно, плюс місцево. Якщо ж ділянки поразки мінімальні, можна обійтися місцевими обробками.
- Паралельно з цими заходами, або після всіх обробок від паразитів, потрібно спробувати виключити харчову алергію. Для цього потрібно перевести тварину на той тип білка та вуглеводу, який вона раніше не отримувала. Наприклад, якщо основою раціону кішки були курка та рис, її треба перевести на яловичину та гречку.
- Якщо тварина харчується промисловими кормами потрібно зробити те саме, ознайомившись зі складом. Або ж можна одразу перевести на корм із лікувальної лінійки для алергіків, у якому будуть утримуватися гідролізовані білки.
Висновки
Правильний план терапії проти міліарного дерматиту, який відповідатиме кожному індивідуальному випадку, докладно розпише ветеринарний лікар.