Основні види та правила лікування екземи у кішок

Опис хвороби

На початковому етапі захворювання невелика пляма в осередку запалення червоніє, викликаючи безперервне свербіння. На шкірі у місці утворення болячки підвищується місцева температура. Тварина постійно свербить, розчісуючи ранку. Через отримані подряпини патогенні бактерії потрапляють усередину епідермісу.

На наступній стадії хвороби уражена шкіра покривається невеликими щільними вузликами – папулами. Вони, у свою чергу, перетворюються на везикули, що являють собою маленькі бульбашки, що містять серозну рідину. Далі захворювання може піти за двома напрямками – розвивається суха або мокнуча екзема.

Відео «Екзема у свійських тварин»

З цього відео ви дізнаєтесь, як лікувати екзему у домашніх котів та собак.

Види екземи

Існує кілька видів екземи. Вони різняться за трьома групами ознак, які залежать від:

• характеру перебігу запального процесу (гостра, підгостра, хронічна форми);
• зовнішнього вигляду висипань (суха та мокнуча);
• причин, що провокують захворювання.

Мокнуча

Мокнуча екзема, як і мокрий лишай у кішок, – важка форма захворювання, що не є заразною. Часто може супроводжуватися підвищенням температури та інтоксикацією організму. На шкірі характерні висипання у вигляді гнійних виразок, які викликають свербіння. При їх розчісуванні кішка мимоволі розкриває гнійники та сприяє поширенню інфекції на здорові сусідні ділянки тіла. Шкіра на вигляд припухла, запалена і постійно волога у зв`язку з ексудатом, що виділяється з ранок.

Суха

Суха екзема характерна для хронічної форми хвороби. На уражених ділянках шкіри бульбашки не розкриваються, а підсихають, відбувається процес ороговіння верхніх шарів епідермісу. Після підсихання пухирців утворюється запалена, луската, шарувата поверхня, що лущиться. Зазвичай подібний прояв екземи спостерігається у старих тварин в області шиї, лопаток, хвоста, за вухами. Часто провокуючим фактором, що викликає цю форму захворювання, буває пересушене повітря у квартирі.

Причини появи

Для ефективного лікування екземи важливо встановити причину її виникнення. Причини прийнято класифікувати на три основні групи:

• травматична екзема;
• невропатична;
• рефлекторна.

Стрес

Причиною невропатичних проявів є вегетативні нервові розлади, що виникли на тлі генетичних патологій, або вроджених хвороб. Стрес у цій ситуації є головним фактором, що провокує невропатичну форму. Вона має характерну особливість – уражені ділянки розташовані симетрично на тілі тварини.

Травми та рани

Травматична екзема утворюється внаслідок отримання порізів, опіків, внесення інфекції після глибокого розчісування місць укусів комах, натирання нашийником або шлейкою. Отримані ушкодження перетворюються на гнійні ранки. Цей вид екземи легко виліковний після усунення причин, що спричинили його появу.

Рефлекторні фактори

Причиною захворювань цієї групи можуть бути як зовнішні, так і внутрішні подразники.

Серед зовнішніх факторів дії виділяються:

• механічні причини включають прояв алергії на укуси комах і паразитів, різні забруднення шкіри;
• термічні причини – вплив надмірного холоду (переохолодження, аж до обмороження) чи перегрів;
• хімічна дія – підвищена чутливість у вигляді алергічної реакції до шампунів, засобів для чищення, випадкового попадання на шкіру хімічної речовини, що викликала хімічний опік.

Серед внутрішніх причин можуть бути захворювання внутрішніх органів, проблеми із шлунково-кишковим трактом, гормональні порушення.

Симптоми та ознаки

Звернемо особливу увагу на зовнішні ознаки та симптоми цього шкірного захворювання:

• поява плями рожевого кольору;
• свербіння - тварина постійно чухає уражене місце;
• на ранці утворюються бульбашки.

Після описаних симптомів хвороба переходить або в суху екзему з характерними ознаками, або в мокнучу. При сухій бульбашці при підсиханні утворюють скоринки, що відлущуються, у верхніх шарах епідермісу.

При мокнущій екземі бульбашки лопаються, що призводить до утворення виразок та появи мокрого ексудату, що утворюється у процесі життєдіяльності патогенних мікроорганізмів.

Стан вихованця при цьому безпосередньо залежатиме від кількості шкірних уражених ділянок і ступеня занедбаності захворювання. Постійно сверблячі ранки приводять тварину в стан:

• занепокоєння;
• втрати апетиту;
• загальної слабкості.

Як лікувати вихованця

При перших проявах хвороби поспішайте до лікаря, нічого не роблячи самостійно. Будь-яке ваше втручання ускладнить діагностику. Не чекаючи результатів аналізів, ранку обробляють антисептиком. Для загоєння виразок призначаються гормональні засоби, дієта та курс вітамінотерапії. Далі, залежно від поставленого діагнозу, лікар рекомендує комплексну терапію:

• антибіотики;
• антисептики та протимікробні засоби;
• імуностимулятори;
• антигістамінні препарати (проти сверблячки);
• седативні засоби;
• сечогінні препарати для виведення з організму наявних токсинів;
• вітаміни.

Екзема небезпечна рецидивами. Залікувати ранку важливо, але це можна віднести лише до тимчасового покращення стану. Щоб уникнути та вилікувати екзему, знадобиться повне обстеження та відповідне лікування.

Заходи профілактики

Щоб уникнути захворювання, господар повинен дотримуватися наступних правил та умов:

• утримувати тварину з дотриманням усіх норм гігієни;
• правильно збалансувати харчування;
• застосовувати вітаміни та мінеральні добавки під час годування;
• регулярно відвідувати ветеринара з профілактичною метою;
• серйозно ставитись до лікування внутрішніх органів.

Екзема - шкірне захворювання, що важко виліковується, яке вимагає тривалого і наполегливого лікування. Тому хворобу краще попередити.