Ожиріння у котів

У Мережі повно роликів, де кішки з надлишком ваги демонструють свою незграбність. З одного боку, таке видовище дуже кумедно, але якщо задуматися про всю небезпеку ожиріння у тварин, то стає не до сміху. Зайва вага у кішки – загроза здоров`ю серця, судин та суглобів, печінки та органів дихальної системи. Нерідко на тлі ожиріння розвивається цукровий діабет та гіпертонія, виникають онкологічні захворювання, надлишок маси тіла веде до проблем репродуктивної системи у домашніх вихованців. У сьогоднішній статті ми з`ясуємо, які причини зайвої ваги у тварин, а також визначимо, що робити, якщо ветеринар діагностував у кішки ожиріння.

Причини, чому у кішок розвивається ожиріння

Є думка, ніби ожиріння у кішок – здебільшого результат перегодовування, але це не завжди справедливо. Справді, надмірний апетит може призвести до набору зайвої ваги, але часто причини ожиріння у тварин такі:

1. Проблеми опорно-рухового апарату - Тут все просто: артрити, артрози, вивихи, дисплазії суглобів, переломи кісток неминуче призводять до обмеження руху, що позначається на швидкому наборі непотрібної ваги;
2. Природна схильність - Деякі породи кішок (британська кішка, перська, шотландська, мейн-кун, сфінкси) особливо розташовані ожирінню;
3. Неправильне годування - Іноді кішки їдять начебто в міру, але при цьому швидко товстіють. Так буває, якщо власник не морочиться приготуванням корисної їжі спеціально для улюбленця, а годує його всім тим, що їсть сам: жирною свининою, ковбасами та сосисками, картоплею у будь-якому вигляді, макаронами, хлібобулочними виробами;
4. Стан після кастрації чи стерилізації - подібного роду операції неминуче призводять до гормонального збою, який і спричиняє можливий швидкий набір зайвої ваги;
5. Стрес - зайва вага у кота може бути спровокована будь-яким емоційним потрясінням, наприклад, візитом у ветеринарну клініку або подорожжю на авто. Є тварини, які під час стресу або їдять зовсім мало, або взагалі відмовляються від їжі на кілька діб. Але в деяких котиків у період стресу апетит посилюється в кілька разів, вони просять їсти постійно, що негативно позначається на вазі;
6. Ендокринні порушення - зайва маса тіла часто буває у вихованців, які страждають від гормональних розладів: цукрового та нецукрового діабету, синдрому Кушинга, гіпертиреозу, а іноді й пухлин щитовидки. Всі згадані недуги негативно позначаються на обміні речовин, що значною мірою впливає швидкий набір ваги;
7. Вагітність - зайва вага у кішки дуже часто з`являється, коли вусата мама чекає на потомство, а потім вигодовує своїх малюків. По-перше, у цей період кішки їдять значно більше, ніж зазвичай. По-друге, вони менш рухливі, ніж до вагітності та пологів. По-третє, їхнє гормональне тло змінено.

Як визначити, що у кота ожиріння

Зрозуміти, що у кішки є зайва вага, можна за допомогою візуального огляду (чи видно кістки таза та останніх ребер) і пальпації (якщо кісточки зовсім не промацуються, то можна підозрювати, що кішка важить більше за норму). Також надмірна маса видно зовні, якщо обрис кішки в положенні сидячи нагадує коло або овал. А як визначити, що тварина перебуває у стадії ожиріння? Про таку проблему свідчать такі симптоми:

1. Велика вага (для кожної породи передбачені свої параметри ваги, і якщо котик важить набагато більше норми, то варто бити на сполох (середня вага дорослої тварини в середньому дорівнює 2,5-5 кг, але деякі породи (мейн-куни), сибірські кішки) можуть іноді мати нормальну масу тіла близько 7-8 кг);
2. Тяжке дихання, задишка при мінімальних фізичних навантаженнях;
3. Лінощі (Деякі кішки встають з лежанки, тільки щоб дійти до миски або до лотка);
4. Хода перевалку, незграбні стрибки (ні про яку грацію немає й мови);
5. Апатія (тварина мало цікавлять особи протилежної статі та гри з власником);
6. У деяких ситуаціях у кішки може бути апетит понад норму.

Як допомогти кішці при ожирінні

Вище ми вже згадали, що надлишок ваги може призвести до страшних наслідків, скоротивши термін та погіршивши якість життя тварини. Як бути власнику, якщо його кішка чи кіт страждає на ожиріння?

1. Лікування ожиріння у кішок краще починати після візиту до лікаря, який на підставі огляду тварини та аналізів зможе з`ясувати причину набору зайвої маси тіла. Не завжди потрібного результату допоможе досягти дієти. Так, наприклад, якщо у кішки ожиріння викликали проблеми із суглобами, то ніяк не обійтися без медикаментозного лікування, яке дозволить тварині повноцінно рухатися та не товстіти;
2. Кішку з ожирінням в жодному разі не варто тримати надголодь, набагато краще звичний обсяг їжі розділити на 5-6 невеликих порцій, які тварина має з`їсти протягом дня;
3. Солодощі, ковбаса, сирок, булочки для кішки з ожирінням мають бути під забороною, як та інша їжа, що для тварин не призначена;
4. Допоможе справі введення розумних фізичних навантажень. Щоб розвеселити мурлика, можна придбати різні іграшки, ігровий комплекс або лабіринт. А іноді відмінний результат може дати простий клубок ниток або фантик, прив`язаний до мотузочка, з якими гратиме кішка. Вихованця-лежні можна виводити на вулицю на шлейці, переконавшись, що поблизу немає собак. Словом, товстій тварині обов`язково потрібен рух;
5. Якщо у кішки ожиріння після стерилізації, виправити ситуацію допоможе переведення на низькокалорійну дієту (нежирне м`ясо (індичка та курка без шкіри, телятина, кролик), біла морська риба (не частіше 2 разів на тиждень), знежирена кисломолочка, трохи гречки, овочі (капуста, огірки, гарбуз, кабачки, морква)) або спеціальний корм для стерилізованих (і кастрованих) вихованців (наприклад, Royal Canin Sterilised або Perfect Fit Sterile);
6. Якщо у власника немає часу підраховувати калорії, які отримує вихованець за день, можна придбати спеціальний готовий корм для кішок з ожирінням (наприклад, Biomill Light, Hill,s Metabolic, Purina OM або ін.);
7. Навіть якщо відтепер вихованець буде їсти корм для кішок з надмірною вагою, не варто тримати годівницю постійно наповненої в зоні доступу мурлики. Деякі тварини їдять від нудьги, тим самим набираючи зайві кіло. Якщо протягом 15 хвилин після запрошення до трапези кішка не з`їла з миски жодної крихти, їжу варто прибрати до наступного годування.