Чому не можна цілувати котів: чим це небезпечно?

Категорія Кішки

Зміст

У чому небезпека обіймів із котами?
Токсоплазмоз
Лишай
Феліноз
Гельмінтоз
Сказ
Сальмонельоз

Чому не можна цілувати котів: що це небезпечно?

Господарі дуже люблять своїх домашніх вихованців, але не всі здогадуються, яка небезпека може підстерігати в процесі гри з твариною або навіть за найменшого контакту. Адже коти не лише чарівні та пухнасті мурлики, які піднімають настрій своїм господарям і приносять до хати затишок та спокій. Це ще й тварини, які можуть переносити небезпечні, а іноді й смертельні захворювання, про які господарі часто навіть не здогадуються.

У чому небезпека обіймів із котами?

Коти часто є переносниками таких захворювань, як:

сказ;
токсоплазмоз;
сальмонельоз;
гельмінтоз;
феліноз;
хламідіоз та інші.

Власники домашнього вихованця, які відчувають бажання обійняти або поцілувати свого кота, наражаються на небезпеку інфікування. Навіть якщо по ветеринарній карті кіт здоровий, немає жодних гарантій, що під час вуличних прогулянок він не підхопив інфекцію.

Чому не можна цілувати котів: що це небезпечно?

Токсоплазмоз

Найпоширеніше захворювання серед кішок – це токсоплазмоз. Збудниками захворювання є внутрішньоклітинні паразити – токсоплазми, які становлять найбільшу небезпеку для жінок репродуктивного віку та під час вагітності.

Токсоплазми – одноклітинні, що мають дугоподібну форму. Дуже стійкі у зовнішньому середовищі, особливо як цист (форми, вкриті оболонкою, які переживають несприятливі умови). Головним господарем токсоплазм є кішка, коли організм людини – це господар проміжний. Розвиваються вони в котячому кишечнику, після чого з калом потрапляють у зовнішнє середовище, а часто – на котячу шерсть, звідки і проникають у організм людини при контакті з губами. Найчастіше господарі заражених тварин не помічають симптомів захворювання, оскільки вони не є специфічними.

У гострій стадії захворювання може виявлятися такими симптомами:

дифузне збільшення лімфовузлів;
діарея;
підвищення температури;
виділення із носа;
втрата апетиту;
почервоніння очей.

Коли хвороба переходить у хронічну стадію, всі ці симптоми зникають. Але небезпека залишається, тому що у будь-якій стадії захворювання з калом виділяються цисти. Якщо токсоплазма таки потрапила в організм людини, то вона проникає в органи кровотворення та центральну нервову систему.

Спостерігається:

слабкість;
втома;
апатія;
зниження пам`яті;
підвищення температури;
біль у м`язах, кістках.

Можливі порушення з боку ендокринної та сечостатевої системи (порушення ерекції або менструального циклу).

Токсоплазмоз особливо небезпечний для вагітних жінок. Справа в тому, що паразит проникає трансплацентарно і викликає потворності у плода і навіть викидні.

Вагітним слід з особливою обережністю контактувати з вихованцями і тим більше не варто цілувати їх у морду (оскільки паразити легко передаються через слину) або обіймати.

Лишай

Коти можуть передавати ще одне захворювання – лишай. Заразитися можна навіть через дотик до хворої тварини. Усьому виною патогенний грибок, що вражає шкіру, волосся та нігті. Найчастіше він виявляється у вихованців, які мають шкірні дефекти (рани, подряпини), а також у котів, які мають довгу вовну. Так само, як і токсоплазмоз, грибки позбавляючи дуже живучи у навколишньому середовищі. Тварина на вулиці має високий ризик зараження цим захворюванням.

До того ж, ознаки хвороби виявляються через півтора-два місяці. Людина може заразитися, навіть не підозрюючи про це. Першими ознаками є маленькі залисини на шкірі, які поступово збільшуються у розмірах. Виникає почервоніння, висипання, свербіння уражених ділянок. Потім, коли на певній ділянці повністю випадає волосся, ділянка покривається щільними роговими шарами (лусочками). Найчастіше лишай вражає дітей. Вся справа в зниженому імунітеті, ніжності дитячої шкіри та любові до кішок. У дітей більше страждає шкіра голови - утворюються рожево-червоні кільця з свербіжними лусочками в центрі.

Після контакту із зараженою твариною потрібно терміново помити руки з господарським милом, а для миття волосся використовувати протигрибковий шампунь протягом тижня після контакту. Тоді ризик зараження різко знизиться.

Феліноз

Феліноз у народі називають «хвороба котячих подряпин». Мішенню інфекції стає лімфатична система.

Мікроорганізми потрапляють туди через уражені тканини, коли кішка дряпає людину, проте інфекція знаходиться не тільки на пазурах, а й у слині тварини.

Особливо небезпечний феліноз у молодому віці та для людей зі зниженим імунітетом. Інкубаційний період дуже варіабельний і триває від трьох до сорока діб - період, коли інфекція перебуває в організмі безсимптомно. Захворювання може вразити не тільки лімфовузли, але й спричинити виразковий кон`юнктивіт, патології нервової системи та збільшення органів.

Гельмінтоз

Ще одна небезпека при обіймах з котом – гельмінти. Гельмінтози викликають кілька видів хробаків – круглі, стрічкові хробаки та сисуни. Хоч і середовищем проживання паразитів найчастіше є шлунково-кишковий тракт, вони паразитують по всіх органах і завдають непоправної шкоди організму в цілому.

Головні ознаки зараження тварини:

виснаження без видимої причини (тварина жадібно їсть, але з набирає вагу);
свербіння в області анального проходу (вихованець «їздить» по підлозі задом);
розлади травлення;
млявість вихованця.

Щоб не наражати себе і свою сім`ю на небезпеку зараження гельмінтами, потрібно своєчасно проводити профілактику гельмінтозу у кота.

Сказ

Це небезпечне захворювання передається людині через слину тварини. Заразитися можна, якщо у людини був контакт із слиною кота, наприклад, після укусу.

Інкубаційний період досягає трьох тижнів, і захворювання не виявляється. З перших ознак:

зміна у поведінці (тварина може стати більш ніжним або ж, навпаки, почне остерігатися людей);
рясне слиновиділення;
проблеми з ШКТ (пронос, блювання);
при паралітичній формі можуть спостерігатися паралічі та судоми;
страх світла і води.

Ліки від сказу, на жаль, ще не знайдено. Профілактика даного захворювання одна - не допускати контакту домашнього кота та диких тварин. Якщо ж інфікування трапилося, найчастіше вихованця присипляють, щоб не наражати людей на небезпеку.

Сальмонельоз

Ще одна дуже небезпечна інфекція, яку можна підхопити від свого улюбленця. Бактерія сальмонельозу дуже стійка і довго живе у сприятливих для неї умовах. Найчастіше цим захворюванням хворіють кошенята та молоді особини, заражуючись від пернатих чи гризунів.

Хвороба починається і протікає гостро, ознаками є:

діарея (зі смердючим запахом, іноді з кров`ю);
стрімке зниження ваги;
слинотеча;
млявість та лихоманка.

Виявивши подібні ознаки, тварину терміново потрібно вести до ветеринара та обмежити на час лікування від членів сім`ї, а особливо від дітей.

Кішка – це насамперед тварина. Якою б улюблениця не була домашньою, вона може приховувати в собі загрозу для здоров`я людини, якщо не дотримуватись правил гігієни.