Чому у кішок виникає запор і як його лікувати?

Проблеми із травленням у домашніх тварин є однією з найчастіших причин, з яких власникам доводиться звертатися до ветеринарної клініки. Якщо відкрити журнал прийому за останній місяць, у 58% всіх кішок, які були прийняті на обстеження за тими чи іншими скаргами господарів, в анамнезі є різні порушення функціональності шлунково-кишкового тракту, і більше половини з цієї кількості припадає на запори. Що робити, якщо у кота запор – тема нашої сьогоднішньої статті, де ми розповімо докладніше про це явище, опишемо клінічні ознаки, які допоможуть визначити порушення самостійно, а також основні методи лікування, які можна використовувати в домашніх умовах.

Що таке запор?

Перелічимо найбільш часто зустрічаються стани та діагнози, основним симптомом яких є запор:

• Різка зміна раціону годівлі - найчастіша причина проблеми, що зустрічається у ветеринарній практиці. Спостерігається під час переходу з натуральних продуктів на комерційні корми.
• Постійне годування кішки харчуванням із банки. Незважаючи на велику кількість позитивної реклами, занадто тривале подібне годування ними обов`язково викличе складні проблеми травної системи у тварини.
• Хронічна спрага. Самостійно регулювати споживання води для кішки не потрібно - тварина не вип`є більше, ніж їй необхідно, а ось постійний дефіцит рідини здатний стимулювати появу запору.
• Малорухливий спосіб життя. М`язова сила тіла кішки стимулює перистальтику кишечника та покращує травлення. Різке зниження фізичного навантаження та ожиріння, що часто спостерігається після стерилізації та кастрації тварин, сприяє застою копиту і, як наслідок – запорам.
• Цукровий та нецукровий діабет. Подібні захворювання прямо порушують водно-сольовий гомеостаз в організмі кішок.
• Сторонні об`єкти у просвіті тонкого та товстого відділу кишечника – трихобезоари, новоутворення, великі скупчення паразитів, проковтнуті предмети.
• Грижі петель кишечника.
• Різні загальносистемні неврологічні та ортопедичні захворювання.
• Загальне зневоднення організму після тривалої діареї та блювання.
• Болючі дефекації через перелом кісток таза, задньої кінцівки, артритів або патологій анальних залоз.
• Небажання кішки провести спорожнення кишечника. Брудні лотки, відмова ділити туалет з іншою твариною або вийти на вулицю.
• Дієти з низьким вмістом клітковини і великою кількістю кісток, особливо курячих.
• Прийом лікарських препаратів (антигістамінні засоби, діуретики, знеболювальні та деякі антибіотики).
• Гіпотиреоз.
• Низький вміст калію в крові (гіпокаліємія), ниркова недостатність, захворювання щитовидної та паращитовидної залоз.

Крім того, існує таке поняття, як ідіопатичний запор, коли навіть консиліуму ветеринарних лікарів так і не вдається з`ясувати справжню причину запору у кішки. Лікування в цьому випадку проводиться виключно симптоматичне.

Загальні ознаки запору у котів

Насамперед варто відразу підкреслити, що власник, не маючи належних знань, досвіду та діагностичних засобів, здатний лише підозрювати причину запору у своєї кішки. Точно поставити діагноз і призначити правильне лікування може тільки ветеринарний лікар, тому тут описані лише симптоми констипації, завдяки яким власник зможе самостійно визначити запор у кішки та дізнається, що робити терміново далі. Після спроб проведення симптоматичного лікування, якщо ефекту не спостерігатиметься протягом двох наступних діб, а стан тварини лише погіршуватиметься, слід обов`язково звернутися до ветеринарної клініки.

Запори, що зустрічаються у вигляді поодиноких проявів (раз на 1-2 місяці) і самостійно завершуються наступної доби, як правило, пов`язані з незначними порушеннями в роботі травного тракту і не вимагають термінового втручання, оскільки небезпеки не становлять. Має сенс звернути увагу лише на тривалі, хронічні констипації, ознаки яких лише посилюються та, крім того, додаються інші симптоми основного захворювання.

Основні клінічні ознаки хронічної запору у котів:

• напруга в момент акту дефекації – найбільш очевидна ознака (багаторазові та безуспішні спроби спорожнення, характерна напівзігнута у спині поза тіла);
• у деяких випадках можливе виведення невеликих жорстких фекальних кульок, сухих або змочених смердючою рідиною по своїй поверхні;
• видима болючість у процесі спроби випорожнення кишечника;
• дефекація поза лотком;
• підвищена млявість тварини; відсутність інтересу до корму;
• при тривалому запорі в кілька днів може спостерігатися блювання та втрата ваги.

У деяких випадках при промацуванні кишечника у кішки може спостерігатися хворобливість та здуття. Даний симптом поряд з блювотою і прогресуючим схудненням повинні послужити закликом до термінового звернення до ветеринарної клініки.

Як лікувати у кота запор?

Як уже зазначалося, домашнє лікування запору у котів має бути лише симптоматичним. Спроба вилікувати тварину від самостійно визначених захворювань може призвести до важких наслідків аж до летального результату.

Отже, що робити, якщо у кота запор:

• Додавання в раціон грубого рослинного корму, що містить велику кількість неперетравної клітковини, помітно покращить травлення у тварини. Вибір за власником та його кішкою, ніж саме годувати, проте найкраще для кішок підійде м`якоть свіжого гарбуза або насіння льону.
• Чим годувати кішку при запорі? Повне виключення сухих комерційних кормів. Натомість кішці можна запропонувати жирні рибні консерви, які не тільки стимулюють апетит, але й сприяють кращому травленню.
• Запор у кішки після стерилізації, що робити? Давати надмірну кількість води. Рідина не так розбавить кишковий вміст, як стимулює процес перистальтики та травлення рефлекторно за рахунок тиску на стінки шлунка. Кішка багато не вип`є, тому доведеться заливати силоміць. Краще це робити столовими ложками із загальним обсягом поглиненої рідини, не більше півсклянки кожні пару годин для дорослої кішки.
• Як і скільки давати вазелінове масло коту при запорі? Прекрасний ефект мають масляні проносні, наприклад, вазелінове масло з розрахунку 1 - 2 чайні ложки двічі на добу до появи успішного випорожнення. Аналогічно застосовується рицинова олія, а ось соняшникову можна давати частіше і більше – 2 – 3 столові ложки 2 – 3 рази на добу також до появи ефекту.

Як лікувати запор у кішки «людськими» ліками? Використовувати медичні проносні засоби для тварини суворо не рекомендується через гіперчутливість цього виду до окремих компонентів препаратів. Ефект може бути прямо протилежним.

У тварин віком до 10 місяців застосовують аналогічне лікування з урахуванням розмірів тіла. Слід «доросле» дозування знизити на три чверті для кошенят у віці від 1 до 3 місяців, на третину – від 3 до 6 місяців, та на половину – від 6 до 10 місяців.

Профілактика запорів

Якщо запобігти окремим захворюванням власник не може, то виключити фактори ризику, що сприяють розвитку банальної запору, здатний кожен:

• Щоб виключити навалення трихобезоарів у кишечнику, слід регулярно вичісувати шерсть тварини.
• Системна дегельмінтизація один раз на півроку.
• Виключення повного переходу кішки на баночні корми. Найкращий варіант – натуральне харчування з додаванням рослинних волокон (м`якоті гарбуза або насіння льону).
• Кішка повинна мати необмежений доступ до свіжої питної води.

Насамкінець варто відзначити, що стимулювання тварини до нормалізації фізичного навантаження, особливо в перший рік після стерилізації або кастрації, ефективно попередить багато проблем зі здоров`ям, включаючи порушення травлення.