Запор у кішки
Запор, безперечно, - одна з найнеприємніших проблем. Особливо якщо він у домашньої тварини. Найчастіше запори турбують кішок. На це і причини є окремі. Від них безпосередньо залежить те, як упоратися з проблемою у кожному конкретному випадку. Нехай і справа виглядає дрібницею, але часто без ветеринара тут не обійтися. У будь-якому випадку краще не допускати кішку до такого, оскільки тварина піддається дуже неприємним відчуттям.
У кішок запор ускладнює спорожнення, оскільки в товстому кишечнику накопичуються маси. Через таку затримку стільця тварина відчуває біль та дискомфорт. Для того щоб відрізнити патологію від норми, слід пам`ятати: стілець у здорової кішки повинен бути не рідше одного-двох разів на добу.
При запорі у кішки спостерігається ряд симптомів, які можуть трохи відрізнятися, залежно від причин. Своєчасна діагностика та вирішення проблеми важливі для тварини, оскільки наслідки дуже неприємні. При запорі в товстому кишечнику утворюються шкідливі речовини. Протягом деякого часу вони повинні вийти назовні, але цього не відбувається, тому організм піддається інтоксикації. Це безпосередньо погіршує роботу печінки, нирок, підвищує навантаження на серцеву систему, виникають проблеми із вовною, шкірою. У деяких важких випадках не виключено і летальний для вихованця результат.
Ефективність лікування запорів у кішок залежить від правильності встановлення причин їх виникнення. Їх може бути дуже багато.
Коти з уже наявними захворюваннями ануса, кишечника, нирок, прямої кишки, печінки з порушеннями неврологічного або ортопедичного характеру більше за інших схильні до запорів. Зазвичай вони виникають у старших котів. Варто відзначити, що кішки до цієї проблеми стійкіші.
Проблеми з спорожненням у котів можуть виникнути у зв`язку з такими причинами:
- вилизуючи себе, коти ковтають шерсть, що згодом накопичується;
- погано збалансоване харчування;
- у разі потрапляння стороннього тіла;
- проблеми з паранальними залозами;
- грижа промежини;
- запалення в області ануса та прямої кишки;
- рубці роблять задній провід звуженим;
- ортопедичні проблеми і, як наслідок, проблеми з вибором пози для спорожнення;
- захворювання запального характеру;
- різні проблеми та порушення роботи кишечника.
Для встановлення причини краще звернутися до ветеринару. Для цього знадобляться відомості про вік кота, харчові звички, режим годування, наявність/відсутність блювоти і ще багато інших деталей. Зазвичай буває досить простого огляду, але іноді можуть знадобитися додаткові процедури чи аналізи. Це може бути навіть звичний для людини аналіз крові, дослідження за допомогою рентгену та інше.
Симптоми запору у кішки
Головний симптом, що виявляється у всіх випадках цього захворювання, якщо його так можна назвати, - неможливість випорожнення, затримка випорожнень. Може спостерігатися також загальне погіршення стану вихованця, зменшується апетит, іноді здувається живіт. Кота може також нудити, а всі спроби сходити в туалет зазвичай виявляються невдалими та дуже болючими. При цьому важливо не плутати запор з непрохідністю кишечника. Розібратися у ситуації остаточно допоможе ветеринар.
Що робити при запорі у кішки
Якщо проблеми з спорожненням кота мають періодичний характер, цілком можна впоратися з проблемою в домашніх умовах. У такому разі використовують препарати, які розм`якшують калові маси.
Один із найпоширеніших засобів — вазелінове масло. Воно майже не всмоктується і є практично нешкідливим. Його дають коту орально по кілька разів на день. Кількість засобу залежить від індивідуальних характеристик. Фахівці не рекомендують замінювати цю олію на якусь іншу, оскільки інші види всмоктуються кишечником, а значить, до калових мас не доходять.
Використовують також Дюфалак. Його кіт повинен приймати двічі на день (кількість: 0,5 мл на кожний кілограм ваги). Тобто, якщо середня вага кішки 4 кілограми, то для неї потрібно приблизно 2 мл Дюфалаку.
Поширений народний метод - суміш води та згущеного молока. Коту наливають цю рідину, як напій, наприклад, замість води.
Що стосується безпосередньо ліків, їх обов`язково повинен призначати ветеринар, в жодному разі не можна давати кішці препарати на власний розсуд. Так іноді лікар може ухвалити рішення про доречність прийому проносних засобів. Але не рекомендується в цих цілях використовувати такий популярний у народі метод, як рицинова олія, оскільки це може нашкодити вихованцю.
Іноді призначають препарати, що сприяють покращенню функціонування мікрофлори кишечника. Залежно від ситуації ветеринар може приписати курс або призначити постійне їх застосування.
Якщо досить довго лікування ефекту не дає, а кішка почувається дедалі гірше, потрібно зробити клізму. Але не варто це робити самостійно, оскільки процедура набагато складніша, ніж може здатися спочатку. Тому потрібно звернутися до фахівця.
Профілактика
Всім відомо, що профілактика - краще за будь-яке лікування. Для того, щоб у кішки не було проблем із травленням і випорожненням слід слідувати кільком порадам:
- іноді вичісувати вихованця, так видалятиметься зайва шерсть і вихованець нічого очікувати її ковтати в критично великих кількостях;
- використовувати іноді спеціальні пасти для вигонки вовни;
- не забувати про те, що раціон кота повинен бути збалансованим (корисно додати до раціону більше клітковини, більше овочів та натурального нежирного м`яса або риби).
Не менш важливою є можливість багато рухатися. Завдяки цьому метаболічні процеси в організмі відбуваються своєю чергою, не буде проблем ні з травленням, ні з випорожненням.
Зазвичай навіть дотримання таких простих правил рятує домашніх тварин від такої проблеми, як запор.