Як зробити укол кішці

1. Підшкірно в холку або колінну складку. Це найпростіший варіант введення розчинів в організм тварини, що не потребує особливих навичок. Підшкірні уколи роблять у разі, коли немає потреби отримати миттєвий результат від ветпрепарату. У домашніх умовах можна вводити, наприклад, імуномодулятори, вітаміни, анальгетики (за умови відсутності у кішки гострого болю). Причому краще колоти ліки саме в холку, оскільки це місце найменш чутливе у вихованців;
2. Внутрішньом`язово в тканині стегна або плеча. Уколи такого плану можна зробити кішці самостійно, без залучення ветеринара. Вводять ін`єкцію так, коли потрібна швидка дія препарату (протягом 5-10 хвилин). І зазвичай колють медикамент саме стегновий м`яз, оскільки за розміром він перевершує плечовий;
3. внутрішньовенно в кровоносні судини передніх або задніх кінцівок. Ці уколи зазвичай роблять тільки у ветклініці або викликають лікаря додому. Внаслідок введення препарату у вену ефект проявляється вже за кілька хвилин. Внутрішньовенні уколи часто використовують при реанімації кішок, коли час на порятунок тварини йде на хвилини;
4. Внутрішньокісткове в губчасту тканину. Уколи подібного роду роблять кішкам при падінні артеріального тиску, деформації кінцівок, опіках. Звичайно, така ін`єкція під силу досвідченому ветеринару;
5. Внутрішньочеревно всередину живота. Зазвичай цей спосіб вибирають у разі зневоднення організму кішки, а також неможливості зробити укол у вену. Ін`єкції роблять у ветеринарній клініці.

Отже, доведеться запам`ятати, як зробити укол кішці в холку та м`яз. У вену, кістку та черевну порожнину правильно ввести лікувальний розчин під силу тільки лікарю.

Правила виконання уколу кішкам

Що потрібно знати господарю кішки перед введенням лікарських речовин? Часто необхідність зробити підшкірний або внутрішньом`язовий укол кішці вибиває людину з колії: шприц випадає, вміст флакона з ліками постійно намагається вилитися на підлогу, руки тремтять. Щоб надати допомогу тварині максимально якісно, ​​слід пам`ятати про ці нескладні правила:

1. Потрібно заспокоїтися. Кішка не повинна відчувати тривогу господаря, інакше процедура навряд чи увінчається успіхом;
2. Руки слід ретельно вимити, але навіть після цього не слід чіпати голку шприца, щоб не занести в ранку інфекцію;
3. Якщо кішка боїться уколів, бажано під час підготовки до процедури винести її в іншу кімнату (щоб тварина не бачила флакончики з ліками та шприци до моменту введення);
4. Напоготові можна тримати чистий рушник (ковдра), щоб зафіксувати кішку. Однак якщо вихованець не пручається, його можна просто притримувати лівою рукою, вводячи ліки правою (навпаки у шульг);
5. Незайве попросити допомоги у домашніх осіб під час ін`єкції. Одна людина може тримати шприц, інша - гладити кішку (тримати її лапи, спокійно розмовляти і т.д.д.);
6. Бажано набирати лікарську рідину в шприц для одноразового використання (його не потрібно стерилізувати, витрачаючи час);
7. Для введення невеликої кількості ліків (менше 1 мл) краще використовувати інсуліновий шприц, а при необхідності і більшого обсягу (2, 5, 10, 20, 50, 60 мл тощо).д.);
8. Препарат, що вводиться під шкіру або м`язову тканину, повинен бути прописаний ветеринаром після огляду кішки. Фармацевт в аптеці або сам господар не зможе обрати правильне лікування;
9. Навіть якщо ін`єкційний розчин рекомендований спеціалістом, слід уважно прочитати інструкцію із застосування, звернути увагу на дату виготовлення ветпрепарату;
10. Якщо тварині показані уколи протягом багато часу, бажано чергувати введення у різні кінцівки (наприклад, сьогодні укол кішці в стегно праве, завтра – в ліве);
11. Неприпустимо змінювати положення голки шприца під час введення препарату, інакше кішці буде боляче;
12. Швидкість введення ліків становить приблизно 1 мл на 2-3 секунди (або трохи більше, якщо консистенція розчину для уколу густа);
13. Після процедури місце введення медикаменту слід злегка помасажувати. Протирання шкіри спиртом доречно, якщо на шкірі кішки є ранки. Також протирати спиртом місце введення ін`єкції у безшерстих кішок;
14. Після закінчення процедури кішку слід приголубити і почастувати чимось смачненьким. А якщо під час уколу тварина завдала господареві рани (подряпини, укуси), то пробачити і в жодному разі не кричати (і не бити).

До речі, якщо кішці потрібне курсове введення ліків, доцільно попросити ветеринара показати детально, як правильно робити уколи. Тобто перше введення буде зроблено лікарем, а наступні – господарем.

Як зробити кішці підшкірний укол

Раніше ми з`ясували, що простіше зробити укол кішці в холку. Розглянемо процес поетапно (див ютубі):

1. Вимити руки