Застосування та дозування вазелінової олії при запорах у котів

Ознаки запору

Основні симптоми при запорі - це дивна поведінка кішки. Вона неспокійна, ховається під шафу або ліжко, періодично тривожно нявкає і проситься на руки. Бажано відразу виміряти температуру тварини, оскільки жар може бути ознакою застудних та інфекційних захворювань. Необхідно перевіряти кілька разів на день лоток. Якщо вихованець не ходив до нього дві доби і більше, то відразу ж варто розпочати лікування.

Терапією повинен займатися лікар, оскільки запор може спричинити й інші патології. Але не завжди вдається виявити ознаки на початковій стадії. Основні симптоми проблеми:

• сухий кал у формі млинців або паличок;
• жирні та рясні фекалії;
• прозорий слиз та згустки;
• випорожнення у вигляді кульок.

Якщо тварина страждає від зневоднення, то кал буде сухим. Після стерилізації він виглядає як невеликі кульки. При переїданні та через атонію кишечника фекалії рясні та жирні.

Калюжі слизу часто плутають із помилковою діареєю, хоча насправді це теж запор. Не можна давати вихованцю проносні засоби та препарати, які поглинають воду. Доки ветеринар не поставить діагноз, не варто починати самостійне лікування.

Особливості олії

Вже багато років застосовують вазелінове масло для котів при запорах. Засіб м`яко обволікає стінки кишечника, захищає їх і чинить дію. Воно не розкладається всередині організму і не всмоктується з м`яких тканин. Хоча препарат допомагає не завжди, у перші дні проблеми він досить ефективний.

Давати вазелінове масло кішці при запорі безпечно. Воно підходить для маленьких та літніх вихованців. Але під час його прийому потрібно змусити тварину дотримуватися голодної дієти. Не можна застосовувати відразу одну велику дозу рідини, краще розділити її на кілька частин і напувати домашнього улюбленця через кожні 15-20 хвилин.

Не варто вважати засіб універсальним проносним. А також не рекомендується давати вазелінову олію коту при запорі після глистогінних препаратів.

Спочатку потрібно вивести з кишечника загиблих паразитів, у чому допоможе будь-який абсорбент. Потім тварина напувають лляною олією або підходящими медичними препаратами, які перетравлюються і всмоктуються стінками шлунка.

Способи застосування

Можна використовувати масло у вигляді рідини або свічок. У перші дні після діагностування запору краще напувати кота засобом у натуральній формі. Важливо дотримуватися дозування: дорослому вихованцю достатньо однієї чайної ложки за прийом. Заливати зручно із шприца без голки.

У препарату немає кольору та запаху, він практично несмачний. Тварини рідко пручаються його застосуванню, але іноді може викликати блювотний рефлекс.

Кошенятам його дають кожні 5-6 годин, а кількість олії залежить від того, скільки місяців вихованцю. Рекомендується починати з 0,5 кубика і доводити до 1,5 із розрахунку по 1 мл на кожен кілограм ваги. За добу прийомів має бути не більше п`яти. Якщо і після цієї терапії тварина не може сходити в лоток, то її терміново потрібно відвезти до ветеринара.

Іноді кішка пручається вливанню рідини в пащу. У цьому випадку можна використовувати свічки. Її вводять в анальний отвір, опускають хвіст і притримують його 5-6 хвилин у такому положенні. Зміни виникнуть через 2-3 години після застосування. Свічка розчиняється та провокує позиви до дефекації.

Якщо і в цьому випадку покращень немає, то можливі інші проблеми. Масло просто не підходить кішці, вона страждає від запору досить довго або під час випорожнення вона відчуває біль в анальному отворі, через що спеціально стримує калові маси. Можна застосувати проносні засоби, але краще звернутися до фахівця для огляду вихованця та призначення терапії.

Більшість ветеринарів виступає проти використання олії, так як вона не завжди підходить для лікування запору. Воно допомагає лише у перші дні після початку проблеми. Потрібно почекати 10-15 годин, лише після кількох прийомів засіб подіє.

Основні протипоказання

Перед застосуванням вазелінової олії при запорах у кішок потрібно проконсультуватися з лікарем. Якщо проблема спровокована не наявністю стороннього предмета в кишечнику або застарілою непрохідністю, можна використовувати засіб. Нудота, блювання, малорухливість, відмова від їжі говорить про серйозніші патології. Найкраще в цьому випадку відразу звернутися до клініки.

Основні протипоказання до застосування олії:

• висока температура;
• запалення ШКТ;
• після дегельмінтизації;
• при індивідуальній нестерпності;
• під час завороту кишківника або внутрішніх кровотеч;
• вагітність або період лактації.

Не можна давати тварині рідину після операцій на очеревині, якщо у неї перекручені кишкові петлі. Хронічні запори, лихоманка та інфекційні захворювання також вважаються протипоказаннями.

Якщо дотримуватися встановленої дози, то побічних ефектів олія не викличе. У перші години після його прийому калові маси можуть спонтанно виділятися з ануса, а в кишечнику з`являться маленькі вузлики.

Необхідно також стежити за кількістю вітамінів та мікроелементів, які розчиняють рідини. Їх має бути достатньо в організмі кота.

Профілактичні заходи

Поява запору легше запобігти, ніж потім позбавлятися проблеми. Хазяїн повинен стежити за раціоном свого вихованця. Якщо його годують промисловими кормами, потрібно вибирати якісні продукти екстракласу. Довгошерстим породам корисна їжа, яка сприяє виведенню волосків з кишечника. Обов`язково у кішки має бути доступ до чистої води. Через нестачу рідини корм затвердіє і закупорить ШКТ.

Якщо вихованець їсть лише натуральні продукти, то не можна йому давати заморожену їжу. Їжу нагрівають до кімнатної температури. Корисні для нормального функціонування кишечника свіжі овочі та зелень, злаки, кисломолочні продукти та ті, що містять клітковину. Не можна давати тварині курячі чи риб`ячі кістки, фрукти, солодощі, газовані напої, домашні консерви.

Кішка має бути активною, рекомендується з нею грати, розвивати її фізично. Корисно гуляти з нею на свіжому повітрі. Тварина може їсти траву, яка очищає кишечник. Цьому не потрібно перешкоджати. Вітамінні та мінеральні комплекси також не будуть зайвими.