Екзекан для собак

Дерматологічні недуги у домашніх тварин – не рідкість. Адже собаки гуляють на вулиці, контактують з бродячими побратимами і легко заражаються такими захворюваннями. Дерматити та екземи у псів зустрічаються часто. Для їх лікування ветеринари рекомендують застосовувати надійний та перевірений засіб — препарат Екзекан французького виробництва. Дізнаємося докладно про його компоненти, переваги, правильне використання в лікуванні домашніх тварин.

Характеристика Екзекана

Цей засіб давно і успішно використовується для лікування дерматологічних недуг у котів та собак. Воно є не мазь, а білі цукрові кубики для внутрішнього застосування, лікування запалення шкіри зсередини. Кожен із них важить 8 грамів. Він легко розчиняється у воді, приємний на смак. Компонентами Екзекана є такі речовини: дексаметазон, вітамін РР (нікотинамід), вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид), метіонін та сахароза. Цукрові кубики розфасовують у пластмасові блістери, маркують, вказуючи дату виготовлення, фірму-виробник, термін придатності.

Основний діючий компонент препарату – дексаметазон – є синтетичним глюкокортикоїдом з протизапальною активністю. Речовина стабілізує проникність мембран клітин, блокує вироблення медіаторів запалення. Дексаметазон у порівнянні з іншими глюкокортикоїдами має більш потужну протизапальну активність. Він легко всмоктується в кишечнику і розподіляється у тканинах, формує комплекс із білками плазми. Виводиться речовина з організму собак із сечею.

Вітамінні складові лікарського засобу – нікотинамід та піридоксин – стимулюють окиснювально-відновлювальні реакції в клітинах. Обидва вітаміни беруть участь у процесі декарбоксилювання амінокислот. Піридоксин, до того ж, є коферментом у хімічних реакціях нервової тканини. Вітаміни РР та В6 швидко всмоктуються у тонкому кишечнику та транспортуються кров`ю у клітини.

Що стосується метіоніну як складових ліків, то це амінокислота. Вона є каталізатором біохімічних реакцій. Метіонін необхідний для здорової роботи клітин печінки, синтезу кератину.

Як правильно застосовувати для собак Екзекан

Інструкція до ліків інформує, що вони призначаються для терапії хронічних та гострих дерматитів, екзем небактеріальної етіології у домашніх тварин. Цукрові кубики треба згодовувати собакам з руки або додавати їм у їжу, воду. Інструкція повідомляє, що в перші чотири дні лікування застосовувати Екзекан треба в таких дозах: карликовим псам з вагою до 5 кг - ½ кубика на добу - невеликим собакам, чия вага не перевищує 15 кг - 1 кубик - тваринам від 15 до 30 кг - 1 ,5 кубики-псам понад 30 кг - 2 кубики. З п`ятого по восьмий дні терапії дозу треба зменшити для всіх вагових категорій вихованців наполовину.

Протипоказаннями для використання ветеринарного засобу є період вагітності тварин, цукровий діабет, гострі вірусні захворювання.

Що стосується побічних дій, то іноді застосування Екзекану у деяких собак викликає блювоту. У цьому випадку використання дерматологічних ліків слід припинити.

Інструкція радить власникам зберігати препарат у темному місці, далеко від харчових продуктів, поза доступом дітей, при температурі від 10 до 25оС. Термін його придатності - 48 місяців.

Про екзему у собак

Так називається запалення поверхневих шарів шкіри. Класифікується екзема на гостру, підгостру та хронічну. Всі види бувають сухими та мокнучими, але на практиці ветеринари частіше стикаються з сухою хронічною екземою.

Загальними ознаками собачої недуги є розчісування шкіри, сильне свербіння, схуднення, лихоманка, часом і захворювання нирок.

Симптоми дерматологічного захворювання у псів проявляються поступово. На початку червоніє шкіра. Далі на ній утворюються папули, потім бульбашки та гнійнички (пустули). Вони розкриваються і з`являються кірки з лусочками. Тривалість всього процесу може становити від 2 до 4 тижнів. Зони ураження при гострій формі недуги в основному локалізуються на шиї, за вухами, біля основи хвоста, на зовнішній поверхні стегон. Якщо ж йдеться про хронічну форму екземи, то області ураження розташовуються від кореня хвоста до холки, по хребту.

Слід знати, що на недугу більше схильні літні собаки. Причинами його можуть бути дефіцит білків та мінералів, надлишок вуглеводів у раціоні на тлі хронічних хвороб ШКТ, генетична схильність, ожиріння.