Симптоми та лікування дисбактеріозу у собаки

1. Стресові розлади, що негативно впливають на собаку. Сюди відноситься довга відсутність господаря, переїзд, а також поява нового домашнього вихованця та багато інших.
2. Незбалансоване меню з переважною кількістю продуктів, багатих на вуглеводи та бідних на білки, та корисні вітаміни.
3. Пес любить підбирати під час вигулу їжу, що валяється, а власник цьому не перешкоджає.
4. Неконтрольоване застосування господарем антибіотиків для лікування волохатого друга. Важливо розуміти, що ці препарати можуть повністю знищити здорову мікрофлору кишечника, особливо у випадках спроб спонтанного самолікування, без попередньої консультації з ветеринаром.
5. Наявність у собаки таких паразитів, як глисти.
6. Шлунок тварини має гіперчутливість мікрофлори.
7. У вихованця є хронічні недуги, що дислокуються в шлунково-кишковому тракті.
8. Погані екологічні умови, в яких живе улюбленець.

Статистичні дослідження показали, що з більшою часткою ймовірності дисбактеріоз здатний виникнути у цуценя та літньої особи, яка переступила рубіж у 7-8 років. У першому випадку це пов`язано з тим, що життєво важливі системи тварини ще не до кінця сформовані, а отже, вразливі до різних патогенних впливів. Що стосується «старих», то проблема виникає на тлі порушення метаболізму в процесі старіння, зниження протекції з боку імунної системи та уповільненого виведення токсичних речовин з організму.

Симптоматика хвороби

Фахівці сходяться на думці, що симптоми дисбактеріозу у собаки не відрізняються характерністю і можуть бути приписані до таких недуг, як сечокам`яна хвороба або цироз печінки. Це значно ускладнює диференціацію діагнозу. Основними ознаками наявності патології є такі явища, як:

• зниження апетиту у вихованця, його стає складно спокусити навіть улюбленими ласощами;
• здуття в животі у собаки, що виявляється у вигляді бурчання і булькають звуків;
• тварина багато спить, воліє лежати, фізична активність пса знижується;
• шерсть блякне, в окремих випадках - випадає;
• при дисбактеріозі нерідкі проблеми з дефекацією, часті запори або діарея з кров`яними згустками в калових масах.

Якщо власник передбачає наявність у пса даної патології, слід уважно поспостерігати за ним протягом 1-2 днів. При цьому необхідно годувати улюбленця молочними продуктами, такими як сир, молочна каша, козяче молоко. За відсутності помітних поліпшень необхідно везти чотирилапого друга на огляд до фахівця. В умовах ветлікарні лікар проведе діагностичні процедури, що включають біохімічний аналіз кров`яної рідини і дослідження калу. На підставі отриманих результатів буде поставлено точний діагноз та розпочато лікування хвороби.

Лікування захворювання

Схема терапевтичного впливу повністю залежить від цього, який стадії перебуває хвороба. Якщо недуга була виявлена ​​оперативно, то лікар відкоригує собаці раціон, а також запропонує додавання різних поживних речовин до її їжі. У занедбаних формах лікування дисбактеріозу у собак потребує комплексних заходів. До них відносяться:

1. Ліквідація надмірного обсіменіння мікрофлори кишечника. Нормалізувати її стан допоможуть антибактеріальні препарати, бактеріофаги та молочна кислота.
2. Виведення токсичних речовин, що накопичилися за період перебігу захворювання. Ефективно з цим впораються сорбенти та інфузійні розчини.
3. Пробіотичні засоби сприятимуть відновленню мікрофлори.
4. Дії, спрямовані на покращення метаболізму. Найважливішим у цьому є складання правильного меню, багатого на вітаміни та мікроелементи.
5. Такі препарати, як імуномодулятори, посилять захист вихованця від шкідливого впливу бактерій та поганих умов довкілля.

Якщо власник поставив питання, чим лікувати запущену форму дисбактеріозу, то найоптимальніший варіант для цього — прийом антибіотичних засобів. Їх вибір та дозування призначає лише фахівець, оскільки подібні препарати власними силами негативно впливають на мікрофлору. Найбільш популярні антибіотики – це Фурадонін, Левоміцетин, Ампіокс-натрій. Ефективність терапії підвищують сольові розчини, які вводяться підшкірно як ін`єкцій.

Бактерійні препарати, такі як Лактоферон та Фітобактерин, що містять у собі дріжджі та лактобактерії, здатні швидко пригнічувати патогенні процеси в кишечнику у пса. Лікування посилюється, якщо доповнити його прийомом засобів, синтезованих у вигляді ферментів, що виділяються шлунком у своєму здоровому стані.

Господар повинен бути готовим до того, що терапія дисбактеріозу займе значну кількість часу, в середньому від одного до двох місяців. У цей період не можна зайвий раз турбувати тварину без діла, змушувати її насильно їсти або займатися інтенсивними фізичними навантаженнями. У собаки завжди має бути можливість напитися свіжої води у достатній кількості, а також міцно та добре поспати.

Дієта

Правильне харчування – запорука того, що лікування недуги буде швидким, а ризик рецидиву знизиться до нуля. Лікарі рекомендують у перший день після діагностики хвороби повністю обмежити вживання їжі собакою. Потім, протягом 1-2 днів, допустиме вигодовування, що складається лише з незначної кількості курячих нежирних бульйонів. На третій день можна урізноманітнити меню сирими яйцями, на п`ятий — кисломолочними продуктами (козиним молоком, 1% кефіром).

Важливо розуміти, що з раціону улюбленця доведеться назавжди виключити сухі промислові корми. Регулярне їх вживання здатне викликати не лише дисбіоз, а й метеоризм чи заворот кишок у собаки. Обов`язково слідкуйте за тим, щоб у меню були присутні і білки, і вуглеводи, і жири. Не забувайте давати собаці фрукти і овочі, адже клітковина, що міститься в них, благотворно впливає на кишечник і полегшує процес дефекації.

Насамкінець хочеться сказати, що дисбактеріоз - це серйозна патологія, здатна вдарити по імунітету улюбленця і значно погіршити його загальний стан, а в запущених формах спровокувати у пса проблеми зі шкірним покривом, гастрит та гострі алергічні реакції. Профілактика захворювання досить проста - власникам просто варто уважніше стежити за дієтою собаки, регулярно «ганяти» у нього глистів та уникати стресових ситуацій, здатних негативно вплинути на тварину. Не забувайте возити собаку на огляд до ветеринара, хоч би раз на місяць, це напевно убереже його від неприємних наслідків дисбактеріозу.