Кішка породи савана

Саванна (англ. Savannah cat) це порода домашніх кішок, що з`явилася на світ внаслідок схрещування дикого африканського сервалу та домашніх кішок. Великі розміри, дикий вигляд, елегантність, що відрізняє цю породу. Але, за все потрібно платити, і савани дуже дорогі, рідкісні і купити якісну кішку не така вже й проста задача.

Історія породи

Це гібрид звичайної, домашньої кішки та дикого сервалу або чагарникової кішки. Цей незвичайний гібрид став популярним серед любителів з кінця дев`яностих років, а в 2001 році International Cat Association визнала саванну як нову породу, а в травні 2012 року TICA надала породі чемпіонський статус.

А почалася історія 7 квітня 1986 року, коли Джаді Франк, схрестив кота сервала (що належить Сюзі Вудс), з сіамською кішкою. Кошеня, що народилося, назвали Саванною, чому і пішла назва всієї породи. Вона була першим представником породи та першої генерації гібридів (F1).

На той момент нічого не було ясно щодо фертильності нових кішок, однак, Саванна не була стерильна і від неї народилася деяка кількість кошенят, які представили нове покоління.

Сьюзі Вуд написала дві статті в журнали про цю породу, і вони привернули увагу Патріка Келлі, який мріяв отримати нову породу кішок, яка зовні максимально нагадувала б дику тварину. Він зв`язався з Сюзі та Джаді, але ті не були зацікавлені у подальшій роботі над кішками.

Тому Патрік купив у них кішечок, народжених від Саванни і запропонував кільком заводчикам сервалів, взяти участь у розведенні. Але, зацікавилося цим дуже мало їх. Це не зупинила Патріка, і в результаті він переконав одну заводчицю, Джойс Сроуф (Joyce Sroufe), об`єднати зусилля. У цей час кошенята покоління F2 дали приплід, і з`явилося покоління F3.

У 1996 році, Патрік та Джойс розробили стандарт породи, і представили його The International Cat Association.

Джойс Сроуф стала дуже успішною заводчицею, і вважається засновницею. Завдяки її терпінню, наполегливості та впевненості, а також глибоким знанням генетики, народилося більше кошенят, ніж у інших заводчиків.

Крім того, її розплідник був одним із перших, у якому з`явилися кошенята пізніх поколінь та фертильні коти. Також Джойс першою представила світові нову породу, на виставці у Нью-Йорку у 1997 році.

Ставши популярною та бажаною, порода була використана для шахрайства, в результаті якого один шахрай, на ім`я Саймон Броуді, видавав саван F1 за створену ним породу ашера (Ashera).

Опис породи

Високі і худорляві, сава справляють враження важчих, ніж вони є насправді. Розмір дуже сильно залежить від покоління та статі, коти F1 зазвичай найбільші.

Покоління F1 і F2 зазвичай найбільші, тому що в них ще сильна дика кров африканських сервалів. Саме F1 найбільш знамениті і цінні, тому що найбільше нагадують диких кішок, а чим далі, тим менш виражена схожість.

Коти цього покоління можуть важити 6.3-11.3 кг, тоді як пізніші вже до 6.8 кг, вони вищі і довші за звичайну кішку, але за вагою відрізняються не сильно.

Тривалість життя до 15-20 років. Так як отримати кошенят досить складно, плюс вони сильно відрізняються генетично, то розміри тварин можуть відрізнятися разюче, навіть в одному посліді.

Продовжують зростати до трьох років, при цьому у висоту вони виростають у перший рік, і згодом можуть додати пару-трійку сантиметрів. А мускулистішими вони стають на другому році життя.

Шерсть має бути плямистою, тільки плямисті тварини відповідають стандарту TICA, оскільки дикі сервали мають саме такий малюнок на шкірі.

В основному це чорні або темно-коричневі плями, розкидані по шерсті. Але, оскільки їх постійно схрещують з різними домашніми породами кішок (у тому числі бенгальської та єгипетської мау), існує безліч нестандартних забарвлень.

Нестандартні забарвлення включають: мармуровий, білий (колор-пойнт), блакитний, циннамон, шоколадний, бузковий та інші помісі, отримані від домашніх кішок.

Екзотичний вид савани пов`язаний насамперед зі спадковими ознаками сервалу. До них відносяться: плями на шкурі; високі, широкі, стоячі вуха з округлими кінчиками; дуже довгі лапи; коли вона стоїть, її задні лапи вище ніж передні.

Голова швидше висока, ніж широка, розташована на довгій витонченій шиї.

На задній поверхні вух розташовані плями, що нагадують формою ока. Хвіст короткий, з чорними кільцями та чорним кінчиком. Очі у кошенят блакитні, але зі зростанням можуть стати зеленими, карими, золотистими.

Розведення та генетика

Так як сава виходять від схрещування дикого сервалу з домашніми кішками (використовуються бенгальські кішки, орієнтальні короткошерсті, сіамські та єгипетські мау, безпородні домашні кішки), то кожне покоління отримує свій номер.

Наприклад, кішки, народжені безпосередньо від такого схрещування, позначаються як F1 і є на 50% сервалами.

Покоління F1 дуже складно отримати, через різницю в часі внутрішньоутробного розвитку у домашніх кішок і сервалів (65 і 75 днів відповідно), і різниці в генетичному наборі.

Дуже часто кошенята гинуть, або народжуються передчасно. До того ж, самці сервалів дуже прискіпливі у виборі самок, і часто відмовляються спариватися зі звичайними кішками.

Покоління F1 може бути більш ніж 75% сервалом, покоління F2 від 25% до 37.5% (причому один із батьків першого покоління), а F3 на 12.5% або близько того.

Будучи гібридами, часто страждають від стерильності, самці більші за розмірами, але стерильні до покоління F5, хоча самки фертильні з покоління F1. У 2011 році, заводчики звернули увагу на збільшення стерильності котів до покоління F6-F5.

Враховуючи всі складнощі, кішки покоління F1-F3, як правило, використовуються розплідниками для розведення, і лише коти надходять у продаж. Зворотна ситуація трапляється для покоління F5-F7, коли котів залишають для розведення, а котів продають.

Характер

Цих кішок часто порівнюють із собаками за їхню вірність, вони можуть ходити за своїм господарем по п`ятах, як вірний пес, і чудово переносять гуляння на повідку.

Деякі сава дуже товариські та дружелюбні по відношенню до людей, собак та інших кішок, а інші можуть почати шипіти при наближенні незнайомця.

Доброзичливість до людей і тварин, ось ключовий момент у вирощуванні кошеня.

Відзначимо схильність цих кішок до високих стрибків, вони люблять застрибувати на холодильники, високі меблі або верх дверей. Деякі з них здатні застрибувати з місця на висоту до 2.5 метрів.

До того ж вони дуже допитливі, вони швидко розбираються як відкрити двері та шафи, і людям, які збираються купити цих кішок, повинні подбати, щоб їхні вихованці не потрапили в неприємності.

Більшість саван не боїться води, і грає з нею, а деякі навіть люблять воду і із задоволенням пірнають у душ до господаря. Справа в тому, що в природі сервали ловлять жаб та рибу, і води не бояться зовсім. Втім, це може стати проблемою, оскільки вони вихлюпують воду з миски.

Звуки, які видають савани можуть нагадувати щебетання сервалу, нявкання домашньої кішки, чергування обох або щось ні на що не схоже. Перші покоління видають звуки, більш схожі на сервали.

Втім, вони можуть ще й шипіти, і їхнє шипіння відрізняється від домашньої кішки, і швидше нагадує шипіння гігантської змії. Людину, яка вперше її почув, вона може здорово налякати.

Є три ключові фактори, що впливають на характер: спадковість, покоління та соціалізація. Оскільки сама порода ще перебуває у початковому етапі розвитку, різні тварини можуть дуже відрізнятися друг від друга характером.

Для кішок перших поколінь (саванна F1 і савана F2), поведінка характерна для сервалу більш очевидно. Стрибки, вистежування, мисливський інстинкт – ось характерні риси для цих поколінь.

У міру того, як фертильні коти поколінь F5 і F6 використовуються в розведенні, пізні покоління саван вже відрізняються поведінкою звичайної домашньої кішки. Але, для всіх поколінь характерна висока активність та цікавість.

Найважливіший фактор у вихованні саван, це рання соціалізація. Кошенята які спілкуються з людьми з моменту народження, щодня проводять з ними час, засвоюють поведінку на все життя.

Правда, в одному посліді кошенята можуть бути різного характеру, одні легко сходяться з людьми, інші бояться та уникають їх.

Кошенята, які демонструють полохливу поведінку, в майбутньому з великою часткою ймовірності лякатимуться незнайомців і уникатимуть чужих людей. А ті, що з дитинства добре сприймають людей, і люблять з ними грати, менш лякаються чужих, не бояться нових місць і краще адаптуються до змін.

Для кошенят, спілкування та соціалізація повинні бути частиною щоденного побуту, щоб вони виросли у добре виховану та спокійну тварину. Кошенята, які тривалий час проводять без спілкування, або тільки в суспільстві своєї мами, зазвичай не сприймають людей і менш довіряють їм. Вони можуть бути хорошими вихованцями, але не довірятимуть незнайомцям і будуть більш боязкими.

Годування

Як немає єдності в характері та зовнішньому вигляді, так немає його і в годуванні. Деякі розплідники кажуть, що для них не потрібне спеціальне годування, тоді як інші рекомендують тільки високоякісні корми.

Деякі радять повне або часткове годування натуральними кормами з вмістом білка не менше 32%. Інші кажуть, що це не обов`язково, або навіть шкідливо. Враховуючи ціну цієї кішки, найкраще це поцікавитися у продавця, як годують вони і дотримуватись того ж складу.

У чому різниця між саванною та бенгальською кішкою?

Між цими породами є відмінності. Насамперед, бенгальська кішка походить від далекосхідного кота, а савана ж від африканського сервалу, і різниця у зовнішньому вигляді відповідна.

Хоча і тих і тих шкіра вкрита прекрасними, темними плямами, плями бенгальської кішки з трьох кольорів, так звані розетки, а у сава вони однотонні.

Також є відмінності у фізичному плані. У бенгальської кішки компактне тіло, як і борця чи гравця в американський футбол, невеликі вуха та великі, круглі очі. Тоді як савана – це високий баскетболіст, з великими вухами.