Як зробити коту клізму в домашніх умовах – підготовка та етапи проведення

Категорія Кішки

Зміст

Коли потрібно ставити клізму коту?
Симптоми запорів
Протипоказання
Підготовка до процедури
Етапи постановки очисної клізми
Клізма за допомогою трубки
Види клізм
Клізми з водою, вазеліновим маслом та Мікролаксом
Клізма з відваром ромашки

Як зробити коту клізму в домашніх умовах – підготовка та етапи проведення

Періодичні запори вважаються частим явищем у домашніх вихованців, і тому іноді господарі змушені зробити клізму коту. Функціональні порушення в роботі кишечника, неправильне харчування, а також різка зміна раціону призводить до утрудненої дефекації. У подібній ситуації клізма – ефективний прийом, який допоможе полегшити страждання тварини. Але для початку слід обов`язково проконсультуватися з ветеринаром, оскільки через деякі протипоказання самовільне лікування може зашкодити здоров`ю вихованця.

Коли потрібно ставити клізму коту?

При виявленні перших ознак запору у кота не слід поспішати з постановкою клізми. Слизова оболонка прямої кишки у дорослого вихованця ніжна, тому будь-яка необережність може призвести до серйозного пошкодження.

Під час проведення процедури необхідно враховувати такі фактори:

Робити клізму домашньому вихованцю рекомендується лише в тих випадках, коли інші методи лікування (вживання рідини у великих кількостях, призначення проносних препаратів ветеринаром) не дали належного результату.
Обов`язково слід проконсультуватися з фахівцем, який проведе повний огляд тварини, вкаже можливі причини запору, а також підкаже, чи варто ставити клізму у конкретному випадку.
Перед тим, як самостійно поставити клізму, необхідно вивчити всі тонкощі майбутньої процедури. Невмілість господаря та відсутність впевненості у діях не полегшить біль, а лише посилить ситуацію.

Як зробити коту клізму в домашніх умовах – підготовка та етапи проведення

Симптоми запорів

Очищення кишечника з використанням клізми проводиться за легкого ступеня запору, тобто, коли відсутність стільця спостерігається більше 2 днів. В основі процедури лежить очищення товстого кишечника та усунення калових мас із прямої кишки.

Виникнення запорів систематично супроводжується утрудненою дефекацією. Причини бувають різні: від незбалансованого харчування і до потрапляння сторонніх предметів у кишечник. Перед тим як зробити клізму коту, необхідно переконатися, що подібна процедура не завдасть йому шкоди.

Клізму домашній тварині ставлять при отруєнні, наявності гострої або хронічної запору, а також запальних процесів у кишечнику.

Господарю рекомендується самостійно поставити клізму в домашніх умовах, при виявленні наступних ознак у поведінці та самопочутті:

млявий стан тварини та відсутність активності;
відсутність апетиту;
здуття живота;
періодичне відвідування туалету, інколи безрезультатне;
наявність у калі слизу та крові;
больові відчуття при спробі дефекації (кіт жалібно нявкає, довго сидить у лотку);
вихованець починається поступово линяти, виникають проблеми зі шкірним покривом;
бажання кота постійно перебуває в руках господаря.

При запорі фекалії ущільнюються в товстому кишечнику. В результаті природне спорожнення стає болючим або практично неможливим. Подібний стан призводить до інтоксикації організму.

Запор у тварин є не захворюванням, а лише його проявом. Якось поставивши клізму, не варто бути впевненим, що кішці вдасться впоратися із проблемою назавжди. Якщо не усунути причину, ситуація може повторитися знову.

Протипоказання

Перед тим як ставити клізму, слід переконатися, що вихованець не проковтнув сторонній предмет. У подібній ситуації кота потрібно негайно показати фахівцю.

Згідно з твердженнями ветеринарів, клізма протипоказана у таких випадках:

ушкодження анального отвору;
можлива вагітність кішки;
болючі відчуття при натисканні на живіт;
гемороїдальні шишки, тріщини та кровотечі із заднього проходу;
хронічні серцево-судинні захворювання.

Захоплюватися клізмами не варто, тому що їх часте використання знижує рівень тонусу кишечника, призводить до дистрофії стінок та порушення мікрофлори. Іноді вихованець потребуватиме лікувальної клізми, але для проведення подібних маніпуляцій необхідно мати спеціальні навички та досвід.

Підготовка до процедури

Перед процедурою господар повинен усвідомлювати, що тварина відчуватиме дискомфорт під час процедури. Тому необхідно приділити особливу увагу фіксації вихованця. Згідно з рекомендаціями ветеринарів, кота слід перекласти на ліву руку, а праву використовувати для маніпуляції. Тварину треба заспокоїти. У разі успішного проведення процедури наявність довірчого контакту буде гарантовано.

Ветеринари рекомендують проводити очищення кишечника натще. Для полегшення стресу вихованцю потрібен легкий седативний засіб.

Для проведення процедури потрібно придбати наступне приладдя:

Гумова груша з наконечником для спринцювання не травмує під час введення клізми. Обсяг підбирається залежно від віку вихованця. Для кошеня ідеально підійде спринцівка на 200 мл, а для дорослого кота – 300 мл.
Склад для клізми. Правильно підібрана рідина має важливе значення. Для досягнення ефективного результату рекомендується використовувати звичайну чисту воду. Багато ветеринарів радять додати трохи оцту чи соку лимона. Доцільно застосувати розчин морської солі. Якщо клізма ставиться кошеняті, використовують марганцовий розчин на основі відварів лікувальних трав.
Лубриканти. Як матеріали, що згладжують тертя, застосовують жирний крем, вазелінове та рослинне масло. Лубрикантом ретельно змащується наконечник гумової груші.

Як додаткові матеріали знадобляться:

водяний термометр (температура має бути не більше 30 ºС);
спеціальні гумові рукавички;
серветки та ганчірки;
ємність великих розмірів.

Господарю потрібно дотримуватися спокою та сконцентруватися на проведенні процедури.

Клізму коту потрібно ставити виключно у гумових рукавичках. Слід зазначити на спринцівці глибину введення клізми. Максимальна глибина введення для дорослого кота має становити 2 см, а для маленького – 1 см.

Не рекомендується використовувати гумові груші великих розмірів, заповнені наполовину. Адже в такому разі спринцівка матиме товстий наконечник, який може травмувати вихованця.

Як місце проведення процедури рекомендується вибрати ванну кімнату, так як навести лад після лікувального заходу в ній набагато легше. Ванна кімната є оптимальним варіантом у тому випадку, якщо кіт добре знайомий з обстановкою в приміщенні.

Етапи постановки очисної клізми

Перший етап полягає у техніці фіксації вихованця під час постановки клізми. Тварина має бути не в лежачому положенні, а стояти. Ставити клізму самостійно не варто. Рекомендується заручитися підтримкою помічника. Практично завжди тварини чинять опір, тому помічнику необхідно дотримувати вихованця при введенні клізми.

Яким би слухняним не був кіт, він не стане спокійно лежати, незважаючи на обережність господаря. Тому утримувати тварину необхідно міцно, намагаючись не завдати їй болю.

На другому етапі необхідно набрати в спринцівку рідину у потрібній кількості, нагріту до температури 30ºС. Перед тим як ввести наконечник в анальний отвір, потрібно трохи стиснути грушу, щоб з неї виступило кілька крапель води. Робиться це для того, щоб уникнути попадання зайвого повітря в кишечник. Кінчик спринцівки обов`язково змастити лубрикантом.

Наконечник акуратно вводиться гвинтоподібними рухами в анальний отвір кота. Напрямок введення має бути паралельно хребту тварини. Потім безпосередньо при натисканні на грушу в кишечник надходить сам розчин. Зайва кількість розчину виділиться назовні.

На останньому етапі слід затиснути анальний отвір хвостом кота на 10-15 хвилин. За цей час відбудеться випорожнення кишок. Тварину можна поставити в таз і почекати, доки фекалії вийдуть назовні. При необхідності процедуру варто повторити.

Клізма за допомогою трубки

Поставити клізму можна і за допомогою спеціальної трубки, придбаної в аптеці. При використанні звичайної води об`єм шприца має становити 20 мл. Закруглені краї спростять процес введення рідини в кишечник.

Лапи слід загорнути в рушник, зафіксувати у такий спосіб тіло кота, після чого ввести трубку на глибину 3-5 см. Рідина вводиться повільно та акуратно. Відчувши, що трубка упирається у фекалії, процедуру необхідно припинити, щоб не травмувати пряму кишку. Після введення рідини анальний отвір потрібно прикрити хвостом. Через 7-10 хвилин дати рідини витекти разом із фекаліями.

Іноді при отруєнні дорослі коти переносять маніпуляції набагато спокійніше, ніж маленькі кошенята. Тому ноги вихованця слід загорнути в ковдру або звичайний рушник. Робиться клізма обережно, а як розчин вибирається звичайна вода. Через деякий час стан вихованця нормалізується.

Види клізм

Існує кілька рецептів та пристосувань для клізм, які використовують для промивання кишечника.

Клізми з водою, вазеліновим маслом та Мікролаксом

Можна по черзі ставити дві клізми від запору: перша – з водою, вазеліновим маслом, а друга – з Мікролаксом. Для цього слід змішати дві столові ложки вазелінової олії та 100 мл води. Масло має бути теплим, що допоможе розслабитися стінкам кишечника і сприятиме легкому виведенню калових мас.

Клізма з відваром ромашки

Запальні процеси та спазми при запорах допомагають зняти клізму з відваром з ромашки. Розчин виступає як ефективний засіб проти паразитів та інфекцій. Кота слід покласти на коліна, не дуже притримуючи.

Настоянку з ромашки необхідно трохи зігріти та за допомогою груші ввести в анальний отвір. Рекомендується провести легкий масаж живота після вилучення груші. Подібні маніпуляції проводяться не більше двох разів упродовж тижня. Вже за місяць проблеми зі здоров`ям зникнуть.

Самостійно проводити очищення кишечника коту можна лише за показаннями ветеринара, який дасть основні рекомендації та підкаже послідовність проведення процедури. Ставити клізму домашнім вихованцям рекомендується після попередньої діагностики, дослідивши можливі протипоказання. Профілактика повинна включати збалансоване харчування, а також вживання їжі, багатої клітковиною.