Як зробити клізму кішці

Категорія Кішки

Зміст

Причини запорів у котів
Як зробити клізму кішці
Як не допустити повторні запори

Будь-який власник кішок час від часу змушений стикатися не з найприємнішими проявами їхнього повсякденного життя. Одне з таких — періодичні запори, з якими кішка самостійно не може впоратися. В ідеалі кішка повинна ходити в лоток не менше 2 разів на день, якщо цього не спостерігається, то можна зробити відповідні висновки. До того ж при запорі кішка виглядатиме млявою і болісною, апетит у неї буде відсутній, а живіт помітно здувається. При спробі дефекації кішка голосно виражатиме криком наскільки їй боляче.

Хорошим способом швидко виправити ситуацію можна за допомогою звичайної клізми, проте для початку слід дізнатися причини запору.

Причини запорів у котів

Небезпека запору не тільки в тому, що одні фекалії не дають можливості виходити іншим і тим самим є причиною дискомфорту, тому їхнє накопичення в кишечнику сприяє отруєнню організму шкідливими речовинами під час розпаду. В результаті в першу чергу удар припадає на органи, які відповідають за очищення організму (нирки та печінку), а у разі тривалої запору збільшується навантаження на серце, погіршується стан шкіри, шерсть тьмяніє та випадає. У найгірших випадках запор може призвести до смерті.

Запори у кішок можуть бути регулярними та нерегулярними.

Регулярні запори трапляються через наявність у кішки захворювань кишечника, прямої кишки, товстої кишки, анального отвору, печінки, нирок, при порушеннях у будові тіла або у разі неврологічних проблем. Регулярність запорів безпосередньо залежить від віку кішок, тому що організм зношується з часом, при цьому за статистикою коти страждають частіше.

Більшість власників стикаються все-таки з нерегулярними запорами, причини яких можуть бути найрізноманітніші:

пробкою в задньому проході стає шерсть, яка потрапляє до кишечника при вилизуванні;
стороннє тіло, яке було проковтнуте кішкою;
нераціональне харчування;
наявність у промежині грижі;
неправильна поза при дефекації;
запалення заднього проходу чи кишечника;
уроджений вузький анус;
хвороби кишечника, що зменшують його моторику;
наявність пухлин.

Як зробити клізму кішці

Виявивши у своєї кішки запор, ви можете поставити їй клізму самостійно, але якщо побоюєтеся нашкодити їй через свою некомпетентність, то краще зверніться до ветеринара. Перед тим, як робити клізму, варто все-таки спробувати й інші способи лікування запорів, тому що в деяких випадках клізма може завдати тільки шкоди.

Якщо немає можливості звернутися до ветеринара, а зволікання може завдати кішці лише шкоди, то слід озброїтися спеціальною спринцівкою (грушею для клізми), підсоленою водою (1 ч). л. на 300 мл) та вазеліном. Для кращого ефекту можна зробити розчин марганцівки або приготувати ромашковий відвар. У такому разі це будуть лікувальні клізми.

Будьте готові, що кішці ваші дії не припадуть до вподоби і тому дуже важливо її міцно утримувати. Щоб зробити клізму правильно, кішку слід тримати стоячи, а не лежачи. Проводити цю процедуру краще вранці, коли кішка ще не їла і зараз перебуває в розслабленому стані. Рекомендується взяти неглибокий таз і поставити в нього вихованця, щоб у разі успішного введення рідини було, куди слідувати фекаліям. Для утримання тварини запросіть собі когось на допомогу.

Заздалегідь підігрійте (або остудіть) рідину для промивання, щоб вона мала температуру близько 25-30 градусів. Це оптимальна температура, якщо у вашої кішки запор через закупорювання кишечника фекальною пробкою. Залежно від випадку, рідина може мати температуру і менше 20 градусів і більше 40. Потім наберіть рідину в спринцівку через носик, на якому попередньо позначте маркером межу рівну 2 см - саме на таку максимальну глибину ви повинні будете ввести його в анус вашому вихованцю. Також змастіть кінчик вазеліном для легшого входження.

Вводити спринцівку слід повільно і акуратно, повертаючи її навколо своєї осі так, ніби ввинчує в кішку шуруп. Натискайте на гумову грушу не поспішаючи і стежте, наскільки легко вливається рідина. При різкому натисканні ви можете сильно пошкодити або навіть розірвати своїй кішці кишечник, чому вона може померти. Якщо рідина в якийсь момент перестає надходити, значить, на її шляху виявилася якась перешкода, яка може бути навіть не пов`язана з фекальною пробкою, — це може бути пухлина чи сторонній предмет, а вже в цьому випадку лише ветеринар зможе допомогти вашій кішці.

Після того як рідина повністю введена в задній прохід, слід затиснути хвостом на 15-20 хвилин, щоб не дати їй витекти. Не відпускайте кішку, доки не відбудеться дефекація. Кількість рідини залежить і від розміру кішки, і від тяжкості випадку, проте 200-300 мл буде достатньо.

Як не допустити повторні запори

Щоб убезпечити себе від необхідності робити вихованцю час від часу клізми, слід намагатися не допускати повторних запорів.

Профілактика запорів включатиме:

У ветеринарній аптеці слід придбати спеціальну пасту, поїдання якої допоможе кішці природним шляхом позбавлятися від вовни, що потрапили в кишечник, трави, сторонніх предметів і, само собою, калу.
Щодня вичісувати кішці шерсть, щоб вона не робила це сама і не ковтала волоски.
Правильний щоденний раціон, який включатиме обов`язкову клітковину рослинного походження: овочі, зернові каші і т.п.д.
Намагатися стежити за тим, щоб кішка багато рухалася, а не відлежувалася цілими днями на своєму спальному місці.

Не слід робити клізму у таких випадках:

за наявності глистів у кішки;
при ушкодженнях заднього проходу чи кишечника;
за наявності запальних процесів у кишечнику;
за наявності тріщин або інших травм ануса;
за наявності кровотеч із заднього проходу;
за наявності грижі;
при вагітності кішки;
у разі наявності хронічних захворювань, у тому числі серця.

А при необхідності обов`язкової клізми все ж таки не поскупитеся на послуги ветеринара, щоб професіонал все зробив сам і тим самим допоміг вашій кішечці, а не посилив її стан.