Як привчити собаку до вулиці

Зазвичай коли господар цуценя заводить про привчання до вулиці, мається на увазі привчання справляти там свої природні потреби. Це вимагає витримки та терпіння. Багато власників собак на їхні витівки в будинку реагують агресивно, деякі пхають мордочками у свіжі калюжі і таким чином агресивно налаштовують цуценят проти себе. Як же правильно привчати вихованців до вигулів на вулиці та до туалету?

З появою цуценя в будинку ви повинні бути готовими до того, що почнуться нові турботи, неприємні сюрпризи, реагувати на які потрібно дуже терпляче. Виховання має починатися з привчання песика до прізвиська і місця. Про це потрібно подбати завчасно, обладнуючи відведену собаці зону килимком, іграшкою для чесання зубів та мискою для їжі.

Спочатку вам доведеться витерти не одну калюжку, перш ніж ваш вихованець звикне до туалету. Але якщо у вас скрізь зачиняються двері, то спочатку собаку можна привчати до того, що вона живе в закритому просторі, і якщо зробить свої мокрі справи, то не в кімнаті, а в коридорі. Там потрібно буде на перший час прибрати килимки та статеві покриття. Також варто заздалегідь подбати про те, щоб песик не нагадував у взуття.

Якщо ви відразу хочете привчити породистого цуценя ходити в туалет на вулиці, то спочатку вам потрібно буде виносити песика на руках. Робіть це вранці, перед роботою. Адже зазвичай у туалет дорослі собаки ходять, прокинувшись уранці. І до цього треба привчати юного песика. Деякі господарі діють інакше. Вони привчають собаку випорожнюватися вдома, в лотку, а потім уже починають виводити на вулицю. Але переучування завжди клопітніше. Звикнувши до лотка, псу буде важко збагнути, що на вулиці треба робити те саме без лотка.

Власникам приватних будинків із проблемою впоратися легше. Вивести у двір собаку труднощів не уявляє, а ось тим господарям, які живуть на десятому поверсі, побігати доведеться неабияк. Але іншого виходу немає. Виносьте та чекайте. Будьте з собакою поруч, щоб спочатку вона не злякалася.

Будьте готові до варіанта, що пес досхочу набігається, вивчатиме нові запахи, гратиме, але так і не зробить свої мокрі справи.

Ви приведете його додому, а він тут же напакостить. Таке вимагає терпіння. Якщо ж пес на вулиці помочиться, випорожниться, то похваліть його, погладьте обов`язково. Він зрозуміє, що господар задоволений, отже він зробив усе правильно. Після цього можна поспішити і додому.

Можливий і такий варіант, що на вулиці пес у туалет ходитиме через раз або мочиться на вулиці та вдома. У таких випадках за собакою в будинку потрібний контроль. І коли ви зловите пустуна в момент скоєння злочину, то можете легенько вдарити його по крупу і строго сказати «не можна» або «фу». Але ніколи не карайте пса через 10-20 хвилин після виявлення калюжі, адже він просто не зрозуміє, за що ви розлючені і чому його лаєте. Припиняйте мокрі справи відразу після їх скоєння, а ще краще тоді, як застали вихованця з піднятою лапою, і він лише збирається це робити.

Згодом уважний господар навчиться розуміти з поведінки свого вихованця, що він проситься на вулицю, в туалет. Це може бути своєрідна чекаюча поза біля дверей квартири, посмикування господаря за штанину, скуління, метання коридором.

Слід взяти до уваги і фізіологічні особливості розвитку сечостатевої системи цуценя. Він просто не вміє ще стримувати себе, тому й гадить у квартирі. І припинитися це може, як стверджують досвідчені собаківники, віком від 6 місяців до півтора року.

У юної собачки бажання випорожнити сечовик і кишечник стає домінантною потребою. Тому до півроку треба частіше виводити собаку надвір. Рекомендується це робити три чи чотири рази на добу. Далі буде достатньо двох разів — увечері та вранці.

Чим систематичне ви попереджатимете спроби щеняти нашкодити в будинку, тим швидше він засвоїть таку норму поведінки. Ще один важливий момент привчання пса до вулиці — страх інших собак. Навіть в одному посліді породистих псів одні цуценята можуть бути сміливими, інші боягузливими. Якщо ви це відразу помічаєте собакою, то перші прогулянки на вулиці робіть з ним у приватному секторі, там, де у дворах є собаки. Постійний гавкіт привчить вашого вихованця до звуків побратимів різного тембру та у великій кількості. Тоді на прогулянці біля будинку він уже не виявлятиме страх, почувши собачий гавкіт.

Що стосується протилежного явища - забіякуватості вихованця на вулиці, то тут вам на допомогу прийде нашийник і повідець. Раніше навчивши тварину командам «фу», «не можна», суворо вимовляйте їх, намагайтеся вчасно смикати її і не допускати сутичок з іншими собаками. Якщо ви вранці гуляєте одночасно з іншими псами біля будинку, то при забіяцтві вашого намагайтеся не відпускати його з повідка, щоб уникнути скандалів на початку дня.