Ляліус

Категорія Акваріум

Зміст

Умови утримання
Розведення

Ляліус відомий акваріумістам понад сто років. Ця рибка і сьогодні не втратила своєї популярності та привабливості. Мирний характер і простота змісту роблять її улюбленицею акваріумістів-початківців. Ляліус відноситься до сімейства лабіринтових, що означає його стійкість до дефіциту кисню у воді. Риба в природі мешкає в річках Індії, на мілководді. Вона любить прогріті сонцем водні простори. Дізнаємося, як же утримувати її в акваріумних умовах.

Тіло Ляліуса високе та сильно стиснуте з боків. Спинний та анальний плавці тягнуться до основи хвостового. Черевні плавники видозмінені на вусики. Все тіло Ляліуса вкрите червоними та бірюзовими смужками, які чергуються між собою. У самця яскравіше забарвлення, а кінець спинного плавця більше загострений, ніж у самки. Довжина Ляліуса близько 6 сантиметрів. Тривалість його життя 2.5-3 роки.

Умови утримання

Ляліуси є зграйними рибами. На одну пару дорослих особин потрібний акваріум на 20 літрів. Для Ляліусів хімічний склад води не має особливого значення. Проте температура води не повинна опускатися нижче 20 градусів за Цельсієм. Тому бажано обладнати акваріум обігрівачем з терморегулятором.

Дно рибного будиночка вкривається темним ґрунтом - це перевага риб. У його кутах бажано влаштувати зарості рослин, печерки. Там ляклива рибка ховатиметься. А ще акваріум треба накрити кришкою або склом. Це запобігає вистрибуванню самців і убереже риб від простудних захворювань. У воді бажана фільтрація. Освітлення має бути яскравим, верхнім.

Годувати Ляліусів бажано живими кормами, але не дуже великого розміру. Можна пропонувати і сухі корми. Рослинні підживлення Ляліус теж любить. Це салат і шпинат, водорості та кульбаба.

Ляліус у міжшлюбний період абсолютно миролюбний і навіть полохливий. Утримувати в акваріумі його потрібно з миролюбними сусідами схожого розміру.

Розведення

Статевої зрілості Ляліус досягає 5 місяців. Розводити його краще навесні (квітень-травень), коли немає проблем із кормом у вигляді живого пилу. Нерестовим акваріумом може бути ємність на 20 літрів. Рівень води там має бути близько десяти сантиметрів. М`якість води - обов`язкова умова успішного нересту. Вона повинна бути не жорсткіша 6°.

У кутах нерестовика треба влаштувати зарості водних рослин. Там самочка ховатиметься від самця, який у шлюбний період стає агресивним. Як будівельний матеріал для гнізда він використовує пучок річчі. Подбайте про її присутність у нерестовику.

Виробників за тиждень до розмноження містять окремо, посилюючи раціон рослинними добавками. Потім у нерестовик першою запускають самку. Там вона має кілька днів адаптуватися. Потім запускають самця. Він береться за будівництво гнізда. У цей час він ганяє самку, яка ховається від нього в заростях. Коли ж гніздо вже готове, самка із самцем разом розташовується під ним. Самець тоді обвиває її черевце і видавлює з нього ікру. Ікринки піднімаються до поверхні води, бо багаті на ліпіди. Саме тоді самець підбирає їх і вкладає у гніздо. А потім у нього починається період агресії. Він настільки негативно веде себе до самки, що може просто її вбити. Тому після завершення нересту самочку треба одразу відсадити.

За гніздом самець доглядає сам. Він видаляє ікринки, що зіпсувалися, додає бульбашки повітря, охороняє гніздо. Інкубація ікри триває 48 годин. Через 3-4 доби мальки Ляліуса вже плавають. Тепер уже треба прибирати з нерестовика самця, а молодняк вигодовувати інфузоріями та наупліями ракоподібних. Іноді для цього застосовують жовток.

Мальки ростуть повільно, до того ж нерівномірно. Тому їх потрібно сортувати. Через 2 місяці у молодняку формуються всі ознаки дорослих особин.

Слід зазначити, що, крім традиційної форми, селекціонери вивели і ряд варіетів Ляліуса. Їх зміст нічим не відрізняється від вищезгаданого виду.