Розмноження та утримання вогняного барбуса (barbus conchonius)

Акваріумні рибки стають популярними вихованцями. Вони можуть відрізнятися розмірами, забарвленням та звичками. Все це робить їх цікавими об`єктами для спостереження. Вогненний барбус простий у змісті, уживчивий з іншими мешканцями акваріума, легко розмножується. Підходить як для початківців, так і досвідчених акваріумістів.

Зовнішній вигляд рибок

У природі барбуси зустрічаються в Азії, Європі та Африці. У диких умовах їх розмір сягає 15 см. В акваріумі він виростає не таким великим – максимальна довжина становить 8 см. Для легкого маневрування у воді хвіст роздвоєний на дві лопаті. Тіло рибки торпедоподібне, стисло з боків.

Забарвлення самців має відмінні риси:

• луска золотаво-руда, в період нересту набуває насичений колір;
• плавники мідно-червоні;
• вершини плавників чорні.

Самки сріблясто-зелені. Вони більші за розмірами і повнішими, особливо це помітно в період нересту. Плавники у самок прозоріші.

Селекціонери вивели дві декоративні форми:

• вогняний вуалевий барбус — плавники цього виду вуалеві, що надає йому особливої ​​краси;
• вогняний неоновий барбус відрізняється насиченим забарвленням.

Вогняні барбуси (barbus conchonius) відрізняються миролюбністю та високою рухливістю. Це зграйні рибки, тому їх краще тримати невеликими компаніями по шість особин.

Умови утримання

Для комфортного проживання сім`ї рибок (7-8 особин) знадобиться прямокутний акваріум. Його об`єм повинен бути не меншим за 80 літрів, температуру слід зберігати на рівні +22°С. Представники цього виду добре почуваються у прохолодній воді, в літніх умовах легко переносять невеликі підвищення температури.

Для утримання вогняних барбусів потрібен фільтр. Він не тільки очищає воду, але й створює хорошу течію. У них рибки люблять плавати. Щотижня важливо підміняти частину води. Рівень кислотності - 7.

В акваріум обов`язково висаджують рослини, ставлять корчі. Повинно залишатися достатньо місця для плавання. Грунт краще вибрати піщаний, підійде і галька середніх розмірів.

Незважаючи на відсутність агресивності, вогненний барбус сумісністю має низьку. Через високий рівень активності рибки можуть травмувати інших мешканців акваріуму. Тому краще тримати зграйку в окремій ємності. Якщо це неможливо зробити, то сусідами можуть бути:

• мечоносці;
• гурамі;
• донні соми;
• папуги.

Золотий барбус - всеядна риба, але для повноцінного існування їм потрібне різноманітне харчування. При недоїданні вихованці знижують активність. Корм дають невеликими порціями тричі на день. З`їдати їжу рибки мають за 10 хвилин. За відсутності в акваріумі равликів та сомів залишки забираються негайно.

Відповідні види корму:

• живий;
• морожений;
• сухі пластівці;
• листя салату;
• натерті овочі (гарбуз, огірок);
• подрібнена кропива (попередньо ошпарена).

Усі види кормів потрібно постійно чергувати та міняти. Як ласощі допустимо давати листя кульбаби (ошпарені), але не частіше 1 разу на тиждень.

Основи розмноження

Вогняні барбуси готові до розмноження в 8 місяців. Для нього відбирають красивих та великих самців та самок. Сам процес розведення не вимагає особливих умов. Перед нерестом пару відсаджують в окремі ємності та дають їм велику кількість живого корму. Вода має бути на два градуси теплішою - Це стимулює процес розмноження. На дно ємності кладуть сітку, оскільки дорослі особини можуть поїдати ікру.

За час нересту самка дає до 600 ікринок, самець запліднить їх. Після цього пару краще відсадити. Прокльовуються мальки через дві доби, а плаватимуть вони через 3-4 дні. Вигодовують їх «живим пилом», інфузоріями і Артеміями. У міру зростання їх переводять на більший корм, поступово додається рослинна їжа.

Можливі проблеми

Багато новачків помилково вважають, що барбуси не можуть нічим хворіти. Проте неправильний зміст може призводити до низки проблем. Зяброва гнилизна - це інфекційне захворювання, яке викликає грибок. До його симптомів відносять втрату реакції на подразники, втрату апетиту.

Хвора рибка часто сприймає положення вниз головою. Лікування ефективне лише на ранніх стадіях.

Стрибки температури та низький рівень кисню призводять до появи водянки. Вона проявляється млявістю і випинання луски. Лікування не існує, хворих особин утилізують, воду в акваріумі дезінфікують.

Помилки в годуванні призводять до ожиріння. Його симптоми - це апатичність, повнота та зниження рухової активності. Для вирішення проблеми барбусів тримають на голодній дієті 3 дні, після чого починають правильно годувати.

У цьому відео ви докладніше дізнаєтеся про вогненний барбус: