Особливості утримання та розмноження цихлазоми рожевий фламінго

Однією з найпопулярніших акваріумних рибок, що належать до загону окунеподібних, вважається цихлазома фламінго. Таку затребуваність рожевобока красуня завоювала завдяки незвичайному забарвленню та невибагливості. Незважаючи на своє загадкове походження, вона відрізняється мирним характером, невибагливістю у змісті та годуванні. Крім цього, риба легко уживається з іншими представниками підводної фауни, що розводяться в акваріумах.

Походження та зовнішній

Цихліда рожевий фламінго - одна з найбільш таємничих представниць річок та озер Центральної Америки, Африки. Особливість виду полягає у швидкій адаптації, тому ця риба швидко розширює свій ареал, зараз її можна побачити також у водах Флориди та Індонезії.

Акваріумісти до цього дня не можуть з`ясувати справжнє походження цієї рибки, існує три теорії виникнення виду. Перша група вчених припускає, що рожева представниця водного світу – це родичка чорносмугової цихлазоми. Друга теорія підштовхує акваріумістів до висновку, що це селекційна форма, отримана під час схрещування кількох видів цихлових риб. Остання група дослідників схиляється до версії, що риба рожевий фламінго з`явилася під час генної мутації.

Дивовижна рибка відрізняється від інших підводних мешканців незабаром. До інших зовнішніх особливостей риби фламінго можна віднести:

• невеликі розміри тільця дорослої особини (від 8 до 15 см завдовжки);
• градаційне забарвлення луски, яке залежно від освітлення може змінюватися з ніжно-рожевого на малиновий;
• наявність потужної лобової частини, гострого гоноподію та анальних горбків у самців, які з`являються в період розмноження;
• усічений непарний копулятивний орган у самок;
• блискучі цятки з боків у дорослих риб.

Мешкають ці дрібні представники цихлід у прісноводних озерах та річках з невеликою течією. Вони швидко звикають до нових умов утримання, тому цихлазома фламінго нерідко зустрічається в солоних водоймах, а в акваріумах вона почувається як удома.

Правила утримання

Акваріумна рибка фламінго досить проста у змісті, тому впоратися з її розведенням зможуть навіть новачки. Двом особинам знадобиться невелика ємність об`ємом від 50 літрів, дно якої вистилається дрібною галькою та гравієм. Засипати акваріум піском небажано, тому що ці цихлазоми люблять перекопувати дно, а це призведе до помутніння води, постійного чищення. До інших обов`язкових умов утримання відносять:

• установку фільтрів, які підтримуватимуть температуру близько +25^проЗ;
• жорсткість води 10-20^про;
• рівень pH у межах 6.5-8;
• організацію аерації;
• неяскраві джерела освітлення;
• розташування акваріума подалі від прямих сонячних променів;
• регулярну заміну третини обсягу всієї акваріумної води (раз на 7 днів).

Риби мають спокійну вдачу, тому більшу частину часу ховаються в укриттях. У природному середовищі притулками для цихлід фламінго стають гроти, каміння, печери, корчі. Щоб відтворити природні укриття, дно акваріума доведеться обставити різними декораціями, де водяні жителі зможуть ховатися і відкладати потомство в період нересту. Підійдуть биті горщики, великі замки, гілки дерев.

Не варто забувати про рослинність. Частину раціону акваріумної риби фламінго складають водорості та інші представники водної флори, тому для акваріумів краще вибирати плаваючі або швидкорослі рослини з потужною кореневою системою.

Раціон риб

У природному середовищі щоденний раціон рибки складається з підводних комах, дрібних рачків, водоростей. Акваріумні рожеві фламінго також неперебірливі в їжі, їх меню часто складається з:

• мотиля та іншого зоопланктону;
• дощових черв`яків;
• добре проварених пластівців вівса;
• дрібної крупи, ошпареної окропом;
• морепродуктів;
• трубочника;
• заморожених кормів.

Можна також використовувати спеціальні сухі підгодовування. Як і будь-яким іншим рибкам, рожевому фламінго необхідна рослинна їжа та вітамінні добавки, що стимулюють ріст та нормальний розвиток цих представників цихлід.

Особливості розмноження

Досягши 9-місячного віку, рибка фламінго стає статевозрілою особиною, готовою до розмноження. У цей період можна визначити підлогу акваріумного мешканця за розмірами тільця і ​​забарвленням. Самки - дрібні рибки з яскраво-рожевою лускою, а самці - більші екземпляри з менш яскравим забарвленням.

Період розмноження цихлід триває з травня до вересня. Саме тоді самки відкладають ікру в споруджених їм укриттях. Досвідчені фахівці рекомендують відсаджувати таких риб разом із їх потомством в окремі ємності, де потрібно підтримувати температуру близько +27^проЗ.

Визначити час, коли цихлазома фламінго починає розмножуватися, можна і за її поведінкою. Самці починають активно переміщатися акваріумом, привертаючи до себе увагу. Одна статевозріла особина здатна відкласти до 300 ікринок за один раз, після чого самець запліднює кожну з них. Дивно те, що «пари» риб, утворені в період розмноження та нересту, залишаються вірними одне одному все життя. Дбайливі батьки рибного сімейства стають на захист потомства, вони починають поводитися досить агресивно по відношенню до інших мешканців акваріума, кидатися на сачок, вбивати небажаних сусідів, охороняючи ікру.

Незважаючи на те, що цихлазоми вважаються добрими «батьками», не варто забувати про те, що цикліда фламінго – це хижа риба, яка здатна з`їсти мальків, прийнявши їх за корм. Підростаюче покоління часто відсідає в іншу ємність об`ємом до 30 літрів зі слабкою аерацією, в якій підтримується температура в межах 30^проЗ. Триденні мальки починають харчуватися звичайною їжею, до їх раціону можна включати інфузорій, розмочені вівсяні пластівці, спеціальні корми. Нащадки, що підросли, повертають в загальний акваріум, де батьки швидко приймають своїх дітей у сім`ю і навіть контролюють їх вигул.

Підбір сусідства

Цихлазома рожевий фламінго - миролюбна риба, що має спокійний характер. Свою агресію з боку самців вона виявляє лише під час розмноження, тому як сусіди варто підбирати акваріумних мешканців таких самих розмірів. Ідеальна сумісність буде забезпечена, якщо у просторій ємності цихліди ділитимуть водний простір разом із наступними рибками:

• даніо (Жіноча панчоха);
• невеликими особинами апістограм (вуалевих метеликів);
• соміками анциструсами;
• акарой курвіцепс.

А ось дрібних рибок (гуппі, неонів і так далі) підсаджувати до цихлазомів небажано, тому що вони швидко виявляться з`їденими великими побратимами, та й велика різниця в харчуванні не дозволить утримувати їх в одному акваріумі.

Цихлазома рожевий фламінго — гарна представниця підводного світу, яка привертає увагу не лише своїм незвичайним зовнішнім виглядом та яскравим забарвленням, а й простотою розведення, утримання, догляду. Цихліди чудово підійдуть акваріумістам-новачкам, які бажають спробувати свої сили у вирощуванні великої акваріумної риби.