Цуценя постійно кусається: що робити
Всі звірі в дитинстві дуже милі, а деякі й надто грайливі. У кожному собаці за своєю природою є мисливські інстинкти, напевно саме тому маленьким цуценятам під час ігор подобається все гризти, в зуби малюкам потрапляє все підряд, не винятком є і руки власників. І ось тут головне завдання господаря – виявити пильність і строгість, не можна дозволяти цуценятам хапати себе за руки або за ноги, безневинна дитяча звичка може перерости у велику проблему, коли тварина стане дорослою.
Для цього потрібно озброїтися необхідними знаннями та навичками, та вивчити прийоми, що допомагають відучити вихованця від шкідливої звички. Це допоможе не тільки зберегти в цілості та збереженні речі, але й убереже господарів від чіпких зубів цуценя.
Однак не потрібно забувати про те, що саме через кусання маленьке щеня знайомиться з навколишнім світом, тому, намагаючись відучити малюка кусатися, потрібно уникати грубої поведінки, немає необхідності його сильно лаяти, і тим більше бити.
Особливо активно цуценята починають випробовувати свої зубки, коли починають випадати молочні зуби. Такий порядок заведений природою, і втручатися в природний процес треба дуже обережно. Також цуценята можуть кусати одне одного під час ігор між собою або з дорослими особинами.
Чим раніше розпочати процес навчання від шкідливої звички, тим краще. І, незважаючи на те, що цуценята під час ігор виглядають дуже мило, ричачи і чіпляючись зубками за ноги або за руки, подорослішавши і ставши дорослими собаками, вони вже не виглядатимуть так забавно.
Чим не вагома причина навчитися правильно позбавляти маленьких вихованців від такого неналежного заняття.
Для початку виховний процес можна обмежити підвищенням голосу. Будучи кмітливими істотами, собаки відразу вловлюють зміну інтонації господаря, а значить спочатку суворого «не можна» може виявитися цілком достатньо, щоб щеня припинило бридкувати. Дуже важливо застосовувати цю команду саме тоді, коли малюк, загравшись, почне кусатися.
Якщо ж щеня захопилося грою і проігнорувало команду, можна вдатися до газети (яку, про всяк випадок, треба мати під рукою), злегка шльопнувши нею неслухняного вихованця. Використовуючи такий прийом можна не турбуватися, що цуценяті буде боляче, боляче не буде, а ось несподівана бавовна зробить свою справу і відверне малюка від неприпустимої поведінки.
Для стійкого ефекту потрібно, щоб усі члени сім`ї дотримувалися однієї лінії поведінки, і не дозволяли улюбленцю зайвих витівок. Досягши успіху і привчивши малюка до команд «фу» та «не можна», не варто забувати хвалити цуценя і переключати його увагу на інший вид діяльності.
Існує ще один метод виховання, який також можна з успіхом застосовувати на практиці. Якщо під час гри цуценя «вп`ялося» зубками в господаря, тому треба без зайвих слів та емоцій залишити цуценя та вийти з приміщення. Таким чином, господар дає зрозуміти вихованцю, що кусатися під час гри не можна, інакше він (господар) одразу перестане приділяти тому увагу.
Собаки – дуже розумні тварини, і якщо терпляче повторювати описані «вправи», можна досягти дуже хороших результатів за відносно короткий час.