Моменти щастя та прикрості!

Через терни до зірок -

акваріумні моменти щастя та прикрості!

Робота опублікована в рамках конкурсу:

"Битва акваріумних інтересів"

Думав про що б розповісти для конкурсу, адже залишилося лише кілька днів до його завершення, а подивившись на вже виставлені роботи, то взагалі руки опускаються щось писати. Але все ж таки наважився спробувати і напишу про себе, про те, як потрапили ці чудові домашні вихованці в моє життя і не покидають мене до цього дня. Як завоював моє серце один вид рибок Анциструс звичайний.

Займаюсь акваріумістикою вже близько 10 років. Безліч різних риб пройшло через мої акваріуми. За характером не постійний і тому в моїх водоймищах, а їх завжди було 2-3 і навіть 5 у певний момент, теж не було постійності. У перші роки захоплення рибками внутрішнє оздоблення змінювалося майже щотижня, каміння переставлялися, рослини пересаджувалися, рибок купував, віддавав, міняв інших. Загалом, жителі зазнавали певного стресу від мене, але що поробити був ще дитиною. Зараз же після кількох років і набравшись досвіду, ставлення до своїх домашніх вихованців змінилося, тепер ціную довгожителів та постійних мешканців.

Акваріумними рибками зацікавився від сусіда «цихловода» у якого був великий 200 літровий акваріум з багатьма яскравими малавійськими цихлідами. Довго спостерігав за ними, коли траплялося сходити в гості до сусідів. І в якийсь момент наважився попросити батьків купити акваріум. Але, не дочекавшись покупки акваріума, спочатку купили рибок – це була зовсім малесенька гурамі та мішкожаберний сомик. Довелося їм тулиться в 3-х літровій банці. Зараз я вже знаю, що так робити не можна, але не тоді… Через пару днів після покупки я зробив найбільшу та сумну помилку у змісті рибок у своєму житті. Досі згадую зі здриганням. Вирішив поміняти воду – у 3-х літровій банці на свіжу, кип`ячену. Кип`ячену – свіжу та додав, переборщив та… Рибки фактично зварилися. Гурами трупиком лягла на дно, сомик якимось дивом вижив і оговтався, коли його пустили у воду нормальної температури. Тоді я зазнав шоку. Батьки, подумавши, як дуже швидко відразу купили нормальний акваріум на 25 л. Сусід, дізнавшись про перший невдалий зміст рибок, подарував мені пару маленьких анциструсів, потім, коли вони виросли, виявилося що - це дві самки. Купив для них самця. І яка ж була моя радість, коли через пару місяців випадково виявив вусатого самця з кладкою гри в кокосі.

анциструс у кокосі

Це був перший нерест моїх улюблених сомиків. Потім з`явилися мальки, але, на жаль, вони не вижили через багате населення банки, а відсадити їх не було куди. Коли обзавівся другим акваріумом на 50 л. При повторному нересті я переніс кокос разом із самцем та кладкою у відсадник.

Через належний термін вивели мальки. Самця повернув назад у общак. Вирощував діточок не найкращим кормом – сухими пластівцями, але краще ніж нічим.

Росли вони все ж таки не погано. І як тільки досягли двох сантиметрового розміру, постало питання, а що ж з ними робити далі?

Подумав, подумав і домовився здати їх на ринок – найпростіше рішення. Тоді інтернету, та й взагалі комп`ютера не було і не можна було так легко роздати рибок.

Так ось, крім анциструсів, як писав вище побувало у мене безліч різних риб: сомики коридораси, гупешки з меченосцами, грізні малавійці і милі папужки-пельвікахроміси, граціозні скалярії, спокійні удави гурамі, войовничі півники та макроподи наші ставкові карасі та короп, але завжди зі мною залишалися мої незамінні анциструси. Вони були зі мною постійно до одного випадку. Два роки тому під час від`їзду на південь акваріум був під опікою знайомих і не зрозуміло, як і чому вони переборщили з кормом, хоча я говорив про потрібну кількість. Плюс це було літо, вода була теплішою, ніж зазвичай, і в акваріумі стався замор. У воді і так було менше кисню, ніж зазвичай, так ще й при повному животі рибам потрібно більше, а залишки нез`їденого корму додали останню краплю. У результаті всі риби загинули. Коли я приїхав, то побачив не свій акваріум, а «цвинтар». Було дуже сумно. Нових сомиків не пам`ятаю вже чому, але заводити не став. Дідкам було по 7 років життя, вони пройшли зі мною від самих початків і з ними я отримав безліч позитивних емоцій.

Зараз у мене два повноцінні акваріуми 100 л. та 50 л., є ще додатковий 20 літровий. У ньому я вимочую корчі, скидаю залишки рослин – там царство равликів. Їм там живеться напрочуд дуже добре, що видно по швидкому зростанню. У ста літрах щось нібито травничка на початковій стадії. В акваріумі дві зони: підводна, звичайна та надводна. У надводній ростуть еухорнії - водяні гіацинти, лісовий мох на корчі і анубіас, що тягнеться до повітря. До них поспішають пара ехінодорусів, які поки що випустили лише плаваюче листя, але думаю не засмагами і повністю сухі. Під водою росте велика галявина анубіасів нана, криптокорини Вендта, ехінодорус тенелус, валіснерії, мініатюрний хеміантус мікронтемоїдес. Риб там мало - 3 мальки та самець гуппі. І купа равликів. У другому акваріумі практично немає рослин, половину обсягу займають корчі і з мешканців живе мармуровий рак і штук 20 гупешок. Зараз я більше займаюся рослинами, ніж рибами.

Ось така ось вийшла історія, сподіваюся, комусь знадобиться мій іноді невдалий досвід описаний тут.

Автор конкурсної роботи

Білих Кирило Вадимович (kir9999), 24 роки, г. Курськ

Залишаємо коментарі!!!

Форумне обговорення конкурсних робіт – тут.