120 Літрів акваріумного щастя або мій шлях до досконалості!
120 літрів акваріумного щастя або мій шлях до досконалості
Робота опублікована в рамках конкурсу:
"Битва акваріумних інтересів"
Моє знайомство зі світом акваріумістики почалося вже в далекому для мене 2008 році. Я, закінчила університет, за фахом еколог та шукала роботу. Тоді моє життя було не влаштоване, я не відчувала до чогось певного потягу і потихеньку розчаровувалася в обраній професії і втрачала впевненість у собі. І ось випадково подруга затягла мене в один з наших зоомагазинів і там був потрібен продавець. "Чому б і ні?» - подумала я та, яка з грошима, касою, акваріумами та тваринами не працювала взагалі. Гаразд, годувати птахів та тварин, але акваріуми? Я подивилася на тепер уже такі рідні водоймища і мене осяяло: «Ось воно! Ось що я хочу!»
Пройшло багато часу і ось у моїй маленькій квартирці з`явився перший тридцятилітровий квадратик з ґрунтом з найближчого озера, роголістником і лампочкою, що висить зверху. Жили у мене гурамі і барбуси і виявивши вранці після запуску живих риб і краєвид, що цілком влаштовує мене, я зрозуміла що хочу вдосконалюватися. Потім був шістдесятилітровик зі скаляріями, гурами та скляним ґрунтом (смішно згадувати), але це вже історія і я не ворушитиму минуле. Було багато і на роботі – і розчарування, і розплата за помилки у догляді за рибами, і загибель рослин...
Пройшло сім років... Зараз я часто працюю з двадцятьма чотирма акваріумами на роботі та володію двома стодвадцятилітровими травниками будинку. Так ось на одному з них я хочу зупинитися. Після переїзду в нову квартиру я загорілася ідеєю збільшити обсяги водоймища і ось він, такий великий і скляний, стояв переді мною і манив! Почалося з моїх улюблених ехінодорусів, ґрунту з озера, світла двох ламп та моїх переселених скалярій та гурами. Акваріум мені подобався, ехінодоруси росли, рибки раділи і, начебто, нехай так воно і було б, але душа сподівалася на зміни. І завела я на свою голову ліщеподібних барбусів. Барбуси мене дуже радували, росли не щодня, а щогодини, але...вони підірвали на шматки всі мої гарні ехи! Я була в шоці! І від такого шоку поміняла рослини на пластик і забула про свою мрію про травник. На роботі я спостерігала за нашими рослинами, багато читала про процеси, що відбуваються в них, доклала всі ті знання, які отримала на навчанні та... пішла вчитися ще на два роки і здобула ступінь магістра з біології. І тут дуже багато встало в моїй голові на свої місця, я почала посилено навчатися, дивилася майстер - класи, спілкувалася зі своїм начальством на роботі, читала форуми.Грунти, системи подачі газу, фільтрація, бактерії, що нітрифікують, встали кожен на своє місце в моєму мозку і я почала роботу в своїй банку. Відчувалася гостра нестача світла та надходження СО2. Забрала гальковий ґрунт, замінивши його на ґрунт «Манадо» від «Денерлі», поміняла світильник на 4 лампи Т5, купила систему СО2, почитала про добрива і зупинилася на добривах мікро та макро від NatureAqua. Вони у рідкій формі і мені з ними дуже зручно працювати. Пробувала сайдекс при спалаху бороди, але анубіасам - це не сподобалося (дірки у листі, затримка росту) і від нього довелося відмовитися. Знову ж таки запах від води напружує.Тепер у мене режим: раз на тиждень підміна 30%, щодня добрива, світло 10 годин, подача газу 8 годин. Грунт мені дуже подобається: темно-коричневий, дрібний, пористий, він чудово працює як біофільтр і рослини в ньому укорінюються швидко і без проблем. Були промахи та невдачі у вирощуванні деяких видів рослин (зокрема червоних) і я зупинилася на своїх улюбленцях тайських папоротей та анубіасах. Вони декоративні, добре діляться кореневищем і в мене досить швидко зростають. Погостемон, моносолініум і ряска доповнили картинку. Мій акваріум пройшов усі стадії від бороди та нитчатки і прийшов до такої бажаної та хиткій рівноваги. Населення підбиралося поступово і на сьогоднішній день в акваріумі мешкають тетри-пінгвіни, анциструси, неони, гуппі та пецілії.
Проходячи шляхом освоєння акваріумістики, спілкуючись з іншими любителями акваріумів, читаючи статті про рослини, фільтрацію та новинки акваріумістики, я відчуваю справжнє задоволення від своєї роботи. Все-таки живі рослини в акваріумі - це найнеобхідніше для душі, для освіти, для пізнання нашого світу і механізмів, які дуже складні і такі цікаві. Як немає двох однакових людей, так і немає двох однакових акваріумів. Акваріумістика - примхлива дама і буває те, що працює в одних, не працює в інших і потрібно шукати проблему та вирішувати її. Хто зважився на рослинний акваріум, хто створює красу в замкнутому просторі скла, моє захоплення та повага! Всім раджу саме «живий» акваріум!
А ось і мій красень, який удосконалюється разом зі мною, змінюється раз-пораз і, я впевнена, буде все краще і краще!
Автор конкурсної роботи
Марія Василівна Смирнова (zbe3do4et)
Г. Апатити Мурманської області, 30 років.
Залишаємо коментарі!!!
Форумне обговорення конкурсних робіт – тут.