Зміст самців та самок цихліди псевдотрофеус ломбардо

Псевдотрофеус ломбардо Pseudotropheus lombardoi - це один із видів цихлід, який по праву вважається унікальним. За своїм характером рибки досить агресивні і навіть не всі досвідчені акваріумісти готові завести у себе в акваріумі таких хижаків. Цихліда дуже вимоглива до умов проживання, тому потрібно запастись терпінням.

Поширення та загальні характеристики

Цихліда ломбардо, або мбуна, є мешканцем лише одного озера у світі. Це тропічна риба, яка віддає перевагу теплій воді Малаві. Що цікаво, раніше псевдотрофеус був тільки біля острова Мбенжи (Mbenji Island) і рифа Нктомо, де був знайдений і описаний вперше в 1977 році. Сьогодні ареал дещо розширився, і тепер мбуну можна зустріти і біля острова Намаленжи (Namalenje Island).

Ломбардо - це придонний вид риб, який любить плавати між великими каменями в піщаних або мулистих районах. Самці споруджують собі в піску гнізда у вигляді ямки та охороняють їх від інших особин чоловічої статі. Самки та самці, що не мають своїх гнізд, а також молодняк збираються у невеликі косяки, які мігрують в африканському озері.

Рибки ломбардо в природних умовах досягають у довжину не більше 13 см, у той час як в акваріумі вони можуть зрости дещо більше. Якщо говорити про те, як відрізнити самку від самця псевдотрофеуса ломбардо, тут є один нюанс. На перший погляд, все просто. Особини жіночої статі мають блакитне забарвлення та темні поперечні смуги по тілу. Самці ж яскраві, і їхнє тіло жовтого кольору. Але ця характеристика стосується лише альфа-самців. Субдомінальні самці будуть дуже схожі за забарвленням на самок, що ускладнить їхню відмінність.

Умови утримання псевдотрофеусу

Мбуна, як і всі цихліди, має дуже агресивний характер, тому акваріумні рибки ломбардо не зможуть ужитися з усіма. Єдиними їхніми сусідами можуть бути лише інші представники цихлідних, але мирні для цієї ролі не підходять.

Що стосується змісту, то ці риби дуже люблять чистоту, тому якесь забруднення негативно позначається на їх загальному стані.

Мбуні потрібно створити такі умови:

1. Об`єм акваріума повинен бути не менше 200 літрів з розрахунку на одного самця та двох самок.
2. Вода тепла, температура якої в діапазоні 24-28 градусів.
3. Риби віддають перевагу лужній воді, тому необхідно, щоб показник рН був у межах 7,8-8,6 одиниці. Для досягнення такого значення можна додати до акваріуму коралову крихту або звичайну яєчну шкаралупу.
4. Жорсткість води рекомендується 10-15 dGH.
5. Як субстрат ідеальним варіантом буде пісок. Його набагато легше очищати від усіляких забруднень, особливо аміаку. До того ж риби дуже люблять у ньому ритися.
6. Оскільки цихлідам весь час потрібна чиста вода, потрібно буде подбати про наявність хорошого фільтра, а заміну води необхідно буде здійснювати щотижня обов`язково.
7. Освітлення має бути помірним. В акваріум не повинні потрапляти прямі сонячні промені.
8. Не всі водні рослини підходять для акваріума з псевдотрофеусами, оскільки риби їх постійно вириватимуть. Ідеальним варіантом у такому разі буде анубіас, який відноситься до жорстколистих видів.
9. Як декор підійдуть всілякі укриття, які дуже люблять ломбардо. Але потрібно час від часу перевіряти їхню стійкість, оскільки цихліди можуть з легкістю їх підкопувати.
10. Годувати можна різноманітною їжею: як живим, так і сухим кормом. Оскільки в природних умовах риби харчуються водоростями, які вони відривають з каміння, в домашніх умовах потрібно періодично давати овочі або спіруліну.

Розведення ломбардо в домашніх умовах

Сам процес розмноження у псевдотрофеуса дуже цікавий. Для розведення риб в домашніх умовах окремого акваріума не знадобиться, оскільки запліднення ікри та її подальший розвиток може відбуватися у загальному акваріумі. У шлюбний період самці стають агресивнішими, саме тому рекомендується наявність будь-яких укриттів для самок.

Перед нерестом самець викопує ямку у піску. Саме в ній відбувається запліднення ікринок, після чого самка заковтує їх у рот. Весь розвиток плодового яйця відбувається у роті з метою захисту майбутнього потомства. В цей час самка не харчується.

Після того як через 3 тижні з`явиться малеча (близько 50 штук), він ховається в укриттях у вигляді корчів, норок і так далі. Годувати молодняк треба артемією, наупліей або ж дафній.

Захворювання та лікування цихлід

Здуття Малаві - це захворювання, яке характерне лише для цихлід з африканського озера Малаві. Характеризується швидким розвитком хвороби (протягом 3 діб). За відсутності лікування закінчується летальним кінцем. Причиною захворювання псевдотрофеусів є:

• зниження якості води (підвищення рівня аміаку);
• невідповідність параметрів температури, жорсткості або рН;
• неякісний корм;
• бактеріальна чи вірусна інфекція;
• постійний стрес.

У такий період у рибоккардинально змінюється поведінка. Вони стають млявими та неагресивними. При цьому у них пропадає апетит. У ломбардо починає здуватися черевце, а також витріщаються очі.

Лікування здуття Малаві має бути комплексним. По-перше, потрібно ретельно відкоригувати всі параметри води. По-друге, для лікування можна використовувати Метронідазол, який можна придбати у будь-якій аптеці. Потрібно капати по 3-4 краплі розчину на сухий корм. Лікування проводиться доти, доки не зникнуть всі симптоми.

Якщо ж акваріуміст набуває нової рибки, рекомендується помістити її в окремий акваріум на карантин і поспостерігати за її поведінкою протягом тижня. Це необхідно для того, щоб запобігти зараженню всіх мешканців в акваріумі, якщо рибка хвора.

Псевдотрофеус ломбардо Pseudotropheus lombardoi — це один із найкрасивіших представників цихлідних. Ці риби дуже вимогливі до умов утримання, тому не всі зможуть впоратися з їх розведенням у домашньому акваріумі.