Лікування цирозу печінки у собак

Собаки породи лабрадор знаходяться у групі ризику.

Клінічні ознаки

Як правило, захворювання, особливо первинне, довго не проявляється жодними ознаками, а коли ті з`являються, тварині вже практично нічим не допомогти. Виняток становить вторинну недугу. Тоді ознаки іншого захворювання дозволять власникам вчасно помітити переродження печінки.

Асцит свідчить про проблеми із печінкою.

• У вихованця починають проявлятися безпричинні неврологічні напади, в деяких випадках тварина сліпне.
• Живіт збільшується в обсязі – набирається рідина всередині очеревини, асцит. Черево сильно відвисає вниз, має потворну форму. Відзначається апатія, слабкість, млявість.
• Вихованець не реагує на оточуючих, не відгукується на поклик власника, відмовляється гуляти, не проявляє жодної активності.
• Реєструється відсутність апетиту, розвивається анорексія.
• Чергуються запори та проноси, настає нудота, блювота.
• Фекальні маси бліді, практично білі, але якщо в екскрементах присутня кров – практично чорніють.
• Збільшується спрага, частішає сечовиділення.
• Видимі слизові оболонки – склери, ясна – бліднуть, а якщо цироз виступає ускладненням гепатиту, то проступає жовтушність.
• Шкірні покриви покриваються виразками, які постійно кровоточать і погано затягуються. При цьому шкіра суха, тріскається, жовтіє.

Діагностика та допомога

Діагностується патологія за допомогою збору анамнезу, що включає інформацію про харчування тварини, підозрілі контакти.

• Але також варто повідомити ветеринара про можливі захворювання і принципи застосованого лікування.
• Беруться проби сечі, крові та калу для лабораторного дослідження шляхом загального та біохімічного аналізу.
• І також здійснюється ультразвукове дослідження, рентгенографія, біопсія.
• Основою діагностики є диференціація.
• Необхідно відрізнити цироз від можливого раку печінки.
• Рентгеноскопія, а також УЗД допоможе визначити контури та розміри ураженої залози.

Для діагностики потрібно аналіз сечі.

Лікування собаки

Початкову стадію хвороби можна лікувати вдома, але за складніших випадках терапія проводиться у стаціонарі.

• Застосовується інфузійне вливання фізіологічних розчинів, щоб усунути інтоксикацію, заповнити втрачену рідину.
• Використовуються знеболювальні засоби, препарати, що підтримують серце.
• Призначається вітамінний комплекс препаратів групи В.
• Якщо мається черевна водянка, рідину необхідно видаляти, але, швидше за все, собаку присипляють.
• Рекомендовано застосовувати антибіотики, антигельмінтики, гепатопротектори.
• Харчуватись тварина повинна продуктами з низьким вмістом білків, вуглеводів.
• Щоб правильно розрахувати дієту, краще згодовувати готовий лікувальний корм, який спочатку збалансований поживними речовинами.
• Не можна давати собаці молочні продукти, а також кисломолочну продукцію – кефір, сметана, ряженка, сироватка.
• Тривалість життя хворого вихованця залежить від занедбаності процесу.

Молочні продукти не повинні входити до раціону харчування собаки.

Евтаназія

Якщо захворювання виявлено на ранній стадії, консервативне лікування та подальше підтримуюче лікування допоможе прожити псу досить довго, до самої старості. Якщо випадок запущений, не варто піддавати домашнього улюбленця ще більшим випробуванням, тут вихід один – евтаназія.

Захворювання, помічене на ранній стадії, піддається лікуванню.

Відео про захворювання печінки у собак