Справжній водяний дракон в акваріумі?
Зміст
Аксолотль - це неотенічна личинка окремих видів амбістом. Оyb здатні розмножуватися ще на личинковій стадії. Це і є явище неотенія. Пов`язано це з тим, що у земноводних відсутній гормон тиреоїдин, який відповідає за зростання організму. Водяні дракони є незвичайними вихованцями, яких незважаючи на це, можна тримати в домашніх умовах. Їх також називають саламандрами.
Пересувається земноводне ґрунтом як ящірка. Характерною особливістю тіла є великі зябра, що являють собою три відростки. Вони розташовані з боків голови. Ця деталь робить особину схожою на дракона.
Широка голова трохи не сходиться за пропорціями з тілом земноводного. Рот досить великий. За своєю природою є хижаком. Але також має невеликі зуби. Вони призначені для утримання їжі чи видобутку.
Мають два способи дихання. При нестачі повітря в резервуарах споживають кисень за допомогою легень. При частому використанні такого способу дихання зябра поступово атрофуються.
Де мешкає аксолотль
У дикій природі ареалом є озера Мексики. Цей вид занесено до Червоної книги. Кількість особин, що мешкають у дикій природі, різко скорочується. Місцеві жителі використовували м`ясо земноводного в їжу та вважали його тіло лікувальним. За смаковими якостями акваріумний аксолотль нагадує вугра.
Вважає за краще жити постійно у воді і на сушу не вибирається. Любить перебувати на глибині озера, в якому є густа рослинність. Вони використовують водорості як укриття від хижаків. Ще рослини допомагають при розмноженні аксолотлів. Вони прикріплюють ікринки до листів і за час запліднюють її.
Аксолотль види та варіанти забарвлень
Забарвлення буває різноманітним. Зустрічаються тварини сірого та коричневого кольору. У домашніх умовах виведені особини зі світлим забарвленням. У природі вони зустрічаються рідко, оскільки більш схильні до нападу хижаків.
У природному середовищі є аксолотлі з темним забарвленням тулуба. На тілі знаходяться плями, що розташовуються по всій його довжині. За забарвлення відповідають спеціальні гени. При їх зміні можна досягти безлічі колірних варіацій.
- У домашніх умовах фахівці вивели земноводних із рожевим кольором тулуба.
- Особливо популярним є аксолотль альбінос. Забарвлення буває білим або золотистим. Останній має жовті плями, які розташовуються по всій довжині тіла. Аксолотль білий має червоні очі, що є його відмінною рисою.
- Фахівцям вдалося модифікувати гени, під час яких було отримано абсолютно чорний аксолотль. Але також бувають двокольорові особини.
Вміст водного дракона
При облаштуванні акваріума необхідно дотримуватись деяких правил. Температура води має бути від 18 до 20 градусів. За некомфортних умов їх зростання сповільнюється, земноводні стають млявими та неактивними. Підвищена температура призводить до захворювань особин, оскільки у природному середовищі вони звикли жити на глибині озера, а також у теплій воді скорочено вміст кисню.
Габарити акваріума залежить від розміру особин. Молоді можуть жити у резервуарах до 50 літрів. Тварини, що сформувалися, віддають перевагу великим ємностям. Обов`язково наявність повітряного аератора.
Акваріум для аксолотля потрібно оснастити елементами декору. Це можуть бути різні камені та корчі. Перед установкою обточити загострені краї, тому що шкіра у особин ніжна.
Обов`язковою є наявність ґрунту. Без нього мешканці можуть заробити виразки на лапках, тому що їм не буде за що зачепитися. Як грунт підійде акваріумний пісок. Дрібний гравій використовувати не рекомендується, оскільки тварини можуть його проковтнути.
У резервуарі не повинно бути присутнім хімічних елементів, оскільки вони негативно впливають на здоров`я істот. Воду необхідно міняти раз на тиждень тому, що аксолотлі люблять чистоту.
Догляд та утримання аксолотлю процес трудомісткий. Важливо підтримувати показники жорсткості та кислотності на нейтральному рівні.
Тривалість життя
При правильній температурі, підборі ґрунту та інших параметрах водяний дракончик може прожити до 20 років. Але в умовах акваріуму найчастіше він живе до 10 років.
Харчування аксолотля
У раціоні харчування повинні бути присутні білкові корми. Перегодовувати їх не потрібно, тому що нез`їдені частини їжі забруднюють воду.
Харчуються вони гранулами для хижих риб. Активно поїдають морепродукти та рубані креветки. А також можна годувати аксолотлів маленькими акваріумними рибками. Обов`язково давати лише свіжі страви.
При вмісті аксолотлів потрібно не допускати наявності спецій у їжі. Хімічні елементи призводять до хвороб тварин.
Їжу рекомендується давати раз на три дні. Молоді особини активно ростуть, тому годувати їх варто щодня.
Сумісність
Зміст в акваріумі аксолотлів негативно позначається на існуванні маленьких рибок.
Водні дракони повинні мешкати окремо від інших представників резервуарі. Це підтверджує наступний перелік причин:
- Водні дракони ведуть нічний спосіб життя. У процесі життєдіяльності можуть напасти на сплячих рибок.
- Температурний режим необхідний вмісту акваріумних аксолотлей який завжди підходить для деяких жителів резервуара.
- Окремі види риб атакують гарні зябра тварини, у зв`язку з чим вони можуть бути пошкоджені.
- Дорослу особину необхідно тримати окремо від личинок, оскільки малюки наражаються на ризик бути з`їденими.
Розмноження
Відмінною статевою ознакою є клоаку. У особини чоловічої статі вона опукла, тоді як у самки гладка і майже непомітна. Статевої зрілості водний дракон досягає через рік після народження. За розмірами самець більше особи жіночої статі.
Для стимуляції розмноження необхідно періодично зменшувати температуру води у резервуарі. При таких стрибках все відбувається само собою. Ще одним способом є скорочення світлового дня.
Після початку шлюбних ігор особин чоловічої статі випускає сперматофори. Самка збирає їх за допомогою клоаки. Ікру, що сформувалася, вона відкладає на листя водоростей. Після цього рекомендується пересадити батьків, тому що вони з`їдають своє потомство.
Амбистома аксолотлі починає своє існування після закінчення трьох тижнів після зачаття. Якщо температура води надто низька, народження малюків відкладається на більш тривалий термін. Спочатку личинки водяного дракона схожі на мальків рибок. Малюк перетворюється на дорослу особину приблизно через 85 днів.
Як корм використовують мікрохробаків і дафнію. У процесі зростання їх можна перебудовувати на раціон дорослої особи.
Хвороби аксолотля
Порушення температурного режиму та неправильне годування призводить до захворювань тварин.
Асцит виникає при годуванні несвіжою їжею. Бактерії потрапляють в організм особини, викликаючи роздування черевця. Хвора аксолотль здатна заразити інших мешканців, тому утримувати її потрібно окремо.
Анорексія виникає внаслідок однотипного харчування. Акваріумна рибка дракон відмовляється від їжі. Лікувати особину необхідно за допомогою подрібнених пігулок глюконату кальцію.
Кишкова непрохідність викликається потраплянням стороннього предмета в організм. Тварини люблять ковтати шматочки гравію та пісок з дна.
Захворювання хрящової тканини виникає при малому вмісті кальцію в організмі. Особина стає нерухомою і відмовляється від їжі.
Висновок
Мексиканський аксолотль є вибагливою істотою, але при створенні необхідних умов він стане окрасою резервуару. Дотримання правильного харчування та необхідних характеристик води дозволить значно збільшити тривалість життя, а також успішно розмножити тварин.