Симптоми дископатії у собак та способи лікування

Коли собака порушує водно-сольовий обмін, в диски не надходить достатнього харчування. Його тканина починає змінюватися, вона твердне, стає пористою і крихкою. Диск не витримує тиску хребців та сплющується.

Подальші зміни можуть відрізнятися:

• протрузія, при якій диск стискається та випадає в мозковий канал. Він тисне на спинний мозок і відбувається його набряк;
• екструзія, коли диск під тиском хребців розривається, і ядро ​​виходить назовні, у мозковий канал. Також відбувається тиск і набряк спинного мозку.

Міжхребцева грижа у собак є наслідком дископатії. Спочатку виникає дископатія, яка в занедбаному стані призводить до протрузії або екструзії, та викликає виникнення грижі.

Виникає дископатія у такси, бассет-хаундів, пікенесів, мопсів, спаніелів та малих пуделів. У собак великих порід, з гармонійною статурою, захворювання хребта проходить інакше: диск зміщується в спинномозковий канал, але відбувається це без зміни тканини фіброзного кільця, тобто без дископатії.

Захворюють собаки віком від 3 до 8 років.

Симптоми

На початку у собаки ознаки дископатії не виявляються. Цей безсимптомний період може тривати кілька років. Коли диск майже повністю пошкоджений і починає давити на спинний мозок, тоді починають виявлятися симптоми. Вони не постійні, виникають і проходять раптово:

• зниження рухової активності без видимих ​​причин;
• скута та невпевнена хода;
• іноді, при різкому русі, виникають болючі відчуття, у яких вихованець може завищати;
• кульгавість на одну або кілька лап;
• слабкість лап, зігнутий стан під час ходьби;
• чутливість до дотиків, не даються погладити, у деяких випадках протестують, намагаючись вкусити;
• тремтіння в кінцівках і тремтіння хвоста.

При пошкодженні диска в шийному відділі голова у собаки постійно опущена вниз. Піднімати її вгору вихованець відмовляється, навіть якщо вмовляти і тримати над головою ласощі. При вимушеному піднятті голови відчуває біль, що підтверджується вереском. Слабкість проявляється у всіх чотирьох лапах.

При руйнуванні диска в поперековому або грудному відділі змінюється постава. Спина вигинається нагору, а голова опускається вниз. При цьому задні лапи можуть бути у напівзігнутому стані.

У деяких випадках буває, що слабкість у лапах асиметрична – лише з лівого чи правого боку. Це відбувається, якщо диск зміщується в один бік більше, ніж у інший.

Далі хвороба починає прогресувати. При тяжкому перебігу захворювання виникає парез, параліч кінцівок, нетримання сечі та порушення дефекації.

При першому прояві симптомів слід уважніше поспостерігати за вихованцем. Простежте, як він поводиться в іграх, чи погоджується підніматися сходами, чи не відчуває дискомфорт і біль при застрибуванні на диван. Зверніть увагу на його поставу та тонус лап.

Лікування дископатії у собак можливе лише на ранній стадії захворювання. Процес руйнування диска можна призупинити та не допустити погіршення стану вихованця.

Діагностування

Для підтвердження дископатії у собаки та призначення лікування лікар має провести повне обстеження.

Йому необхідні дані про те, коли з`явилися перші ознаки захворювання та в чому вони виражалися. Потрібна інформація про вік тварини, про перенесені раніше захворювання, чи були у неї травми.

Береться кров на загальний та біохімічний аналіз.

Лікар проводить тестування тварини на неврологічні порушення. Зміни у поведінці, рухової активності та зниження больового порога вказують на пошкодження спинного мозку.

Виявляють:

• здатність до руху спокійним кроком. При цьому оцінюють тонус м`язів, чи є кульгавість, положення голови, перевіряють поставу та ходу;
• можливість бігати, підстрибувати, підніматися та спускатися сходами;
• ступінь спрацьовування рефлексів. Відхилення від норми утворюється внаслідок пошкодження спинного мозку;
• чи є больова чутливість. За допомогою спеціальних затискачів завдають біль на лапах між фалангами пальців. Якщо собака тільки смикає лапу, больовий поріг знижений. Нормальною реакцією вважається скидання і спроба вкусити для захисту.

Проводять рентгенологічне дослідження. Воно показує ступінь пошкодження диска, наскільки задіяний спинний мозок. У деяких випадках дослідження спростовує дископатію, а вказує на хребетні новоутворення, руйнування хребців, механічне пошкодження хребта.

Більш точно встановити діагноз і визначити конкретне місце ушкодження, можна, провівши мієлографію. Для цього обстеження під оболонку спинного мозку вводять контрастну речовину. На рентгенівському знімку з його допомогою виділяються ті місця хребта, які при звичайному рентгені не відображаються.

Найточнішим методом обстеження є комп`ютерна томографія чи магнітно-резонансна томографія. Це дороге обстеження і проводиться не у всіх ветеринарних клініках.

Лікування

Вибраний метод лікування залежить від стадії розвитку хвороби.

Медикаментозна терапія

На початковому етапі, коли больові відчуття проявляються періодично, рух у собаки порушений, але не обмежений, проводять медикаментозну терапію. Мета лікування – зняти больовий симптом та зупинити запальний процес. Призначають:

• знеболювальні препарати;
• протизапальні;
• засоби, що знижують тонус м`язів та знімають спазми;
• заспокійливі, що не викликають ефекту сонливості;
• вітаміни групи В.

Під час лікування собака повинен бути у спокої, з мінімальною руховою активністю.

При медикаментозній терапії знімаються симптоми, але не усувається причина захворювання. Плюсом є те, що хвороба може не прогресувати тривалий час. Вихованця треба перевести на спокійний режим, і виконувати фізіопроцедури, призначені лікарем.

Медикаментозне лікування застосовують тільки тоді, коли фіброзне кільце міжхребцевого диска пошкоджено, але не зміщене з місця, і його вміст знаходиться всередині. В інших випадках така терапія неефективна і результат нетривалий.

Хірургічне втручання

Оперативне втручання проводять при сильному стисканні диска, розриві та попаданні його внутрішньої частини в спинно-мозковий простір.

Важливо провести операцію до того, як настав повний параліч кінцівок, або не пізніше ніж протягом двох діб після. При тривалому стисканні, спинний мозок залишається без харчування та кровопостачання. У ньому відбуваються незворотні наслідки, які не відновлюються. Собака ніколи не зможе рухатися.

Мета хірургічного втручання:

• видалення дискового ядра з мозкового каналу;
• усунення стискання спинного мозку;
• видалення частини міжхребцевого диска, що була причиною стискання мозку.

Після операції проводиться медикаментозне лікування для знеболювання та відновлення всіх процесів в організмі.

Після лікування тривалий час треба дотримуватися періоду спокою, не допускати ожиріння, яке може спровокувати рецидив.