Акваріумна рибка лабео: догляд, зміст, сумісність

Лабео - акваріумна рибка, яка дуже цікава багатьом любителям підводного світу. Родовід цієї красивої рибки середніх розмірів бере свій початок у Таїланді. Вона відноситься до сімейства коропових. Її барвистий «наряд» здатний прикрасити будь-який акваріум. Але за нею, відповідно, потрібен правильний догляд та турбота. На цьому потрібно загострити особливу увагу акваріумістам-початківцям.

Середовище проживання Лабео

Лабео живуть у річках, озерах та струмках Південно-Східної Азії та Африки. Це її природне місце існування. Ці рибки віддають перевагу мілководдям з проточною прозорою водою і великою кількістю рослинності. Вони виконують роль своєрідних санітарів у водоймах. Маленькі рибки очищають шкірний покрив гіпопотамів від різних паразитів.

Характеристика виду

Рибка лабео має стрункий, витягнутий і трохи приплюснутий з боків тулуб. Спинний профіль вигнутий набагато сильніше за черевний. Її великі плавники нагадують своєю формою акулі. Це одна з особливостей цього цікавого виду. Вусики та рогові ворсинки розташовані біля рота, а губи нагадують скребок – присоску. Це допомагає лабео збирати з дна, з корчів та каміння різні тварини та рослинні нарости.

Активність та рухливість лабео

Лабео хоробро захищає свою територію. Хоча агресія проявляється не до всіх сусідів, а лише до рибкам з яскравим забарвленням та своїм родичам. Тому це потрібно враховувати при виборі акваріуму певних розмірів та його облаштуванні. Для запобігання сутичкам між агресивними родичами його відповідно необхідно зонувати.

Види лабео

Ті, хто займається розведенням та вмістом рибок для акваріумів знають, що існує майже двадцять видів лабео. Але для домашнього утримання підходять зовсім не всі види. Лише деякі види з усього різноманіття допустимо утримувати в умовах акваріуму:

• двокольорові лабео (чорні з червоним хвостом);
• зелені (з майже шоколадним тілом та плавниками червоного кольору);
• «леопарди» (характерні для Конго) з характерним плямистим забарвленням;
• «арлекини» (пісочного кольору з дрібними червоними крапками і яскравими плавниками), чиє забарвлення з часом стає сірим;
• лабео альбінос з блідими тілами та коричнево-червоними плавниками;
• сріблясті, наче й справді посріблені.

Лабео двокольоровий

Їх ще називають лабео біколор. Спочатку таїландського походження двоколірний вид до Європи був завезений у 1952 році, а у 1959р. і в Росію.

• Лабео двокольоровий є власником струнка трохи витягнутого тулуба зі сплощеними боками і зігнутою спинкою. Його непропорційно великі червоні очі своєрідно виглядають на маленькій голові. Рот з роговими ворсинками та двома парами вусів розташований унизу, нагадуючи скребок – присоску. Цей різновид дуже гарний. Чорні тіла лабео - біколорів здаються оксамитовими, а спинні плавці гострі і виглядають ріжучими. Черевний плавник, грудні та анальні – досить прозорі. Яскраві роздвоєні на кінці хвости цих рибок здатні прикрасити будь-який акваріум.
• Самки — біколори крупніші за самців, але програють їм в екстер`єрі, будучи блідішими. У природних умовах рибки цього виду досягають майже тридцяти сантиметрів завдовжки. Хоча в акваріумних умовах не доростають і до п`ятнадцяти.
• Самці та самки зелених лабео серйозно не відрізняються від біколорів формою та розмірами. Вони не стільки зеленого, скільки оливкового кольору з легким відтінком бронзи та бронзовими черевцями. Темна смуга стрічкою тягнеться вздовж рильця і ​​закінчується на задній частині зябрової кришки. Самці лабео стрункіші за самок і спинні плавники у них більш гострі. Анальні плавці у самців набувають чорної облямівки під час нересту.

У домашньому акваріумі ці рибки насилу досягають восьми сантиметрів. Тоді як у природному середовищі можуть зростати і до вісімнадцяти.

Зміст в акваріумі

Враховуючи неособливу уживливість цього виду з сусідами, слід вибирати акваріуми з урахуванням 100 літрів на одну особу. Крім того, необхідно ретельно підбирати декор для так званих укриттів, що служать рибкам житлом. Бажано використовувати елементи горщика, гроти і всілякі корчі. Вони легко обплітаються водоростями, які дуже люблять лабео. Водорості є не тільки елементами укриттів, але й додатковою кормовою базою. Вони дозволяють зонувати простір проживання, створюючи комфортне середовище навіть для риб, що поодиноко розселяються.

Чиста вода

Природно, що вода, в яку завантажуються акваріумні рибки, має бути прозорою та чистою. Тому необхідні системи фільтрації та аерації. Вода в акваріумі повинна бути 23-27 градусів за Цельсієм і відповідати характеристикам: кислотність - рН 6,5-7,5-жорсткість - 4-20. Цілком підійде відстояна кілька днів водопровідна вода. Дрібна галька та пісок чудово виконують роль субстрату.

Годування та необхідні акваріумні умови

Будучи невибагливими до їжі лабео вживають живі форми кормів. Поїдають дафній, мотилів та трубочників. Вони можуть харчуватися сухими формами та рослинами. Їм можна давати вівсяні подрібнені пластівці, шматочки салатного листя або шпинату. Із задоволенням об`їдають лист скла, порослий водоростями. Рибок слід годувати двічі на день.

Термін життя лабео при правильному догляді за умов акваріума досягає дванадцяти років. У віці півтора року вони здатні розмножуватися. Сам процес розведення лабео не з легких. Для початку підійде акваріум об`ємом від 300 до 500 літрів. Крім того, увагу слід приділити неяскравому освітленню та різним формам декору в резервуарі. Враховуючи характеристики жорсткості, кислотності та температури води в акваріумі (викладені вище) необхідно забезпечити проточність та аерацію водних шарів.

Розведення в акваріумі

При розведенні бажано мати одну самку та двох самців, яких слід тримати приблизно два тижні нарізно. Їх потрібно підгодовувати дафнією та подрібненим зеленим кормом. Ін`єкції гормональних засобів виробляються у спинки м`язів рибок. Після чого через шість годин можливий нерест.

У процесі нересту проточність водяних шарів в акваріумі необхідно послабити. Плаваючі ікринки рибки не поїдають. Вони харчуються тим, що осідає на дно.

Після ікрометання рибок пересаджують і видаляють загиблі ікринки. Вони стають білими та визначаються візуально через дві години після нересту. Ікру, що залишилася, переносять в інкубатор з водою, що має такі ж показники і слабку аерацію.

Процес дозрівання ікри триває 14 годин. Потім, через дві доби, ікринки стають мальками. Вони набувають здатності до самостійного існування. На цьому етапі їх слід годувати «живим пилом» та інфузоріями. Незважаючи на те що майже половина мальків гине на ранніх термінах, лабео вважається акваріумною рибкою, що успішно розводиться. Мальки, що вижили, розвиваються дуже швидко і набувають хорошого імунітету.

Сумісність

Дорослі особини мають домінуючим та войовничим характером. Самці в цьому особливо процвітають. Найсильніші та войовничі дозволяють собі порушувати чужу територію та не допускають на свою.

Щоб уникнути конфліктів із сусідами, необхідно враховувати особливості характеру лабео та її сумісність з іншими видами. Великі цихліди та рибки зі схожим забарвленням викличуть явну ворожість у лабео. Своїм родичам вони воліють лише під час нересту. Постійне спільне проживання їх не влаштує.

Якщо дозволяє об`ємний простір акваріума, то лабео непогано уживеться з боціями, скляріями, тетрами, барбусами або гурамі. Ці неагресивні риби віддають перевагу верхнім і середнім шарам води і тому рідко перетнуться з лабео. Вони також швидкі і тому практично невловимі для неї.

Чудова рибка лабео радує око не тільки акваріумістам-початківцям, а й багатьом любителям і професіоналам підводного світу. Нескладний догляд, гарний зовнішній вигляд і дуже цікава поведінка зможуть зачарувати будь-якого любителя живої природи і підводного царства.