Зміст акваріумної рибки орнатуса та догляд за нею

Однією з найцікавіших акваріумних рибок є орнатус. Це крихітне створення з практично прозорим тілом довжиною 4-6 сантиметрів приковує до себе увагу всіх цікавих акваріумістів та іхтіологів. Приваблива зовнішність, специфічний спосіб життя, а також відсутність особливих складнощів у домашньому утриманні роблять вигляд неймовірно популярним та затребуваним.

Загальна інформація

Відмінною рисою акваріумної рибки орнатуса є майже прозоре мигдалеподібне та сплощене в бічній частині тільце, яке покрите крихітною лусочкою з різними відтінками. Всі представники виду характеризуються спритною поведінкою, тому в домашніх акваріумах невеликі зграйки рибок активно переміщуються з одного боку в інший, намагаючись змінювати свій напрямок під час руху.

У особин присутній дволопатевий хвіст, спинний плавник, що підноситься, який нагадує вітрило, а також темні цятки біля зябрової щілини. Батьківщиною орнатуса є Французька Гвіана та нижня частина Амазонії.

У природних умовах рибки ведуть відносно мирний спосіб життя, адже навіть самці, які люблять вступати в територіальні суперечки, ніколи не нападають на своїх побратимів, а лише займають загрозливу позу, згинаючи тулуб та широко розправляючи плавники. Імовірність бійок з фатальним результатом практично виключена.

А також орнатуси не конфліктують з іншою мирною рибою, включаючи:

• коропових тернецій;
• гурів;
• анциструсів;
• акантофтальмусів.

За своєю орнатус — риба доброзичлива. До того ж вона готова приєднуватися до інших зграй у разі небезпечних ситуацій або інших тварин в акваріумі.

Видова різноманітність

Істотних відмінностей між різними видами орнатуса відсутні, за винятком забарвлення тіла. Що стосується будови, способу життя, харчування та розмноження, то тут все залишається ідентичним. Тим не менш, серед великої видової різноманітності особливою популярністю користується червоний орнатус, або Червоний фантом.

Перше знайомство людства з крихітним творінням почалося з орнатуса звичайного. Вигляд описали ще в 1908 році, після чого його стали завозити на європейський континент, де він набув популярності серед широкої аудиторії акваріумістів. Рибку оцінили не лише за барвисту зовнішність, а й за невибагливий та добрий характер.

Представники цього виду характеризуються прозорим тільцем і коричнево-оливковим забарвленням, яке може змінюватися в залежності від довкілля. За сприятливих умов істота набуває червоних відтінків, чим нагадує червоного орнатуса.

При визначенні статі рибки багато акваріумістів роблять помилки. Пов`язано це з тим, що період статевого дозрівання закінчується у віці одного року, в результаті у чоловічих особин з`являється високий вітроподібний плавець, а у самок кокетлива біла облямівка в області спинного плавника. А ось яскрава чорна пляма у зябрової кришки присутня майже у всіх молодих особин, і тільки в міру дорослішання у самок вона набуває темнішого відтінку, а у самців зовсім зникає або світлішає.

Під час нересту вітрила плавця стають коричнево-чорними. Для порівняння, у орнатуса червоного плавник забарвлюється в яскраво-червоні або оранжеві кольори. Щоб точно визначити належність рибки до конкретної статі, необхідно почекати, поки у неї закінчиться період статевого дозрівання.

Чорний та червоний фантом

У колі акваріумістів популярністю користується орнатус чорний (друга назва — Чорний фантом). Мальки цього виду не мають червоного відтінку, тому їх легко відрізнити від інших.

Батьківщиною чорного орнатуса є бразильська річка Ріо-Гуапоре. Напівпрозоре тіло риби вкрите оливковою лускою з глибоким відтінком. Черевце і бічна частина мають світлі відтінки, а з приходом ікромету ці частини темніють.

Проте при виборі жіночої особи багато акваріумістів роблять помилки, так як статевозрілі самки чорного орнатуса практично не відрізняються від самок червоного вигляду. У будь-якому випадку всі три різновиди здатні спаровуватися між собою. Тому якщо є бажання зберегти конкретний вид, краще не тримати їх разом.

Щодо Червоного фантому, то його краще не схрещувати з іншими видами, а зберігати чистоту. З моменту появи рибки на європейському просторі вона має величезний попит. Пов`язано це з неперевершеною зовнішністю та невибагливим характером. Декоративність тварини підкреслюється:

• рожевим кольором тіла (через цю особливість рибку називають орнатусом рожевим);
• жовто-оранжевими грудними, хвостовими та анальними плавниками;
• високим спинним плавником.

Така композиція відтінків виглядає просто чарівно, що робить рибку популярною серед акваріумістів. У період метання ікри тіло орнатуса набуває червоного відтінку, який відрізняє його від інших представників тропічної іхтіофауни.

На території Російської Федерації вид розлучається з 1962 року. Яскрава краса Червоного фантома змусила селекціонерів серйозно попрацювати над розведенням ще однієї унікальної риби — орнатуса білоплавницького. У цьому виді зосереджено всі переваги від інших різновидів.

Уживаність з іншими рибами

Багато людей помилково відносять небезпечного золотого папуги до орнатусів, але насправді це зовсім інший вид. Незважаючи на привабливу зовнішність, підкреслену струнким торпедоподібним тілом, ця риба має дуже агресивний характер, і абсолютно не вітає сусідства з іншими акваріумними рибками.

Золотий папуга звик захищати свої територіальні володіння, а також без особливих причин нападати на сусідів. Дуже часто ці хижаки атакують укриття мирних рибок, навіть якщо вони більші за них.

Досвідчені акваріумісти навчилися утримувати орнатусів із цим агресивним створенням, але в більшості випадків це ні до чого доброго не призводить. Золотий папуга уживається тільки з тими видами, які можуть захистити себе, а також не мають жодних зовнішніх подібностей.

У природі існує ще один вид, що нагадує орнатусів. Він називається псевдотрофеусом елонгатусом і населяє стоячі води африканських озер з великою кількістю печер і кам`яних укриттів. У плані поведінки ця риба нагадує золотого папугу, тому спільне перебування з іншими видами найчастіше закінчується плачевно.

Знайти спільну мову обидва види навряд чи зможуть, але, на відміну від юлідохромісу, псевдотрофеус починає поводитися агресивно лише при появі небезпечних ситуацій. В інших випадках риби вживаються.

Комфортні умови

У природних умовах орнатуси селяться в затінених акваторіях, де є безліч рослинних об`єктів і природних перешкод у вигляді корчів, каменів і опалого листя. Вода в подібних водоймах характеризується особливою м`якістю та наявністю каламуті. Щоб забезпечити рибці максимальний комфорт перебування в акваріумі, необхідно враховувати деякі переваги та вимоги виду:

1. Вода повинна мати жорсткість не більше 10 dH.
2. Оптимальний температурний режим становить 22-27 градусів.
3. Показники кислотності, при яких рибка почувається комфортно, дорівнюють 6-7,5 рН.
4. Ще одним атрибутом комфортного життя орнатуса є наявність фільтрації та аерації води.

Досвідчені акваріумісти радять проводити заміну 1/3 частини води кожні сім днів. Це зробить рибок по-справжньому яскравими та чарівними, а також продовжить термін їхнього життя.

При створенні найкращих умов утримання, важливо подбати про приглушене освітлення та наявність усіляких затінених укриттів, оскільки представники виду намагаються уникати впливу яскравого світла. А також важливо засадити акваріум різноманітними рослинами, де орнатуси влаштовуватимуть житла та відпочиватимуть у будь-який зручний час.

Акваріум з рибками краще закрити кришкою, тому що грайливі створіння в пориві пристрастей часто вистрибують назовні та гинуть. Кількість особин в одній зграйці має становити 6-7 хвостів. І хоч у цих рибок є любов до одиночного способу життя, під час небезпечних ситуацій вони звикли накопичуватися в зграї, де виражається ієрархія.

Як грунт для акваріума можна використовувати будь-які готові склади, бажано темного відтінку. У таких грунтах яскраве забарвлення тварин виділятиметься особливо добре.

Створюючи біотоп, слід враховувати особливості стоячих водойм Центральної та Південної Америки. Як правило, в цих акваторіях присутня безліч корчів і каламутна вода. Створюють її за допомогою дубового або березового листя, яке попередньо ошпарюється окропом.

Оптимальний обсяг акваріуму складає 50 літрів за умови, що в ньому знаходиться 6-7 особин. Для пари орнатусів вистачить 10-літрової ємності.

Особливості догляду

Якщо обсяг акваріумного резервуару становить 50-60 літрів, то в ньому цілком можна містити 6-10 особин. У десятилітрових ємностях міститься одна пара орнатусів, хоча досвідчені акваріумісти рекомендують купувати саме зграйку.

У вільний час рибки випливають на поверхню, але на відпочинок вони вирушають у густі зарості водоростей або укриття в печерах та корчах. Щоб забезпечити максимальний комфорт перебування в закритому просторі, акваріум потрібно обладнати всілякими перешкодами, камінням з отворами та іншими підводними предметами.

Важливо уникати яскравого освітлення, тому що рибці необхідна невелика затіненість. Від цього залежить вибір відповідних рослин.

Щодо харчування, то до нього орнатуси не висувають високих вимог. Якщо немає можливості годувати вихованців мотилем, трубочником або іншими кормами тваринного походження, можна обійтися комплексними сухими складами, що продаються у спеціалізованих магазинах. Однак у період ікромету рибу потрібно балувати живою, поживною їжею.

При домашньому утриманні орнатусів годі й готувати спеціальну воду. Достатньо взяти добре очищену рідину з багатим вмістом кисню. А якщо виявити терпіння і через кожні сім днів міняти п`яту частину води, збагачуючи її екстрактами торфу, то рибки обов`язково оцінять таку турботу і віддячать своїм господарям яскравим забарвленням та тривалим життям. За сприятливих умов вони живуть у акваріумі до п`яти років

Самостійне розведення

Період статевої зрілості орнатусів закінчується у віці 8-10 місяців. Ікромет починається при поступовому зниженні жорсткості води та підвищенні внутрішньої температури до 28 градусів. Щоб прискорити процес, воду можна розм`якшити методом торфування. За 14 діб до початку метання ікри рибам дають вдвічі більше високобілкових кормів тваринного походження.

Після утворення пар та початку залицянь, їх потрібно розділити за групами та помістити у спеціальні нерестилища. В якості задіяні невеликі контейнери об`ємом 10-30 літрів, на дні яких знаходяться рослини і сепараторна сітка. Годувати особин у нерестовику не потрібно.

Під час нересту в особин обох статей з`являється характерне яскраво виражене вбрання, при цьому самці починають грайливо виконувати танці, а самки викидати коричневі ікринки. Їхня кількість досягає 400 одиниць. Після завершення нересту рибок повертають у загальний акваріум, а молодняк залишають у місці нерестилища.

На етапі ікромету важливо очищати акваріум від загиблих ікринок. Як правило, вони мають білий відтінок і спливають на поверхню. Для запобігання бактеріальним спалахам у воду додають різні препарати, у тому числі і Еритроміцин.