Розведення та утримання різних видів акваріумних моллінезій

Моллінезія багато десятиліть користується популярністю у акваріумістів. Це пояснюється її невибагливістю у догляді, гарним зовнішнім виглядом та підвищеною здоровою активністю. Рибка моллінезія є найкращим вибором для новачків в акваріумістиці, оскільки не вимагає великого резервуару і легко розмножується, а отже, не створить проблем у змісті.

Історія появи в акваріумах

Ці рибки в природі водяться лише у водоймах Центральної Америки та південній частині США. Акваріумісти почали розводити їх у 1899 році. До 20-х років XX століття завдяки зусиллям селекціонерів з`явилися перші цікаві гібриди моллінезій.

Видів цих рибок дуже багато, але в останні десятиліття найбільшою популярністю користуються такі:

• малоплавникова моллінезія;
• широкоплавникова;
• вітрильна.

Остання більше відома під назвою пецілія веліфера. Всі три види спочатку гарного забарвлення, але селекціонерам цього мало. Вони активно займалися гібридизацією та перехресним схрещуванням, внаслідок чого було виведено численні різновиди моллінезії.

Спочатку цих рибок вчені відносили до роду Mollienesia, звідси й відповідну назву. Але пізніше іхтіології зарахували їх до роду Poecilia, і в результаті виникла плутанина - цю рибку сьогодні називають то пецілією, то моллінезією.

Спочатку моллінезій знайшли у Північній та Південній Америці, але потім їх завезли до Колумбії, Ізраїлю, Японії, на Тайвань. Сьогодні вони водяться навіть у деяких водоймах Східної Європи. Ці риби відносяться до сімейства пецілієвих, тому їх можна легко гібридизувати.

У природі вони населяють гирла річок, канави, озера, а деякі види навіть мешкають у водоймах карстових печер. Харчуються моллінезії головним чином хробаками, комахами та іншою живою їжею, але не гидують і рослинною їжею, причому харчові переваги можуть істотно відрізнятися від виду на вигляд. Наприклад, Poecilia latipinna віддає перевагу водоростям, а водні комахи та дрібні ракоподібні служать їй білковим доповненням до рослинного раціону.

Опис риби

Усі моллінезії мають видовжене тіло, сплюснене з боків. Кожен вид ділиться на 2 типи: з маленьким та великим плавником.

Моллінезії відносяться до сімейства пецілієвих і є живородними рибами. Як і у гуппі з мечоносцями, у цих рибок є зуби в щелепах.

Відрізнити самця від самки дуже просто: чоловічі особини дрібніші. Крім того, в період дозрівання їх анальний плавник перетворюється на гоноподій. Це спеціальний орган із гачком для злягання.

Зусиллями селекціонерів було виведено безліч гібридів цих риб. Вони відрізняються не тільки розмірами та кольором, але також формами плавників та хвостами. Останні можуть мати форму кулі, півмісяця чи ліри. Існує також унікальний різновид моллінезії, володіє дисковою формою. Тіло у неї дуже коротке, округле та плоске. Хребет сильно викривлений, тому термін життя таких особин короткий, до того ж часто помирають без видимих ​​причин.

Середня тривалість життя моллінезії в акваріумі – 5 років. Але через часті схрещування та перехресну гібридизацію деякі різновиди поступаються своїм диким предкам у здоров`ї та тривалості життя.

Популярні види

Різновидів моллінезії дуже багато, але популярністю користуються лише деякі з них. Решту можна знайти лише у фанатичних акваріумістів, закоханих у цю рибу. Найбільше у Росії поширені такі види:

• Молінезія ліра. Її також часто називають чорною. Її батьківщина - Центральна Америка, але також рибка зустрічається в Мексиці та водоймах Колумбії. Це найпоширеніший серед акваріумістів вид. Ліра приваблює заводчиків своїм чорним забарвленням. Втім, допускаються різні варіації: з блакитним відливом, оливково-коричневі і т.п. д. Особливість чорної моллінезії в тому, що вона при необхідності може змінювати свою стать, причому це може відбуватися на всіх етапах життя.

  

• Моллінезія помаранчева. Ще один дуже привабливий за окрасом різновид. Ця риба дуже рухлива та пластична. Колір луски у неї переважно жовтий. Вона чудово пристосовується до нових умов, має хорошу сумісність з іншими мешканцями акваріума. Рибка не виявляє явної агресії, доки її не чіпають. Найкраще вона почувається в акваріумах з великою кількістю рослинності.
• Poecilia sphenops або далматинець. Це штучно виведена форма вітрильної моллінезії. Вона з`явилася в 90-х роках минулого століття і завдяки своєму незвичайному забарвленню досить швидко набула популярності. Ця рибка невибаглива у догляді і непогано ладнає з сусідами по акваріуму. Вона також воліє ховатися в чагарниках підводних рослин.
• Широкоплавникова. Вона родом із південно-східної Америки. Самців цієї моллінезії легко впізнати по забарвленню: зелено-коричневий з боків, білий із блакитним відливом на животі та горлі. На боках також можна помітити невеликі крапки чорного, червоного та зеленого кольорів. Спинний плавник великий, напівпрозорий, прикрашений точковим малюнком чорного або оранжевого кольору. Самки мають схоже забарвлення, але менш яскраве. Вони менші за розміри, тому відрізнити їх від самців дуже просто.

  

• Poecilia Ballon - одна зі штучно виведених форм моллінезії латипіни. Їй потрібно багато простору для плавання. У той же час в акваріумі має бути багата рослинність, щоб рибці було де ховатися. Щодо забарвлення, то тут немає жодного стандарту. Він може бути різним.
• Pecilia velifera або вітрильна. У природі цей вид мешкає у річках Південної Мексики. Веліфера вважається королевою краси серед усіх видів моллінезій. Тіло риби зазвичай має зелено-блакитне забарвлення, але є особини з різними відтінками аж до сріблястого. Плавники у неї напівпрозорі, помітні вкраплення перламутрових точок.

Окремо варто згадати альбіно-молі. Це альбіноси. Вони з`явилися у Європі стараннями таїландських рибозаводників. Альбіноси відрізняються від вітрильної моллі великою різноманітністю розмірів та форм спинного плавника. Хвіст може бути ліроподібним або звичайним. У міру дорослішання до основного білого забарвлення можуть підмішуватися жовтувато-сріблясті відтінки. Альбінос – друга за красою рибка моллінезія.

Зміст та догляд

З доглядом за рибками моллі впорається навіть новачок. Головне — стежити за станом води, оскільки ці вихованці починають погано почуватися у забрудненому середовищі.

Початківцю акваріумісту краще вибрати Poecilia sphenops та її гібриди. Цей вид має більший термін життя і цілком непогано почувається в акваріумах невеликих обсягів. На другому місці за витривалістю стоять гібриди, отримані від особин, що належать до короткоплавникових та широкоплавникових типів. Але тут слід пам`ятати, що такі моллінезії вимагають більш делікатного поводження, та й житло їм потрібно більше.

Куплену рибу можна запускати лише у просторий акваріум із правильно підібраними сусідами. З перших днів новачки повинні отримувати повноцінний раціон. Це допоможе їм швидше адаптуватись на новому місці.

Не можна розводити цих риб парами. Потрібно, щоб одного самця припадало кілька самочок. Це прискорить подолання стресового стану.

Моллі погано почуваються в перенаселених акваріумах, оскільки кислотність води там постійно коливається. Якщо pH занадто сильно опуститься через надлишок органіки у воді, то можлива загибель вихованців.

В акваріумі з молінезіями потрібно регулярно змінювати не менше 25% загального обсягу води. Частота заміни - 2-5 тижнів. При перенаселеності можна робити заміну значно частіше.

Воду в акваріумі потрібно підсолювати. В середньому на 10 л води потрібно додавати 2,5 чайної ложки солі, призначеної для акваріумів. Якщо вода доливається лише через її випаровування, то підсолювати не потрібно, адже сіль не випарувалася.

Як підкладка для акваріума з моллі можна використовувати будь-який грунт, але експерти рекомендують вибирати світлий, так як на ньому рибки краще видно. Бажано оснастити житло для вихованців якісною системою фільтрації води. Це позитивно позначиться на насиченості кольорів луски.

Сумісність у цих риб непогана, але треба пам`ятати про сварки самців через самочки. До того ж у окремих особин буває індивідуальний характер. Моллі не можна утримувати в одному акваріумі з рибками, які люблять покусувати плавці у сусідів. Наприклад, поганим сусідом для них вважається суматранський барбус. Найкращими «друзями» для моллі будуть коридораси, пецілії, райдужні рибки, тетри та коропові.

Їжа та режим годування

Моллінезії їдять усі поспіль. Окремі види люблять живу їжу, але в основному ці рибки воліють водорості та іншу вегетаріанську їжу. У природі вони їдять ракоподібних, різних комах, коловраток та водоростей.

В акваріумних умовах вони готові їсти будь-які корми. Можна давати їм як комерційні продукти, так і живу їжу. Але найбільше вони цінують свіжу рослинність. Вона дуже важлива для їхньої життєдіяльності. Наприклад, у широкоплавникової моллі при нестачі рослинної їжі спиною плавник може деформуватися.

Як підживлення можна давати цим рибкам дрібно посічений бланшований шпинат і звичайні огірки. Але під час годування такими продуктами потрібно вчасно прибирати з акваріуму весь корм. Рослинний раціон акваріумних молі потрібно урізноманітнити артемією, трубочником і мотилем, але основою раціону такий корм ставати не повинен.

Корм потрібно подавати кілька разів на день. Порції повинні бути такими, щоб вся їжа повністю з`їдала протягом 3 хвилин.

Особливості розмноження

Моллінезії - рибки живородні. На світ у них одразу з`являються життєздатні мальки. Самка моллі стає здатною до розмноження у віці 7 місяців. Самці дозрівають трохи пізніше - у 9-12 місяців. Для розмноження потрібні особливі умови. У воду слід додати кухонну сіль для 1 ложка на 20 л води.

Сам процес розмноження складається з наступних етапів:

• Відбувається спарювання, під час якого самець запліднює усі ікринки у самки.
• Через деякий час на черевці самки з`являється темна пляма, що вказує на настання вагітності.

  

• Термін виношування становить від 33 до 45 діб. Не можна з точністю до дня наперед дізнатися, скільки цей процес займе часу. Все залежить від навколишніх самку умов.
• Приблизно на 30 добу після спарювання самочку потрібно відсадити в окрему ємність, де вона з`явиться до 50 мальків. Після цього мати можна буде повернути на колишнє місце.

Висока ймовірність, що після пологів самка піде на наступне коло виношування мальків. Щоб рибка впоралася з цим завданням, потрібно забезпечити додаткове харчування.

Для прискорення зростання малькам слід додатково давати білкові корми, які підходять за розміром. Наприклад, живий пил.

Догляд за акваріумною рибкою моллінезією можна назвати елементарним. Для новачків розведення цієї рибки стане гарним початковим досвідом в акваріумістиці.