Чубата каріама

Категорія Птахи

Ці птахи дуже не люблять літати. Від небезпек та ворогів вони рятуються втечею. Їх дитинчата дуже схожі на дракончиків. Чубата каріама має другу назву — серієма. Чим ще цікавий птах? Як вона розмножується, харчується? Дізнаємося детально.

Cariama cristata — латинська назва досить великого птаха сімейства журавлеподібних. Чубатої каріамі характерні сильні та довгі лапи. Вони у птаха червоні. Очі її жовтого кольору, дзьоб червоний, короткий. Його кінчик загнутий донизу, а біля основи віялоподібно стирчать догори м`які пір`я. Саме цей оригінальний чубчик і послужив назвою птаха.

Каріамі не характерний статевий диморфізм, тобто зовні самки та самці виглядають однаково. У струнких птахів вага в середньому становить півтора кілограми, а зростання від 75 до 90 сантиметрів. Тулуб цього виду пернатих видовжений, голова невелика, шия довга. Сині кола обрамляють очі птахи. Оперення жіночих та чоловічих особин коричневе. На ньому хаотично розташовані чорні цятки маленького розміру. Груди, шия і голова хохлатої каріами блідо-коричневі, а ось черевце повністю біле. Хвіст птаха середньої довжини. Він прикрашений чорними смужками. Закінчується він білим кольором.

Чубата каріама - мешканка Південної Америки. Там вона уподобала північ Аргентини, південь Амазонії, Уругвай. Серієм воліє жити на відкритих місцевостях, де вона майстерно ховається у високих травах або чагарниках. Але навіть там птах видає себе гучними вересками, які схожі на собачий гавкіт або клекотіння індика.

У цього виду пернатих крила слабкі та короткі, саме це є причиною того, що птахи рідко літають. Вони в польоті навіть виглядають неприродно та невміло. А от якщо для їхнього життя виникає загроза, то птахи рятуються втечею. При цьому чубаті каріами розвивають швидкість до 25 кілометрів на годину.

Коли ж птахам нічого не загрожує, вони повільно і статечно пересуваються по землі. При цьому їхня голова опущена, щоб уважно шукати їжу. Чубаті каріами розшукують у траві жаб, членистоногих, гризунів, плазунів.

Існує думка, що цей вид пернатих не боїться укусів змій нібито через те, що до цієї речовини у них існує природний імунітет. Але насправді це не так. Рідкісні зустрічі серієм із зміями можуть закінчуватися трагічно для перших. Ніякого імунітету на зміїну отруту у них немає. Дуже рідко чубаті каріами можуть харчуватися рослинами у вигляді насіння, плодів та трав.

Ці птахи в основному ведуть денний спосіб життя. Ночі вони проводять на кущах та деревах. Туди забираються пружними стрибками. При цьому крила взагалі не використовують. Нічліг птиці зазвичай проходить на висоті не більше трьох метрів.

Свої гнізда чубаті каріами влаштовують за допомогою будівельного матеріалу у вигляді тонких гілочок, гною, глини. Сезон розмноження у них триває з вересня до травня. У цей період серієми розбиваються на пари. Після парування жіночі особини відкладають у гніздо по два або три білих яєчка. Вони вкриті бурими плямами. Їхнім висіджуванням займаються самець і самка спільно. Це триває у чубатих каріам чотири тижні. Але все-таки більше часу на яйцях проводить майбутня матуся.

Маленькі пташечки виглядають оригінально. Це покриті пухом грудки, що стирчить у різні боки. Але й у них вже є зачатки чубчика в основі дзьоба. Це і робить їх схожими на молодих дракончиків.

Завдяки турботі батьків ці чарівники вже через два тижні здатні залишати гніздо. Їхня матуся та тато вигодовують виключно тваринною їжею, багатою на білок. Це личинки безхребетних, дрібні черв`ячки.

Варто зазначити, що серієми в неволі розмножуються дуже неохоче. З цієї причини цих пернатих у зоопарках не зустрінеш. Але в природному середовищі пташкам не загрожує зникнення. Навіть на їхній батьківщині дозволено полювання на птахів.

До речі, чубаті каріами — родичі фороракосів, що вимерли два мільйони років тому, які були гігантськими нелітаючими хижаками. Напевно, у вигляді птахів і залишилося щось доісторичне.