Ігранкові примати — мавпочки

Найменшими мавпами на планеті є ігрункові примати або, як їх ще називають, ігрунки. Зростання цих мініатюрних мавпочок не досягає 16 сантиметрів, а довжина їхнього хвостика – 20 сантиметрів. У неволі, мається на увазі у зоопарках та домашніх умовах, тримають звичайних ігрунків. Їхня максимальна тривалість життя – не більше дванадцяти років. У звичайних мавпочок - ігрунків забарвлення шерсті сірий або чорний, а на хвостику по черзі чергуються то темні, то світлі смуги. Лоб у ігрунків і пучки вушні білий або світло-сіренький.

А як цікаво за ними спостерігати! У разі наближення небезпеки мавпочки одразу ж показують свою силу, яка виражається витріщеними очками, здибленою шерстю та вигнутим дугою тілом. Маленькі примати таким чином висловлюють всю свою готовність до нападу та захисту. У разі загрози ватажок зграї починає активно рухати вухами, страшно хмурити брови, піднімати хвіст. Буває й так, що ватажок цих маленьких мавпочок для того, щоб усім показати свою незалежну владу, може влаштувати цілий концерт, причому навіть зовсім безпричинно. Однак, як і в себе вдома, так і в природі,.е. перебуваючи у повній свободі, ці ігранки взагалі не агресивні, до того ж вони дуже полохливі. Маленькі мавпячки у вільній обстановці, щебечуть ледь чутно, проте якщо цих маленьких істот різко налякати, то вони починають так верещати, що закладає вуха.

Особливості утримання ігрунків

Утримувати ігрунків дуже складно. Головна проблема полягає в тому, що вони мають дивовижний, природний потяг мітити все, що їм тільки потрапляє на шляху. До того ж, ігрунки обов`язково мітять і себе, для чого вони використовують свою сечу, фекалії, слину, статеві та шкірні залози. Такі ось не дуже приємні для господарів ігрунків мітки служать для інших особин свого роду інформацією.

Ігрунки – мавпочки дуже і дуже рухливі, тому в домашніх умовах або у зоопарках їх необхідно утримувати у просторих, великих клітинах. Вольєр або клітина, в яких живуть ці милі мавпочки, завжди повинні бути чистими. Якщо місце утримання тривалий час брудне, то мавпочки це розцінюють як чужий запах, тому починають активніше мітити.

Клітина має бути оснащена корчами, ліанами, різними гілками, множинними полицями та бути високою. Для оформлення можна використовувати штучні рослини та міцні, товсті мотузки. Ігрунки - тварини дуже цікаві, як і будь-яка мавпочка, будь - то макака, шимпанзе або навіть орангутанг. Люблять лазити скрізь, бувати в різних місцях, тому важливо, щоб клітка була міцною та надійною.

Нюанси харчування та розмноження мавпочок-ігрунків

На волі ігрунки люблять побалувати себе невеликими ящірками, жабами, пташенятами, дрібними гризунами, а також будь-якими ягодами і фруктами. У домашніх умовах ігрункам можна запропонувати поїсти ящірок, жаб, а якщо їх важко дістати, то мавпочка не погребує і курячим м`ясом, до якого обов`язково необхідно додавати овочі та фрукти.

На превеликий подив, мавпочки-ігранки в неволі чудово розмножуються, при цьому немає потреби створювати для них спеціальні умови. У цих маленьких приматів немає якогось певного періоду для розмноження. Вагітність самки становить трохи більше, ніж сто сорок днів, після цього періоду у ігрунків з`являється 1-3 ігрунки.

Бувають різні підвиди ігрункових мавпочок. Одним із таких найпоширеніших мавпочок – ігрунків є срібляста ігрунка.

Цей підвид мавпочок – ігрунків поширений у штаті Пара, центральній її частині, а також у Бразилії. Мешкає срібляста ігрунка вздовж берегів Амазонки, у вторинних та первинних субтропічних та тропічних лісах.

Маса тулуби сріблястої ігрунки – 400 грам, довжина її тулуби, разом із головою, складає двадцять два сантиметри, а довжина хвостика – не більше тридцяти сантиметрів. Забарвлення тіла мавпочки не обов`язково сріблясте, буває і білого, і коричневого і навіть темно-коричневого кольору, хоча хвіст у них чорний.