Основні симптоми та особливості лікування себореї у собак

Одна з них називається первинною і відноситься до розряду генетичних (тобто тих, що передаються у спадок). Цією формою найчастіше хворіють такі досить поширені породи собак:

• кокер-спанієлі (зокрема - американські);
• бульдоги так званої «англійської» масті;
• бассет-хаунди;
• німецькі вівчарки, такси та інші породи.

Цей різновид захворювання прийнято пояснювати надлишком епідермісу у зовнішньому шкірному покриві, що нерідко супроводжується виділенням великої кількості жирової складової.

У здоровому організмі процеси обміну носять регулярний характер-при цьому омертвілі частинки шкіри відпадають, а на їхньому місці формуються нові.

До себореї у собак призводить порушення рівноваги між двома різноспрямованими процесами: відмирання та утворенням шкірних лусочок у ході обміну в епідермісі (у зовнішньому шарі шкіри).

Інший різновид цієї патології називається вторинним і розвивається після перенесення або на тлі так званих «внутрішніх» шкірних поразок, а саме:

• при захворюваннях з групи алергічних, а іноді і ендокринних патологій (цукровий діабет або гіперадренокортицизм);
• при нестачі в харчуванні тварини особливих вітамінів та мінералів, а також через порушення метаболізму організму (дерматит, дерматоз, а також харчовий дисбаланс);
• при прояві типових імунних захворювань типу «червоний вовчак», сальний аденіт або еритематозна пухирчатка;
• після ураження шкірними паразитами або перенесення таких захворювань, як педикульоз, корости звичайна, демодекоз або отодектоз.

Крім того, вторинна патологія може виявитися після різних видів захворювань інфекційного характеру (дерматит, піодерма, а також лейшманіоз).

Симптоматика захворювання

На початковому етапі себорея у собак виразно проявляється у зміні кольору вовни (її потьмянінні) та появі невеликого шкірного лущення. Ці несуттєві відхилення від норми спочатку не сприймаються господарем серйозно, але в міру їх розвитку перетворюються для нього на проблему, яка потребує негайних дій.

У разі первинної форми характерні ознаки захворювання виглядають так:

• зміна відтінку вовни (її потьмяніння);
• поява на шкірі дрібних лусочок (у просторіччі - лупи);
• запалення з одночасним почервонінням окремих ділянок;
• посилення неприємних запахів, притаманних пса;
• поява характерних «бляшок» на уражених ділянках, «жирного» відтінку вовни, свербежу, а також ламкості пазурів та утворення помітних на око потовщень на подушечках лап.

Ці симптоми первинного захворювання можуть виявитися практично на будь-яких частинах шкірного покриву собаки, однак у переважній більшості випадків вони вражають вуха, головний відділ, пахвинну частину, а також міжпальцеві ділянки шкіри та її складки.

Насамперед, добре помітні сліди цієї поразки виявляються на вухах домашнього вихованця. Тому саме на цю частину собачого тіла дбайливому господарю слід звертати увагу насамперед.

Порядок проведення діагностики

Для того щоб правильно діагностувати захворювання, що почалося, і виявити його симптоми слід запросити ветеринара, у розпорядженні якого є все необхідне для проведення клінічних випробувань. У процесі своєї роботи запрошений фахівець повинен зробити ряд кроків, що дозволяють виключити ознаки первинного захворювання (внаслідок якого нерідко вдається діагностувати себорею).

З цією метою спочатку здійснюється суто візуальне обстеження, під час якого шкіра вихованця досліджується на наявність грибка, паразитів або так званого «бактеріального» зараження. І лише після цього у нього беруться аналізи крові, калу та сечі, в результаті обробки яких можна буде визначитися з наявністю якихось внутрішніх проблем, що вимагають лікування.

Іноді для отримання повної картини симптоматики проводиться біопсія окремих ділянок шкірного покриву.

Якщо після проведеного обстеження та обробки отриманих аналізів виявляється якийсь різновид внутрішнього відхилення – лікарем, виходячи з цього, призначається відповідний спосіб лікування. Якщо в процесі діагностики супутніх захворювань не було виявлено, тоді ветеринаром ставиться діагноз про первинну його форму і видаються рекомендації щодо того, як має бути організоване лікування.

Особливості лікувального процесу

На думку більшості фахівців захворювання типу «первинна себорея» відносяться до розряду невиліковних, так що розумна терапія може бути спрямована тільки на полегшення поточного стану собаки. У домашніх умовах, перш за все, рекомендується остригти накоротко собаку, що забезпечить краще проникнення складів, що доглядають, в уражені хворобою шкірні покриви.

Оскільки остаточно вилікувати цю хворобу не вдається - постарайтеся докласти максимум зусиль для полегшення її перебігу.

Перед тим як приступати до обробки уражених ділянок, собаку слід ретельно вимити. При цьому сліди бруду, що є на вовні, змиваються звичайним шампунем, і лише після цього допускається застосовувати спеціальні засоби, що належать до категорії косметичних препаратів.

Рекомендовані до застосування препарати

Шампуні

У разі виявлення себорейного дерматиту у собак може застосовуватись протисеборейний рідкий шампунь («Тропіклін»). Цей препарат наноситься невеликими порціями на ушкоджені захворюванням ділянки шкіри, після чого слід залишити на 10-15 хвилин. Використання цього косметичного засобу сприяє відпаданню дрібних лускатих утворень за рахунок їхнього розм`якшення.

Після завершення процедури обробки шкірного покриву залишки та сліди шампуню ретельно змиваються теплою водою. А після остаточного просушування шкіри з неї повністю видаляються лусочки, що залишилися.

З відомих зразків протисеборейної косметики особливу увагу слід звернути на такі шампуні, що доступні за ціною, як «Тропіклін» (США) або вітчизняні препарати типу «Доктор» (Росія), що використовуються при виявленні «жирної» себореї.

Для полегшення стану вашого улюбленця добре підійдуть такі відомі косметичні засоби, як «Глобалвет» (Данія), «Еліта» (Росія), а також шампуні під найменуванням «Лікувальний» або «Агроветзахист». Їх застосування призначено для тих домашніх вихованців, у яких виявлено так звану «суху» себорею.

Після користування цими видами шампунів обов`язкове оброблення шкіри зволожуючими кондиціонерами, що містять натуральні олії або ланолін.

Спеціальні мазі та антибіотики

До розряду спеціальних мазей, рекомендованих до застосування після видалення лускатих утворень, належать:

• спеціальний склад під найменуванням «Зодак», що полегшує стан тварини (що знімає свербіж шкіри);
• крем «Діпросалік», що сприяє зняттю сильних почервонінь та поступовому загоєнню ранок від розчісування;
• мазевий склад «Кортизон», рекомендований до застосування при діагностуванні «жирної» себореї та покращує роботу відповідних залоз.

У разі застосування комплексного підходу до лікування себореї у собаки допускається застосування протимікробних та спеціальних протигрибкових медичних препаратів (наприклад, кетоконазолу або цефтріаксону).

Зазначені антибіотики сприяють знищенню мікробних утворень, що розповсюджуються на тлі потрапляння інфекції в уражені шкірні ділянки. Одночасно з цими таблетками лікарем повинні призначатися препарати, що забезпечують збереження мікрофлори кишечника.

Не слід забувати і таку важливу процедуру як вітамінізація організму, що підтримується за рахунок використання препаратів «А» або вітамінів із вмістом цинку.

Порядок застосування всіх зазначених засобів (їх оптимальне дозування, зокрема) встановлюються відповідно до поточного стану шкірного покриву тварини. Захворювання ефективно лікується лише в тому випадку, якщо за застосуванням усіх препаратів здійснюється суворий контроль з боку фахівця.

При цьому будь-які передозування призначених для лікування засобів можуть призвести до погіршення стану шкіри вашого улюбленця.

Специфіка догляду за домашнім вихованцем

Щоденний догляд за твариною з ознаками первинної себореї передбачає організацію правильного її харчування. У щоденному поживному раціоні хворого собаки повинні бути присутні натуральні добавки і вітаміни, що стимулюють обмінні процеси, що протікають у шкірі.

Хворому себореєю домашньому вихованцю обов`язково призначається спеціальна дієта, яка наказується дотримуватися протягом усього життя. Раціон бажано погодити з ветеринаром, який допоможе вам скоригувати його з урахуванням отриманих аналізів. Оскільки будь-яке відхилення від погодженої з фахівцем дієти здатне призвести до загострення захворювання - її порушення має бути виключено.

У висновку ще раз зазначимо, що так звану «генетичну» або первинну себорею відносять до практично невиліковних хвороб. Внаслідок цього господар собаки може лише частково полегшити стан свого вихованця, і попередити утворення інфекцій вторинного походження. При своєчасно початому і добре організованому догляді ваш вихованець зберігатиме прекрасне самопочуття і не виявить будь-яких ознак занепокоєння від проблеми, що виникла.