Кнемідокоптоз у папуг

Кнемідокоптоз у папуг

Це захворювання пернатих, що викликається кліщами Knemidocoptes. Воно досить часто зустрічається у папуг усіх видів. Тому варто озброїтися корисною інформацією про ознаки кнемідокоптозу, його лікування.

Клінічна картина захворювання

Кліщі пристосувалися жити на покривах пернатих. У птахів найчастіше зустрічаються пір`яні кліщі. Кнемідокоптоз у більшості випадків вражає кінцівки пернатих, їх дзьоб та восковицю. Рідше збудники захворювання поселяються на голові. Коли у пташок уражуються лапки, то рогові лусочки, які їх покривають, піднімаються. Шкіра плюсни стає горбистою. Кліщ спочатку викликає запалення, потім некроз тканин, лапи пташки покриваються сіруватими наростами, які збільшуються у розмірі. Птаха турбує свербіння пальців, тому вона і гризе свої лапи, може навіть пританцьовувати на жердинці, чим дивує власника. Потім, якщо господар не робить жодних дій, хвороба переходить на дзьоб і шкірні покриви в зоні клоаки. Якщо і після цього власник ніяк не відреагує, папуга навіть може втратити пальці.

При ураженні кнемидокоптозом дзьоба та воскові на шкірі з`являються нарости. Вищезазначені зони деформуються. Дзьоб пернатих стає пористим і шорстким.

Коли ж кліщі переходять на голову і тіло, у папуг починається випадання оперення. Сверблячка змушує пернатого катувати себе, розкльовувати шкіру до крові. Пір`я не тільки самі по собі випадає, птах їх ще й вириває.

Зазвичай уважні господарі папуг вже за перших симптомів дерматологічного захворювання ретельно оглядають пташку і поспішають з нею до фахівця. Довести птицю до облисіння і не реагувати на її муки може лише безвідповідальний птахівник. Адже просто неможливо не помітити, що папуга страждає від сверблячки, вона агресивна, погано їсть, у неї деформувався дзьоб. У поганого господаря папуга від кнемідокоптозу може померти.

Про діагностику хвороби

На жаль, при самостійному огляді пташки власник не зможе виявити збудників недуги. Адже розмір дорослої особини кліща становить 0,4 мм. Але за такої мікроскопічності він може довести птицю до смерті, якщо вчасно не виявити хворобу. Інкубаційний період захворювання триває до чотирьох місяців. Досвідчений орнітолог вже при візуальному огляді побачить типові ознаки кнемідокоптозу та поставить діагноз пернатому вихованцю. І все ж для його підтвердження він проведе зіскрібки шкіри. Збудника захворювання визначають під мікроскопом.

Про терапію кнемідокоптозу

На початковій стадії це захворювання пернатих легко піддається лікуванню. Воно складається з нейтралізації кліщів та відновлення імунітету птиці.

У період терапії не можна випускати хвору пташку з клітини, щоб не дозволити кліщу поширюватися і запобігти повторному зараженню. Якщо вона живе там не одна, то її потрібно негайно відсадити, а решту пернатих періодично оглядати. Також необхідно позбавитися всіх аксесуарів у клітці, зроблених з дерева. Для обробки самого пташиного будиночка застосовують Бутокс або Неостомозан (1 ампула на 1 літр води). Також можна провести обробку 5%-ним розчином креоліну.

Краще за інших медикаментозних препаратів у терапії цього дерматологічного захворювання себе зарекомендувала аверсектинова мазь. Вона недорога, але дуже ефективна.

Мазь на зони ураження наносять за допомогою ватної палички. Її шар має бути тонким, не варто перестаратися. Обробку проводять 1 раз на 4-5 днів. Мазь застосовують не тільки до повного зникнення ознак недуги, а ще після цього виробляють 1-2 контрольні обробки.

Якщо ж господар допустив розвиток кнемідокоптозу до важкої форми, то птицю обробляють через день. Не потрібно для підвищення ефективності терапії поєднувати обробку аверсектиновою маззю з іншими медикаментами проти кліщів. Цей засіб надійний, безпечний та зручний у використанні.

Деякі господарі за порадами знайомих використовують для лікування вазелінову олію. Але його недолік у тому, що вона не вбиває яйця паразитів. Та й лікування триває набагато довше, ніж аверсектиновою маззю.

Якщо хвороба запущена, то для підтримки імунітету пташки рекомендується додавати до її напувалки Катазол. Необхідно 0,2 мл розчиняти в 50 мл води. Можна в тій же кількості рідини розводити 0,5 мл.