Жаба жерлянка, опис та особливості утримання жаби

Жерлянка - це невелика земноводна з однойменного сімейства. Відмінною рисою цього виду є оригінальне і ні з чим не порівнянне забарвлення. Саме за це жаба і набула популярності серед любителів акваріумів. Вона невибаглива у догляді і не вимагає особливих умов утримання, що дозволяє заводити цього представника фауни навіть акваріумістам-початківцям.

Загальні відомості та опис виду

Жаба жерлянка є крихітною істотою, яка своїм зовнішнім виглядом привертає увагу всіх любителів акваріумів. Вона веде активний спосіб життя, тому за нею приємно спостерігати з боку. Цей вид земноводних чудово уживається з деякими іншими мешканцями і не заважає їх розвитку.

Цей вид жаб відноситься до найменших, оскільки розміри його тіла рідко досягають 6 сантиметрів завдовжки. Такий мешканець акваріумів має багато загальних ознак зі жабою, через що недосвідчені акваріумісти часто плутають їх.

Тулуб земноводного має незвичайне забарвлення, яке поєднує в собі як світлі, так і яскраві відтінки. Спинка у жаби горбиста, пофарбована в коричневий колір і має великі темно-зелені плями, черевце гладке і має яскраво-червоне або оранжеве забарвлення. По всій його поверхні розташовані темно-сині цятки, що мають оригінальну форму, що ніколи не повторюється.

Голова жерлянки має невеликий розмір та формою нагадує злегка витягнутий овал. На ній розташована пара великих очей із трикутними зіницями. Вух цих жаб немає, тому функцію органів слуху виконують невеликі горбки на голові. Завдяки їм жаба здатна розрізняти низькочастотні коливання, що йдуть від іншої тварини чи людини. У жерлянки добре розвинені задні лапки, проте особливими спринтерськими якостями вона не має.

Статеві відмінності мало помітні непрофесіоналам. При ретельному огляді особи чоловічої статі можна розрізнити невеликі горбики на пальцях передніх лапок. Самки відрізняються від самців більшими розмірами та гладкою шкірою.

Проживання в природному середовищі

В умовах дикої природи жерлянки є одними з найпоширеніших жаб. Під час еволюції вони розвивалися та пристосовувалися до життя навіть у найсуворіших умовах, завдяки чому розселилися практично по всій території Європи.

Цей вид земноводного воліє брудні водоймища, які заросли болотяною травою та іншою рослинністю. Ідеальним місцем для них буде ставок чи невелике озеро зі стоячою водою. Для цих жаб підходять практично всі види водойм, де немає піщаного дна та сильної течії.

Жерлянки, як і більшість інших представників їхнього сімейства, ведуть денний спосіб життя. Саме тоді їх можна зустріти як у суші, і у воді. Після заходу сонця вони ховаються в затишних місцях і виповзають із них лише з настанням наступного дня.

Якщо водоймище ідеально підходить жабі, то вона здатна жити в ньому і розмножуватися протягом 12 років. Акваріумний представник, при належному догляді, може радувати господаря вдвічі довше.

Види жерлянок

У природі існує лише 4 різновиди цих представників фауни.

Їх класифікують залежно від кольору шкіри та довкілля:

1. Червонобрюха. Вид поширений на території Східної Європи, Туреччини та західних регіонах Російської Федерації. Червонобрюха жерлянка обожнює невеликі болота, ставки, озера з густою рослинністю та слабкою течією. Там її можна легко знайти в будь-якому місці, де є застоялася вода.
2. Далекосхідна. За назвою можна легко здогадатися, що ця жаба живе у Приморському краї РФ, Китаї та Південній Кореї. Ця жерлянка дуже схожа на червонобрюху, але має кілька відмінностей — дрібніші плями на черевці та яскраво-оранжеве забарвлення.
3. Жовтобрюха. Жаба живе в регіонах, що тягнуться від Центральної Європи до Карпат. На відміну від інших видів, може мешкати на висоті до 2 кілометрів над рівнем моря.
4. Велика. Це земноводне можна зустріти на західній території Китаю та в Гімалайських горах. Жаба відрізняється своїми розмірами (приблизно 7,5 сантиметрів у довжину) та великою круглою головою.

Природні вороги

У жерлянки, як і у будь-якої іншої жаби, чимало ворогів. Через свій невеликий розмір вона - джерело їжі дрібних ссавців, невеликих змій і хижих птахів.

Серед найбільш небезпечних для жаби особин можна виділити таких:

• вже;
• гадюка;
• більші види жаб;
• хижі птахи (чапля, вип, грак, жулан, сарич);
• їжак;
• норка;
• тхір.

Побачивши потенційного ворога, жерлянка завмирає і намагається злякати ворога своїм зовнішнім виглядом. Дуже часто вона вивертає лапки, демонструє яскраве горло чи черевце. Іноді тварини плутають її з отруйними видами і дають спокій.

Утримання в домашніх умовах

Жерлянка чудово пристосована для життя в неволі. Вона невибаглива і чудово адаптується до нових для себе умов проживання. Незважаючи на це, маленька жаба потребує правильного харчування та наявності постійної вологи.

Дуже важливими для комфортного життя жерлянки є розміри її «будиночка». Для кожної особи необхідно виділяти не менше 5 літрів об`єму. При цьому важливо враховувати, що ці жаби не можуть жити окремо, тому найкраще селити мінімум 4 особи. Виходячи з цього, слід вибирати резервуар не менше ніж 20 літрів.

Важливо врахувати, що жерлянки — земноводні, тому потребують як водного середовища, так і суходолу. Ідеальним поєднанням буде рівне їхнє співвідношення. Так домашній вихованець зможе вибирати, де йому більш комфортно перебувати в той чи інший момент.

Не менш значущим для жерля є обігрів. Досвідчені акваріумісти радять оснастити резервуар будь-яким доступним нагрівальним приладом. Розташовувати його треба над штучно зробленою сушею і піднімати на безпечну для земноводної висоти. У деяких конструкціях акваріума передбачена можливість підігріву дна, проте цей варіант є неідеальним.

У житло жаб необхідно підтримувати постійну температуру. Найбільш комфортним є показник у межах +20…+25°С. З настанням ночі можна знизити температуру на 5 градусів. Так можна відтворити перепади, які неминучі в природних умовах проживання. Водна частина акваріума також має підігріватися. Найкраще намагатися підтримувати рівень +18…+20°С.

В якості підстилки рекомендується використовувати дрібні матеріали, такі як річковий пісок та гравій. Для організації суші можна застосовувати 2 шари – гравій та ґрунт. Для створення умов, наближених до природних, можна висадити на сухій частині невеликі рослини або мох.

Цей вид жаб живе у заболочених місцях з великою кількістю водоростей та інших водяних рослин. Тому рекомендується відповідним чином заповнити водну половину акваріуму. Можна висаджувати такі рослини:

• пистію;
• сальвінію;
• криптокорин;
• ехінодорус.

Для більшої декоративності можна вигадати невелику дерев`яну платформу на воді. Вона буде чудово виглядати і стане одним з найулюбленіших місць вихованців.

Щоденний раціон

Основа здоров`я домашніх улюбленців - правильне та своєчасне харчування. Воно допоможе жерлянці залишатися активною і швидко розмножуватися.

Як їжа для жаби можно використовувати:

• трубочника;
• борошняного хробака;
• таргана;
• мотиля;
• цвіркун;
• спеціальні вітаміни для амфібій.

Останній продукт можна легко купити в будь-якому зоомагазині населеного пункту. Варто він недорого і допомагає підтримувати здоровий стан вихованця. Давати такі вітаміни потрібно кілька разів на місяць.

Для маленьких жаб не потрібно шукати особливий корм. Вони із задоволенням з`їдять ту саму їжу, що й батьки, тільки її попередньо потрібно подрібнити. Не буде зайвим і додаткове підживлення кальцієм. Як його джерело найкраще використовувати шкаралупу яйця.

Зимовий період

Жерлянки дуже погано переносять холодну погоду, тому до їхньої зимівлі потрібно поставитися з усією серйозністю.

Важливо постаратися створити їм такі умови, щоб вони комфортно та без проблем пережили морозний період.

Для цього робиться таке:

1. З настанням грудня необхідно поступово зменшувати світловий день вихованцям з 12 до 8 години. При цьому потрібно знижувати і температуру нагрівання акваріуму. Після двох тижнів підігрів повністю відключається.
2. Протягом наступного тижня вихованців слід перемістити до іншого резервуару, заповненого натуральним торфом. До його складу входить трохи карболової кислоти, яка має антибактеріальну дію. Це допоможе вберегти жаб від різних захворювань у непростий для них період року.
3. На три доби «будиночок» з жерлянками ставиться в приміщення з температурою не більше +15 ° С, після цього резервуар кладеться в холодильник.

Тривалість зимівлі має становити приблизно 2 місяці. Після її закінчення необхідно провести ті самі дії, тільки у зворотній послідовності. Вся процедура досить трудомістка, але дозволяє жабам легко перезимувати та набратися сил на весь рік.

Розмноження у неволі

У дикій природі жерлянки починають спаровуватися тільки з квітня, коли встановиться тепліша погода. Тривалість періоду може становити більше трьох місяців і розтягнутися до початку липня. У домашніх умовах ці представники фауни здатні розмножуватися відразу після виходу із зимової сплячки.

Після запліднення самка відкладає від 300 до 500 ікринок, їх кількість залежить від здоров`я, віку та розміру жаби. Цю операцію самка робить у воді і лише у нічний час. Невеликі ікринки опускаються на дно акваріума та осідають на моху чи водоростях.

Через тиждень з них з`являються пуголовки, які живуть у такому вигляді протягом 2 місяців. У цей період дуже важливо правильно годувати їх не лише рослинною, а й тваринною їжею.

Крім цього, потрібно забезпечити малюкам хорошу аерацію та підтримувати температуру на рівні +21°С. Як тільки пуголовки досягнуть розміру 4,5 сантиметрів, вони почнуть перетворення на жабу.

Хвороби та їх профілактика

Жерлянки - це вид земноводних, які мають відмінний імунітет і рідко хворіють. Однак навіть вони мають кілька проблем, з якими необхідно боротися їхнім господарям.

Серед них найбільш поширені:

1. Поразка глистами. Ця недуга може виникнути внаслідок неправильного харчування та поганої якості води. Лікувати його можна спеціальними порошками для амфібій, які додаються до їхньої їжі.
2. Ротові садна. Це результат будь-яких пошкоджень. Впоратися з ними допоможе комплексна антибіотикотерапія (втирання мазей та застосування компресів). Дуже важливо відразу ізолювати хвору особину і тримати на самоті до повного одужання.

У цьому відео докладно розказано про земноводні жаби: