Індюшата: симптоми захворювань, лікування та профілактика хвороб

При розведенні індиків нерідко виникає проблема хвороби цих птахів, у тому числі і індичат. Захворювання індиків можуть призвести до втрати особин або їхньої продуктивності. І у дорослих особин, і у молодняку ​​зустрічаються як заразні, так і незаразні хвороби. Велику небезпеку становлять інфекційні хвороби, адже через них можлива масова загибель поголів`я.

Заходи профілактики хвороб індиків та їх молодняку

Найкраще лікування хвороби – це її недопущення. Індики досить легко підхоплюють віруси та інфекції, особливо в антисанітарних та негігієнічних умовах. Основне правило у профілактиці захворювань індиків – це дотримання чистоти.

Основні профілактичні заходи захворювань дорослих особин та індичат

До основних заходів профілактики можна віднести такі:

• дотримання умов утримання. Підтримувати необхідну вологість у приміщенні, створити правильні температурні умови, забезпечити хорошу вентиляцію без протягів;
• регулярна дезінфекція індичата. Перед заселенням птахів в індичник потрібно ретельно вимити водою всі поверхні, через три дні провести загальну дезінфекцію приміщення та побілку вапняним молоком. Згодом проводити регулярне знезараження обладнання та самого пташника;
• свіжість та якість корму. Корм для індиків і молодняку ​​повинен бути свіжим, ні за яких умов не можна давати запліснілий або затхлий корм, особливо тваринного походження;
• чистота напувалок і годівниць. У міру забруднення годівниці і напувалки потрібно мити, адже залишки корму, що зіпсувалися, в змозі викликати хвороби і навіть падіж індиків і тим більше індичат;
• періодичні огляди індиків та ізоляція особин з підозрою на захворювання. При виявленні ознак хвороби птицю потрібно відсадити до окремого приміщення і там уже лікувати.

Додаткові заходи профілактики захворювань молодняку

Труднощі утримання індиків виникають під час підняття індиків. Особлива увага пташенятам потрібна в перші десять днів їх життя. Щоб молодняк не хворів на застуду, йому має бути тепло і сухо, в холоді та вогкості індичата хворітимуть і гинуть. Якщо пташенята рухливі, не збиваються в купу, активно годуються, значить, встановлена ​​температура їм підходить.

Молодняк повинен утримуватися на сітківці з розміром осередку 1 х 1 см або 1 х 2 см. За такої умови індичата будуть позбавлені можливості наклеватися посліду разом з кормом, що впав. Це є профілактикою кишкових захворювань, яким пташенята нерідко схильні.

Хвороби індиків та молодняку

Причин захворювань індиків безліч - вроджені дефекти індичат, отруєння, несприятливий мікроклімат індичата, інфікування. Усі хвороби птахів можна розділити на дві категорії: інфекційні та неінфекційні.

Інфекційні захворювання дорослих особин

Найбільш поширені заразні хвороби індиків:

• Респіраторний мікоплазмоз. Причини виникнення захворювання – це переохолодження через недотримання температурного режиму та надмірну вологість повітря або незбалансоване харчування. На респіраторний мікоплазмоз хворіють особини зі зниженим імунітетом і дефіцитом вітамінів A і B.

Основними симптомами цього захворювання є запалення слизової оболонки очей, порушення зору, прояв респіраторних ознак (виділення з носа та очей). Захворілі індики інтенсивно втрачають масу, знижується їхня продуктивність, у запущеному випадку можлива загибель.

Лікування птахів здійснюється шляхом введення в раціон антибіотиків хлортетрацикліну або окситетрацикліну, також можливе використання левоміцетину, еритроміцину або стрептоміцину.

Для профілактики респіраторного мікоплазмозу потрібно утримувати приміщення в чистоті, стежити за правильністю раціону птахів та регулярно провітрювати індичата.

• Туберкульоз. Це найнебезпечніша хвороба, що вражає дихальні шляхи, легкі та інші внутрішні органи. Зараження відбувається через забруднену воду, інфікований інвентар, вчасно необеззаражену підстилку, яйця.

Одним з перших симптомів хвороби є стрімке погіршення стану індика, відсутність апетиту веде себе апатично, практично без руху. Мають місце пронос і шкірні вузликові утворення.

Вилікувати хвору птицю неможливо через те, що інфекція стрімко вражає внутрішні органи. Щоб уникнути відмінка в індичнику, хвору особину потрібно знищити, а пташник обробити.

Найкращим профілактичним заходом у випадку з туберкульозною паличкою є світло сонця та свіже повітря. А ось засобами для дезінфекції її знищити важко. Приміщення, в якому розташовувалася хвора особина, потрібне залишити у відкритому стані на тривалий час, щоб розсіяне світло сонця знищило інфекцію.

• Глисти. Це дуже поширена хвороба серед свійських птахів, у тому числі і індиків. Найчастіше джерела зараження глистами перебувають у грунті, кормі, воді, інвентарі та інших птахах. Небезпека зараження полягає в тому, що йде швидке ураження органів травлення та дихальної системи.

Яскраво виражених симптомів на початку захворювання немає. Далі індики знижують масу, погіршується імунітет і внаслідок цього можливе виникнення інших вірусних хвороб.

Лікування цього захворювання досить непросте через те, що початкова стадія хвороби протікає безсимптомно. Більший ефект матиме проведення регулярної профілактичної санітарної обробки індичата. При виявленні зараження глистами застосовуються лікарські засоби піперазин-сульфат або фенотіазин.

• Віспа. Цим поширеним захворюванням індики можуть заразитися від курей або через напувалки та годівниці, або при прямому дотику до носія вірусу. Також переносити цю інфекцію можуть мухи, комарі та москіти.

Початкові симптоми хвороби такі: хвора особина не проявляє активності, апатична, у неї відсутній апетит, вона не хоче пити воду, проводить весь час у темному місці, крила опущені, пір`я скуйовджені. Через деякий час ділянки тіла без оперення (ноги, голова, корали) та слизові оболонки покриваються плямами.

Віспа у індиків не лікується. Захворілі особини і тушки полеглих необхідно знищити і спалити. Інших птахів в індичнику потрібно вакцинувати ембріовакциною.

• Синовіт. Ця інфекційна недуга характеризується запаленням суглобів. Найчастіше хворіють особини, яким більше семи тижнів.

Захворілій птиці притаманні такі симптоми: млявість, апатичність, кульгавість на одну або обидві ноги, блідість коралів і шкіри голови, суглоби на дотик м`які, гарячі та болісні, індику важко підходити до годівниці та напувалки. Є пронос з жовто-коричневими рідкими виділеннями.

Багато індиків одужують, навіть якщо їх не лікувати. Для лікування та профілактики захворювання використовують тераміцин, біоміцин та стрептоміцин.

Неінфекційні захворювання дорослих особин

Найбільш поширені незаразні хвороби індиків:

• Твердий зоб. Ця хвороба виникає через те, що зоб індика переповнюється твердим кормом, наприклад, зерном. Найчастіше причиною такого захворювання може бути незбалансований раціон або нестача в кормі черепашок, крейди або гравію дрібної фракції.

Симптомами цієї недуги є затвердіння зоба при його промацуванні, його запалення, виділення з зоба, хвора особина не сходить з місця, відмовляється від корму, млява та натякана.

Це захворювання у індиків не лікується, тому що їх зоб має специфічну будову. Навіть якщо спробувати вилікувати хвору особину, через тривалий період лікування індик гине від виснаження.

• Збочений апетит. Це захворювання виникає через неправильне годування птахів. Прояв недуги – це дивна поведінка індика, який починає їсти все, що трапляється йому на очі. Це провокує травні проблеми.

У перші дні хвороби симптом один – індик постійно відчуває почуття голоду і їсть все, що можна і що не можна. Пізніше можлива ймовірність розвитку твердого зоба, порушення мікрофлори кишечника, проносу та ін.

Основним методом лікування та профілактики цієї недуги є збалансований раціон.

Інфекційні захворювання індичат

Найбільш поширені заразні хвороби пташенят:

• Гемофілоз (заразний нежить). Цьому захворюванню найбільш схильні індичати у віці до двадцяти тижнів. Зараження походить від хворого пташеня, корми, води, інвентарю. Хвороба стрімко поширюється по індичнику.

При гемофілезі запалюються слизові оболонки носової порожнини, гортані та очей. З носових отворів виділяється рідина, пташеня страждає на задишку, відсутність апетиту, хрипи при диханні, сльозотечу. Голова набуває форми «совиною» через сильні пухлини підочноямкових синусів. Індичок погано розвивається і втрачає масу.

Хворих пташенят знищують, тому що хвороба не лікується. З метою профілактики роблять інгаляцію парами йоду та хлор-скипидару, не прибираючи пташенят з індичата. Також проводиться знезараження приміщення двовідсотковим розчином формальдегіду, двадцятивідсотковою суспензією свіжогашеного вапна, двовідсотковим розчином їдкого натру при температурі 70-80 °C.

• Гістомоноз (чорна голова). Цієї хвороби схильні пташенята віком від двадцяти днів до трьох місяців. При захворюванні запалюються сліпі кишки і є вогнищеве ураження печінки.

У хворих індичат пропадає апетит, вони стоять, заплющивши очі і згорбившись. Через 2-4 дні з`являється пронос. У молодняку ​​внаслідок порушення кровообігу чорніє голова та ноги.

Лікування із застосуванням метронідазолу та фуразолідону слід проводити також при загрозі зараження.

• Пуллороз (білий бацилярний пронос). Найчастіше індичата хворіють у віці до двадцяти днів. Зараження відбувається при контакті з хворою особиною, через годівниці та напувалки.

Основні симптоми: молодняк сидить з прикритими очима, стискується, пищить і важко дихає. Помет має білий колір, пінисту структуру. Смердючі виділення склеюють пушок навколо клоаки. Смертність висока, становить близько 70 відсотків. Пташенята сідають на ноги, падають і в судомах гинуть.

Лікування полягає у застосуванні тетрацикліну, левоміцетину, фуразолідону, фурациліну, сульфадимезину.

З метою профілактики захворювання індичат необхідно утримувати окремо від дорослих особин. Потрібно підтримувати високий рівень санітарної гігієни, проводити дезінфекцію двадцятивідсотковим розчином свіжогашеного вапна, часто міняти підстилку, напувати пташенят слабким розчином перманганату калію, додати до раціону вітамін A .

• Паратиф. Цієї хвороби схильні індичати у віці 3-30 днів. Смертність серед пташенят досягає 80 відсотків.

Основні симптоми захворювання – це пронос, сонний стан пташенят, вони малорухливі, крила у них опущені, присутня сльозотеча та склеювання повік, хода хитка, апетит відсутня, а почуття спраги посилено.

Для лікування застосовують тримеразин, мепатар, лаутецин.

Для профілактики з першого дня життя по 10 день пташенятам дають фуразолідон та біоміцин. Санітарна гігієна має бути на високому рівні.

• Інфекційний синусит. Цьому захворюванню найбільш схильні індичати у віці від 30 днів і старше. Хвороба найчастіше виникає через скупченість, переохолодження, нестачу вітамінів A і D.

Основним симптомом є запалення слизових оболонок очей у формі пухлини, де накопичується гнійна рідина.

Для лікування використовуються фуразолідон, стрептоміцин, окситетрациклін, тилан водорозчинний.

Профілактичні заходи при синуситі – забезпечення пташенят вітамінами A та D та гігієнічний вміст.

Неінфекційні захворювання індичат

Найбільш поширені незаразні хвороби пташенят:

• Ентеріт. Цьому захворювання схильні індичати у віці від 6 до 12 тижнів. Характеризується запаленням слизових оболонок кишок. Причиною захворювання є вживання неякісного корму та брудної води.

При ентериті молодняк втрачає апетит, помет рідкий з неперетравленими частинками, внаслідок цього пушок навколо клоаки, що злиплася.

Для лікування використовується метод відсадки хворих пташенят від здорових та подальше забезпечення ним сприятливих умов утримання до повного одужання.

Як профілактика ентериту використовується вакцинація, використання якісного корму та своєчасне чищення годівниць та напувалок.

• Гіповітаміноз. При цій хворобі в організмі пташеня катастрофічно не вистачає комплексу чи окремих вітамінів внаслідок вживання брудної води, неякісного корму чи неправильних умов утримання.

При такому захворюванні у молодняку ​​запалені очі, присутні виділення з носа, сльозотеча, рахіт.

Вилікувати індичат можна шляхом здійснення ін`єкцій необхідних вітамінів. Профілактичні заходи – це збалансований раціон, додаткові джерела вітамінів, у тому числі у вигляді добавок.

• Розкльов (канібалізм). Це захворювання виникає через дефіцит в харчуванні індичат таких компонентів, як білок, мінеральні речовини та вітаміни.

Для лікування та профілактики необхідно годувати молодняк якісним, свіжим, збалансованим кормом з достатнім вмістом вітамінів, мінеральних речовин та білка. Також потрібно вилучати зі стада агресивних пташенят, підрізати індичатам верхню половину дзьоба.

Максимальні витрати у вигляді відмінка індичат або затримки їх зростання можуть бути понесені внаслідок нестачі в раціоні молодняку ​​вітамінів A, B та D. З першого дня життя пташенят і до закінчення періоду вирощування необхідно в їхній корм додавати концентрати вказаних вітамінів. При розведенні птахів з часом можуть окупитися будь-які витрати на утримання та годівлю особин, але тільки не хвороби. Головним завданням птахівників є профілактика захворювань індиків. При виявленні різноманітних симптомів захворювань птахів потрібно звернутися до ветеринарного лікаря щоб уникнути тяжких наслідків.