Панлейкопенія кішок – симптоми, причини, профілактика та лікування

Панлейкопенія кішок (чумка) – інфекційне захворювання, яке вражає шлунково-кишковий тракт, викликаючи пронос та блювання. Хвороба дуже заразна, проявляється також серцево-судинною недостатністю як у дорослих особин, так і у маленьких кошенят. Найчастіше захворювання призводить до летального результату. Ця хвороба, що гостро протікає, масово заражає кішок, незалежно від їх породи, починаючи з весни і до осені, взимку періодично затихає.

Чи потрібна вакцинація кошеня?

Здорове кошеня - це життєрадісна істота, готова активно носитися по будинку, охоче приймає ласку господарів, з апетитом поїдає корм. Твердження, що кішка сама себе лікує і має дев`ять життів – метафора. Будь-який організм може дати збій, а щоб цього не сталося, краще заздалегідь подбати про заходи профілактики.

Щоб запобігти серйозним захворюванням, необхідно провести вакцинацію

Перше, про що слід подумати, це вакцинація від важких і небезпечних захворювань . Найбільш небезпечні для кошенят такі хвороби:

1. Ринотрахеїт кішок, так званий вірусний нежить або котячий герпес.
2. Панлейкопенія або інфекційний гастроентерит, парвовірусний ентерит, у побуті – чумка у котів.
3. Каліцивіроз або каліцівірусна інфекція.
4. Хламідіоз.
5. Сказ або водобоязнь.

Слід знати, що сказ та хламідіоз (“хвороба котячих подряпин”) відносяться до зооантропонозів, тобто передаються людині. Перш ніж вакцинувати кошеня, приблизно за місяць його потрібно обробити від екзо – та – ендопаразитів – гельмінтів (глистів), найпростіших, бліх. У віці 8-9 тижнів робиться щеплення від панлейкопенії. У цьому ж віці виставкових та часто подорожуючих тварин можна прищепити від лейкемії.

Ревакцинація від панлейкопенії - у віці 12 тижнів, до неї додаються зазвичай, залежно від стану кошеня, щеплення від ринотрахеїту, каліцівірозу та сказу. Використовується полівалентна вакцина. Від трьох останніх захворювань приблизно через місяць також проводиться ревакцинація. Ветеринарний лікар може порекомендувати зробити щеплення від хламідіозу у віці 12 – 16 тижнів із наступною ревакцинацією через місяць. Але це щеплення не є обов`язковою, вирішувати власнику, виходячи з тих міркувань, що хламідіоз заразний для людини.

Тварина на вулиці може легко підхопити хворобу

Якщо у кошеня буде вигул, то варто подумати про те, щоб прищепити його від мікроспорії та трихофітії приблизно в 3-х місячному віці. Цими хворобами, що важко піддаються лікуванню і передаються людині, він може заразитися від інших, у тому числі безпритульних, тварин. Всі перераховані щеплення повторюють у віці 12 місяців і потім щорічно протягом усього котячого життя.

Від вакцинації до імунітету проходить близько 10 днів. І в цей час кошеняті краще перебувати вдома, не гуляти, його також не можна купати. Цей же термін потрібно мати на увазі, якщо планується віддати вихованця на перетримку. І пансіонати, і розсудливі знайомі, господарі інших тварин, швидше за все, у перетримці відмовить.

Роздумуючи, чи щеплювати взагалі, особливо якщо мається на увазі лише домашнє утримання, все ж таки варто пам`ятати про те, що збудника захворювання можна принести додому на одязі та взутті, і краще не випробовувати долю. На кошеня ветеринарний лікар заведе ветеринарний паспорт (переважно міжнародного зразка – мало що?) і всі позначки про щеплення він у ньому зробить. Проте не кожній людині будуть зрозумілі записи спеціаліста та наклейки від флаконів із вакцини. Розумно завести спеціальний зошит з графіком щеплень.

Симптоми захворювання

Джерелами зараження чумкою і розповсюджувачами інфекції є кішки, що перехворіли або мають вірус. Вони виділяють у навколишнє середовище фекалії та блювотні маси з безліччю вірусних частинок, зараження поширюється і повітряно-краплинним шляхом. Інкубаційний період захворювання становить сім-десять днів. Захворювання проявляється трьома ступенями тяжкості:

• легкої;
• середньої;
• тяжкою.

Відмінність між ними у тяжкості перебігу хвороби, прояві симптомів та можливості вилікуватися. Легка характеризується несуттєвим зниженням апетиту, рідким випорожненням, неяскраво вираженою апатією. Тварина переносить хворобу стабільно, через три-п`ять днів стілець та загальний стан кішки нормалізується.

Зниження апетиту – перший тривожний сигнал

Середня тяжкість обумовлена ​​відмовою від їжі, проявами частої блювоти та проносу. Стан стабілізується протягом тижня. Тяжкі випадки хвороби викликають абсолютну апатію, повну відмову від їжі та пиття, слинотечу, підвищення температури до 40 градусів. Кішка дуже швидко слабшає, її шлунок не сприймає ні воду, ні їжу, все відразу виводиться з блювотними масами, не встигнувши переваритися.

Як зрозуміти, що кошеня погано почувається? Насамперед, за поведінкою. Кошеня лежить, не грає, не їсть, жалібно нявкає, коли його беруть на руки або, навпаки, збуджений. У нього сухий, гарячий або поточний ніс, виділення з очей, слизова оболонка пасти бліда, із синюватим або жовтуватим відтінком. Температура тіла у кошеняу нормі зазвичай до 39,6 градуса. Підйом вище норми вважається показником захворювання. Виміряти температуру можна шляхом введення термометра (змастити вазеліном) в анус.

Частота пульсу в нормі у кошенят до 200 ударів за хвилину. Достатньо порахувати число поштовхів за 30 секунд, а потім помножити на 2.Пульс можна прослухати, приклавши пальці з лівого боку грудей, майже біля лапи. Або на стегнової артерії з внутрішньої сторони стегна, де задня лапа з`єднується з тілом.

Хвора тварина буде млявою, погано їсти і не грати

Частота дихання визначається за рухами грудної клітки. У кошенят норма до 40 рухів за хвилину. Прискорене дихання у стані спокою видно неозброєним оком, груди та живіт ходять ходуном. Утруднене дихання видно теж, процес зворотний. Здутий живіт також показник проблеми. Це можуть бути банальні глисти. А може бути і більш серйозне захворювання.

Лікування

Допомога хворій тварині може надати тільки ветеринар. Ін`єкції, якщо вихованець піддається лікуванню, потроху покращують його стан: апатія проявляється меншою мірою, температура нормалізується, слизові оболонки знову стають вологими, відновлюється робота шлунка та серця. Лікування має проводитися в повному обсязі, а не до першої ознаки поліпшення, тому що захворювання дуже тяжке та його важко вилікувати навіть досвідченому лікарю.

При цьому навіть повністю проведене лікування не є гарантією лікування. Як правило, при зверненні до ветклініки, хвору тварину госпіталізують: роблять ін`єкції, відновлюють водний баланс за допомогою крапельниць і т.д.д. Але головним у боротьбі із хворобою все одно залишається імунітет тварини. Тому найефективнішим способом боротьби з панлейкопенією є вчасно поставлені профілактичні щеплення.

Щоб визначити стадію хвороби та ступінь ураження організму, фахівець має провести деякі діагностичні заходи. На основі дослідження крові, носового секрету та калу вдається визначити діагноз тварини. У калових масах помітити сліди інфекції можна вже через 72 години після зараження. Важливо знати, що при чумці у крові значно зменшується кількість лейкоцитів, ця ознака є ще одним характерним симптомом захворювання.

Ветеринар призначить комплексне лікування для вашого вихованця

Медицина у людей і тварин зараз стрімко розвивається, особливо якщо порівнювати її тим лікуванням, яке використовувалося ще якихось 20-30 років тому. Однак, незважаючи на це, так і не вдалося винайти ефективний засіб проти захворювання, щоб він допоміг 100%. Внаслідок чого сучасна терапія є процесом трудомістким та тривалим. Ветеринар становить лікування самостійно, орієнтуючись на симптоми маленького пацієнта. Використовують такі засоби:

• вітаміни;
• противірусні препарати, наприклад, фоспреніл;
• високу ефективність демонструють антибіотики;
• глюкоза;
• сольові розчини, які дозволяють впоратися з зневодненням та токсичним отруєнням організму, плюс до всього засіб відновлює клітинний баланс.

Крім цих препаратів терапія може включати антигістамінні, знеболювальні, серцеві, протинабрякові та імуномодулюючі засоби. Але терапія у прямій залежності від симптомів, якщо тварина не відчуває болю, тоді і відповідні препарати приймати не потрібно, оскільки вони завдадуть лише шкоди. Іноді призначають промивання та клізми. Навіть якщо відбулися значні покращення, припиняти курс лікування не можна, оскільки є великий ризик рецидиву.

Як уберегти кошеня від чумки та інших небезпечних захворювань?

Насамперед - встановити сітки на вікна, особливо вищі за перший поверх. Наполегливо, але ласкаво, відучити кошеня підбиратися на високі меблі, з яких він не зможе злізти, не отримавши травми. Постійно користуватися ключем блокування на електроплитах із сенсорним керуванням. Не застосовувати хлорку для дезінфекції поверхонь, якими може ходити кошеня.

Поставити поза досяжністю для вихованця небезпечні для котів рослини. Ось деякі з них:

• герань;
• аспарагус;
• календула;
• кали;
• амарилісові;
• монстера;
• фіалки;
• хризантеми;
• фікус;
• конвалія;
• нарцис;
• гортензія.

З появою в будинку нового члена сім`ї клопоту завжди додається. Про них потрібно знати заздалегідь. Головне пам`ятати – ми “завжди відповідальні за тих, кого приручили”. Котяча чумка – це небезпечне захворювання, яке становить серйозну загрозу здоров`ю домашнього вихованця. Для людини недуга не становить особливої ​​небезпеки, але кішка вмирає протягом кількох днів у сильних муках. Перше завдання господаря – вберегти свого «друга» від панлейкопенії. Є кілька методів лікування, які є досить ефективними, якщо вибрати та використовувати терапію правильно. Цим повинен займатися виключно фахівець, тому при перших симптомах чумки у котів слід звернутися до ветеринара.