Абсцес у кота: як виявити і чим лікувати?

Абсцес у кота – це якась заражена інфекцією область на тілі вашого вусатого вихованця, всередині якої скупчився гній. Сама по собі ця патологія великої загрози не є, якщо зреагувати на неї вчасно. У тій же ситуації, за умови, що ви пропустите час, наслідки можуть бути неприємними і куди глобальнішими, ніж рана, що гноиться. Розглянемо, яким чином тварина могла отримати абсцес, які види даного захворювання найчастіше спостерігаються у котів і як допомогти улюбленцеві впоратися з недугою.

Зубний абсцесВиникнення зубного абсцесу найчастіше відбувається в тій ситуації, за якої ви, тобто господар тварини, не дбали про стан її ротової порожнини. Внаслідок відсутності регулярних чисток та наростання зубного нальоту утворюється пародонтоз, що поступово призводить до розвитку серйозної інфекції, через яку у кота утворюються гнійники на яснах.

Цей стан серйозно погіршує якість життя, адже ваш кіт:

відчуває постійні болі-

не може їсти тверду їжу-

погано спить і не відновлює сили.

В результаті можуть розвинутися інші побічні захворювання, не кажучи вже про те, що тварина сильно схудне та ослабне в цілому. Не варто також забувати, що ротова порожнина розташовується поруч із мозком кота, і гній може поступово вплинути на погіршення роботи та цього органу

«Бойовий» абсцесНазва цього різновиду абсцесу відсилає нас не так до розташування болячки, як до його виникнення. Так, причиною є зазвичай бійки з іншими котами або, наприклад, собаками, внаслідок яких противник вашого вихованця травмує його зубами.

Як відомо, у ротовій порожнині кожної тварини міститься величезна кількість бактерій. Ці бактерії при утворенні колотої рани від укусу проникають під шкіру вашого кота чи кішки. Оскільки загоювальна здатність організму тварин проявляє себе набагато швидше, ніж у людини, розірваний епітелій у них швидко гоїться практично в ста відсотках випадків, і інфекція, що залишилася після покусу, виявляється ізольована під шкірою. За умови, що імунітет вашого кота сильний, вона буде вбита, інакше почнеться нагноєнняАбсцес параанальних залозПараанальні залози розташовуються у домашніх вихованців у районі анусу. Вироблюваний ними секрет покликаний розм`якшувати калові маси вихованця, і сприяти їх швидкому та ефективному виходу. Однак, у деяких випадках залози починають виробляти надлишок секрету та забиватися. Якщо в нормі речей виділення даної речовини повинно проводитись при проходженні та тиску калу, то при представленій патології цього не відбувається. Через надлишок і застою секрету, залози починають запалюватися.

Причини даної хвороби криються, як правило, у:

неправильне харчування-

низької фізичної активності тварини-

породної схильності-

наявності інших захворювань, що сприяють неправильній роботі органу, що виділяє секрет

Зверніть увагу: яким би саме видом абсцесу не був уражений ваш кіт, разом із цим захворюванням він отримує високий ризик заразитися СНІДом котячих.

Крім усього іншого, як ми вже згадали вище, організм тварини ослабне настільки, що багато інших інфекцій та захворювань вільно зможуть розвинутися всередині організму вашого улюбленця. На жаль, лікувати цілий «букет» захворювань дуже важко, і часто праця ветеринарів нічого не дає, виснажена тварина гине.

Ознаки абсцесу (гнійника, нариву) у котів

Щоб ви могли вчасно зреагувати та надати допомогу улюбленцеві, необхідно розуміти, як же проявляє себе абсцес, який вразив його тіло.

Розглянемо основний список ознак, при виявленні яких ви зможете визначити абсцес, та вчасно звернутися до ветеринара.

• основна і, мабуть, найточніша ознака, за якої ви чітко зможете зрозуміти, що перед вами абсцес – виявлення інфільтрату на тілі вашого вихованця. Інфільтрат - це горбок, всередині якого явно є якась рідина, який на дотик м`який. Шкіра в місці утворення інфільтрату може змінювати колір, а може зберегти вихідний відтінок;
• друга ознака наявності абсцесу у тварини – хворобливість. Вона може локалізуватися:

1. У місці безпосереднього нагноєння.
2. Поряд з інфікованою областю.

Іншими совами, ваш кіт буде бурхливо і невдоволено реагувати не тільки на натискання та дотики в області горбка, але також і на прилеглу до вогнища поверхні тіла. Навіть за умови, що ви спробуєте його погладити, почуття будуть неприємними, і кіт це покаже.

• порушення нормальної роботи частини, ураженої абсцесом, – ще одна ознака. Ми маємо на увазі, що за рахунок хворобливості тварина намагатиметься не зачіпати місце локалізації інфільтрату. Так, наприклад, може виявлятися так:

1. Якщо нагноєння розташовується в ротовій порожнині, тварина може повністю відмовитися від їжі і тільки пити воду.
2. За умови, що абсцесом уражена лапка, кіт перестане наступати на неї, або ходитиме, кульгаючи.

• четверта ознака утворення абсцесу - облисіння місця, в якому він розташовується. За умови, що у вашого кота є шерсть (бувають також і лисі коти), ви помітите абсцес навіть здалеку, так як там, де він буде розташовуватися, виявляться:

1. Пліщина.
2. Колота рана.
3. Струпи.

• ще одна однозначна ознака наявності абсцесу у вашого вихованця - виділення гною з кров`ю з рани, в тому місці, де ваш улюблений кіт був укушений противником;
• за умови, що абсцесом уражена параанальна залоза, ви побачите велику, швидше за все червону, шишку поруч із анальним отвором тварини;
• від місця нагноєння виходитиме жахливо неприємний запах, характерний для ран, що загнивають;
• наявність такого серйозного запального процесу може позначитися також і на поведінці тварини, та її загальному самопочутті. Так, практично у ста відсотках випадків кіт буде:

1. Млявим.
2. Випробовувати лихоманку.
3. Відмовлятися від їжі.

Як бачите, симптомів абсцесу досить багато. Тільки найнеуважніший господар не помітить таке серйозне захворювання у своєї тварини, адже вона завдає коту дискомфорту та завдає біль. Пам`ятайте, що тварини – істоти, які мають нервову систему. Вони відчувають біль так само, як і людина, і точно, як ми, здатні відчувати негативні емоції.

Причини появи абсцесу у котів

Як ми вже говорили раніше, причиною розвитку абсцесу є:

• ушкодження;
• інфекція.

Заражені цією патологією можуть бути:

• епітелій;
• параанальні залози;
• Ротова порожнина.

Найчастіше абсцес у кішки буває саме шкірний, тобто бойовий, що розвинулася через отримання укусу в бійці з противником. Що стосується шкідливих бактерій, які стають інфекційними збудниками в кожному з описаних випадків, то найчастіше у гної виявляються:

• стрептокок;
• стафілокок і т.д.

Втім, не завжди є потреба у пошкодженні шкіри для народження абсцесу. Інфекція чудово почуватиметься у тих тканинах тіла кішки, які мають порожнини, наприклад, у яснах, що оточують зуби тварини. Такий абсцес формується тоді, коли в організм вашого вихованця потрапила інфекція і він не зміг самостійно дати їй відсіч.

Ускладнення, що викликаються абсцесом

Розвиток абсцесу, як ми вже згадували, безпосередньо впливає не тільки на виникнення хворобливих відчуттів і появу гною в зараженій області, але й погіршує загальне самопочуття вихованця. Крім іншого, здатна ця патологія також і на створення сприятливих умов для виникнення інших хвороб та прогресії зараження.

Так, за умови, що ви не прийняли рішення про своєчасне лікування абсцесу у кішки або із запізненням виявили нарив, ось такі наслідки та ускладнення можуть ускладнити життя вашого вихованця, і ваше разом з ним.

Так, абсцеси характеризуються хворобливістю. Постійне відчуття болю серйозно впливає на психіку тварини, викликаючи:

• безпідставну агресію;
• нервове напруження;
• різке схуднення;
• спроби рвати предмети;
• ходіння в туалет у різних місцях, наприклад, на диван, або ліжко господаря.

Ще одне небезпечне ускладнення може статися так: інфекція з абсцесу пошириться у тканини та заразить такі важливі елементи котячого тіла, як:

• вуха;
• суглоби і т.д.

Коти і кішки, заражені бойовим абсцесом, найбільш схильні до таких страшних захворювань, як котячий СНІД і т.д.д.

Інфекція з абсцесу ротової порожнини може поширитись у мозок. У цьому випадку тварина почне поводитися неадекватно, і, найімовірніше, загине у муках.

Як бачите, вилікувати свого улюбленця швидко – ваше головне завдання. Взяти кота означає не тільки завести пухнастого друга, якого можна обіймати та гладити, а й придбати величезну відповідальність перед ним. Ця відповідальність полягає у годівлі якісною їжею, постійній увазі, регулярному купанні та вичісуванні, а також у своєчасному та регулярному відвідуванні ветеринара.

Можете так само подумати про те, що чим більше абсцес, тим більше й виділяється з нього гною і крові, які забруднюють меблі, підлоги, стіни, яких тварина буде торкатися. Пошкодуйте його і себе і терміново біжіть до лікаря.

Фактори ризику

Багато господарів кішок живуть з вихованцями пліч-о-пліч довгі роки, але так жодного разу і не спостерігають у них розвиток абсцесу, інші ж навпаки, постійно змушені лікувати цю інфекцію. Давайте розберемося, які фактори ризику сприяють виникненню шуканого захворювання у того чи іншого кота.

Найперший фактор, завдяки якому можна віднести вашого вихованця до групи ризику – це вільний вигул кота. По суті, коти - тварини домашні, не пристосовані для життя на вулиці, хто б що не говорив. За умови, що ви випускаєте гуляти без нагляду, тобто не на шлейці чи повідку, без вашої присутності, свого кота, особливо некастрованого, або кішку, будьте готові до того, що рано чи пізно вони нарвуться на агресивного побратима або злого собаку, які у битві неодмінно завдадуть рани вашому вихованцю. Ці ж рани потім стануть причиною, через яку утворилося нагноєння.

Найкраща профілактика, спрямована на зниження шкоди від даного фактора ризику – позбавлення тваринного виходу на вулицю. Якщо ви вважаєте, що кіт повинен неодмінно гуляти і це робиться заради його здоров`я, йдіть у питанні його безпеки до кінця: виходьте на прогулянку з твариною самі, попередньо вдягнувши на неї шлейку і повідець.

Другий фактор ризику, який має певний вплив як на котів, що гуляють на вулиці, так і на тих, хто проживає вдома з іншими тваринами – приналежність до чоловічої статі. Як відомо, коти забіякуватіші за кішок просто за природою, оскільки вони на рівні інстинктів відстоюють свою територію. Навіть у квартирі, за умови, що коту здасться, що хтось зазіхає на його миску, лежак, або лоток, може починатися бійка, результатом якої стануть укуси та утворення інфільтратів.

Третій фактор ризику має тимчасовий характер. Так, коли ви приносите в будинок нову тварину (неважливо, кішку або до кішки), будьте готові до того, що незалежно від підлоги спочатку ваші вихованці будуть битися. Таким чином обидва демонструватимуть свою силу, перш ніж мирно ужитися і зрозуміти, що територія вашого житла у них спільна, хочуть вони того чи ні. Втім, найкраще ці бійки припиняти, щоб не довести до захворювань. Для цього можна використати:

• пульверизатор із холодною водою;
• строгий голос;
• шльопання (саме шльопання, а не биття) скрученою газетою.

Молодий вік вихованця (приблизно до 7 років) – ще один фактор ризику. Молоді тварини можуть битися навіть тоді, коли кохають одне одного. По суті, бійка в даному випадку буде грою, а ось укуси залишаться справжніми. Щоб уберегти вусатих вихованців від отримання каліцтв, постарайтеся перенаправити такі ігри в мирніше русло, і пограйте з ними одночасно самі, наприклад, використовуючи:

• м`ячики середнього розміру;
• шнурки з іграшкою на кінці;
• смачні ласощі і т.д.

Коти, у яких раніше вже виникав абсцес, можуть захворіти ним знову, за умови, що остання рана, зовні загоїлася, до кінця так і не затягнулася, або їх організм не впорався, як вам здавалося, з інфекцією самостійно. У таких вихованців ризик поширення інфекції особливо високий.

Коти, господарі яких не стежать за станом їхньої ротової порожнини, також перебувають у групі ризику. Зубний камінь необхідно очищати, якщо ви хочете, щоб тварина жила довго і могла харчуватися самостійно. Таку послугу надають у ветеринарних клініках. Повірте, дана процедура необхідна вашому коту, а тим, хто аргументуватиме, що вуличним котам, наприклад, не потрібне чищення, адже так задумала природа, відповідайте, що ці тварини – плід селекційної роботи, і природою спочатку задумані не були. Значить, і всі ці домисли на них не поширюються.

Запалення параанальних залоз у кота слід чекати на тих господарів, які не стежать за руховою активністю тварини і годують її неправильною їжею. У поодиноких випадках розвиток такого неприємного захворювання може статися через породну схильність.

Діагностика абсцесу

Однією з основних завдань господарів котів є своєчасна діагностика стану вихованців, виявлення різних патологій, таких як абсцес. Пам`ятайте, тварини не вміють говорити, тому пояснити вам, що у них болить, і як сильно вони не зможуть.

За якими ознаками можна визначити абсцес, ми вже говорили, але давайте ще раз коротко освіжимо у пам`яті, про що йшлося. Так, абсцес має такі характеристики:

• виглядає, як щільний горбок;
• м`який на дотик;
• гарячий у місці зараження;
• з нього сочиться жовтий гній упереміш з кров`ю;
• кішка демонструє, що їй боляче, коли ви торкаєтеся зараженої інфекцією ділянки або області поруч із ним;
• від рани виходить неприємний запах.

На жаль, шерсть у місці нагноєння випадає далеко не завжди, тому перше, на що мають звернути увагу власники кота – це зміна його загального стану, а саме:

• млявість;
• гарячка;
• відсутність апетиту;
• можлива навіть агресія;
• неадекватна поведінка, наприклад, ходіння в туалет у неналежних місцях.

За умови, що стан вашого звіра дійсно змінився, слід уважно оглянути ті місця, в які кішки вважають за краще атакувати супротивника, а саме:

• лапи;
• хвіст;
• голову;
• шию.

Саме ці точки вважаються у тварин слабкими, і сюди їх атакують родичі. Втім, якщо ваша тварина була укушена невеликим собакою або особливо роздратованим котом, абсцес може розташовуватися на будь-якій іншій частині тіла.

Слід також відстежувати реакцію кішки на біль. Залежно від розташування абсцесу вона намагатиметься берегти уражену частину тіла, тобто:

• не наступати на хвору лапу;
• немає при зараженні пащі;
• не давати погладити себе зі страху, що ви зачепите місце, яке у неї заражене, адже біль при абсцесі дуже важко терпиться.

Похід до ветеринара

При підозрі на абсцес вам не потрібно намагатися давити гній або припікати рану спиртом (і то й дуже болісно, ​​пошкодуйте свою тварину), а слід швидко зібратися і звернутися за допомогою до ветеринара з доброю репутацією.

Досвідчений лікар, навіть за умови, що абсцес прихований за густою вовною, досліджує волосяний покрив, і знайде на ньому матові ділянки, за якими, з найбільшою ймовірністю, і буде виявлено нарив.

Потім буде проведена акуратна пальпація для виявлення інфільтрату. В цьому випадку вам, швидше за все, доведеться тримати тварину, у противній ситуації вона подряпає лікаря.

Якщо бугорок буде виявлено, шерсть у місці нагноєння збривають. Часто на голій шкірі виявляються сліди від рани, яка й спричинила розвиток нагноєння. У деяких випадках шерсть вистригають також і в інших місцях і при цьому виявляються нові:

• ранки;
• абсцеси.

У деяких випадках вони навіть бувають нанесені різними зубами.

Найчастіше досвідчені ветеринари здійснюють діагностику абсцесів виключно за допомогою зовнішнього огляду та легкої пальпації, однак у деяких ситуаціях потрібно проводити:

• аналіз бактеріальних культур;
• мікроскопічний аналіз субстрату, що з рани.

За умови, що ви один із тих господарів, які стежать за своєю твариною, швидше за все ви зможете виявити захворювання на ранніх стадіях, і вирушити на прийом до звірячого лікаря. На жаль, у цьому випадку лікар відразу ж не зможе поставити вам діагноз, йому потрібно буде:

• провести кілька тестів;
• здійснити медогляд.

Просимо вас звернути увагу, що вартість таких тестів вкрай мала, і, чекати на утворення хворобливого гнійника у тварини з метою економії, мало того, що жорстоко, але ще й вкрай марно.

Лікування абсцесу (гнійника, нариву) у котів

Зрозуміло, на сьогоднішній день до ветеринарів зверталося безліч власників котів, які захворіли на абсцес, тому сьогодні існують максимально ефективні схеми усунення шуканої патології. Те, як саме лікуватимуть вашого вихованця, залежатиме від того, в якій стадії розвитку при зверненні перебуватиме хвороба.

Перша стадія

На ранніх стадіях застосовується лікування наступними препаратами:

• антибіотиками пеніцилінового ряду для усунення шкідливих мікроорганізмів;
• новокаїном для усунення больового синдрому;
• стрептоцидів для боротьби з інфекцією.

Всі перелічені вище препарати приймаються внутрішньо, тоді як практикується і зовнішнє лікування, а саме:

• світлолікування інфрачервоною лампою «Соллюкс» для розсмоктування запалення та знеболювання;
• ультрафіолетом для підсушування рани;
• грілкою та розігріваючими компресами для усунення больового синдрому.

Друга стадія (сформований абсцес)

Лікування абсцесу, що вже сформувався, проходить за допомогою інвазивного втручання, оскільки основним завданням лікарів на цьому етапі є видалення гнійного субстрату з рани. Для цього:

• у тварини на місці запаленої області та навколо неї збривають шерсть;
• шкіра тварини дезінфікується;
• тварина вводиться у стан наркозу;
• дома запалення робиться довгий розріз;
• рана розкривається, і з неї видаляється весь гній, що скупчився.

Дуже важливо при проведенні такої міні-операції залишити рану відкритою та сухою, тому що не до кінця віддалений гній потім призведе до повторного утворення нариву.

Коту, який отримав таке лікування, призначають:

• промивання рани антисептиками (не спиртом, інакше тканини будуть спалені);
• прийом антибіотиків.

На щастя, зважаючи на раніше згадану нами здатність організму тварин дуже швидко відновлюватися, після очищення рани тварина одужує практично через кілька днів.

Третя стадія (запущений абсцес)

За умови, що через будь-які причини ви запустили хворобу, і абсцес поширився глибоко і виріс до солідних розмірів, лікарі так само, як і при другій стадії, розкриватимуть рану і очищатимуть її від гною. Однак у цьому випадку доведеться її зашивати, ще й не просто так, а залишаючи вшиті трубки з латексу, щоб здійснювався дренаж очищеної порожнини від гною, що знову утворюється.

На зашите рану потрібно буде накласти мазь Вишневського, і через деякий час здійснити очищення рани через вшиті трубочки за допомогою введення в них антисептичних препаратів.

Буває і так, що через наявність у тваринного абсцесу почався некротичний процес у тканинах, що розташовуються поруч із ним. В цьому випадку їх необхідно буде обов`язково зняти, і здійснити обробку:

• перекисом водню;
• перманганатом калію;
• гіпертонічним розчином.

Потім місце розташування колишнього абсцесу слід присипати порошками антисептичної дії, та встановити дренаж із розчином гіпертонічного типу.

Як самостійно допомогти тварині при початкових стадіях хвороби?

За умови, що ви виявили у улюбленця абсцес, що розвивається, але не можете найближчими днями сходити з ним до ветеринара, ви можете надати йому допомогу, за умови, що вдома у вас є, наприклад:

• лікувальний мінеральний бруд;
• ветеринарна або людська мазь «Левомеколь» або інші засоби антимікробної дії.д.

Так, на початковій стадії нагноєння чудово гояться, якщо вчасно обробити їх мазями-антибіотиками. "Левомеколь" є найбільш доступною з них усіх, у ветеринарному магазині досить великий обсяг кошти можна купити приблизно за двісті рублів.

Крім того, чудово підсушить і усуне гній мінеральний бруд натурального походження. У підігрітому вигляді накладіть її на абсцес у тварини, і він загоїться, якщо, звичайно, ще не почав прогресувати і йти глибше в тканину. Нагріти багнюку потрібно приблизно до 42-45 °C.

Втім, навіть якщо абсцес прогресував, а можливості здатися лікарю через об`єктивні причини все ще немає, постарайтеся дати своєму підопічному антибіотики однієї з наступних груп:

• пеніцилінової;
• цефалоспориновий;
• кліндаміцинової.

Крім того, обов`язково зробіть таке:

• дайте тварині знеболюючий засіб (за умови, що розрахунок препарату здійсните згідно з інструкцією, за вагою вихованця);
• надягніть на нього «єлизаветинський» комір у вигляді конуса або інший саморобний захист, щоб запобігти розлизуванню та покусуванню тваринам самого себе.

Поки гнійник не дозріє, прогрівайте його грілками або компресами, що розігрівають. Однак, майте на увазі якщо тварина лихоманить, і ви відчуваєте у неї підвищену температуру, не слід їх використовувати, так як це лише посилить її стан.

Після того, як рана буде очищена лікарем від гною, обов`язок продовжити лікування ляже на вас. Мається на увазі, що вам доведеться самостійно:

• промивати рану;
• міняти пов`язки.

На жаль, на пізніх стадіях цю хворобу важко вилікувати самостійно. Крім того, якщо йдеться про виникнення даної патології в параанальних залозах або в роті, зробити це своїми руками неможливо.

Підведемо підсумки

Абсцес у кота – неприємне захворювання, що характеризується виникненням нагноєння:

• під шкірою;
• у яснах;
• у параанальних залозах тварини.

Вилікувати дане захворювання може бути непросто, особливо за умови, що воно ускладниться і іншими патологіями, тому найкращий вихід для вас – ізоляція вихованця від вулиці, а отже, і від інших агресивно налаштованих тварин. Якщо ж ви таки шанувальники вуличного вигулу, і абсолютно не боїтеся за здоров`я свого вихованця, хоча б каструйте/стерилізуйте його. Це серйозно зменшить бажання вступати в конфлікт і боротися за територію з іншими кішками.

Якщо бійки відбуваються між старим і новим мешканцем вашої квартири, поступово знайомте вихованців один з одним, пропонуючи їм спільне дозвілля, у вигляді спільного вживання їжі та ігор з вами.

Бажаємо також звернути вашу увагу, що абсцес у кота може також розвинутися в органах та інших внутрішніх сегментах тіла. У такій ситуації діагностувати його самостійно вам навряд чи вдасться, необхідно своєчасно звертатися до ветеринарного лікаря за вірною діагностикою та своєчасним лікуванням недуги.

Відео - Абсцес у кішок та собак