Отодектоз у кішок – що являє собою вушна короста і як її потрібно лікувати

Домашні кішки можуть страждати від різних хвороб. Найчастіше причиною деяких з них є паразити. Так, вушний кліщ викликає отодектоз або вушну коросту - дуже поширене захворювання серед свійських тварин.

Саркоптоїдний кліщ мешкає всередині вушної раковини та в слуховому проході, за що й отримав свою повсякденну назву – вушний. На жодних інших частинах тіла він не приживається.

Як поширюється

Кліщ живиться кров`ю, лімфою та епітеліальними клітинами. Намагаючись добути собі їжу, паразит прогризає тканини, рани, що утворюються, поступово заповнюються продуктами його життєдіяльності. Все це призводить до появи сильного сверблячки. У міру прогресування недуги він перетікає в хронічну форму і може спровокувати нагноєння вуха.

Примітно, що отодектоз характерний не тільки для котів, але і собак, лисиць та інших одомашнених тварин, які проживають в безпосередній близькості від людини тварин. Це говорить про те, що хвороба може поширюватися серед різних представників фауни. Найбільше схильні до захворювання молоді коти, меншою мірою – дорослі особини. Інфікування паразитом можливе під час грудного вигодовування, якщо мати кошеня заражена кліщем.

Саркоптоїдний кліщ мешкає всередині вушної раковини та в слуховому проході, за що й отримав свою повсякденну назву – вушний

Причиною зараження цією неприємною у всіх відносинах недугою може стати людина. Зрозуміло, що паразит у нашому організмі не приживається, проте люди можуть приносити в будинок яйця кліщів і навіть дорослих особин на своєму одязі чи взутті. Згодом мікроорганізми потрапляють на домашню тварину, мігруючи у зовнішнє вухо і провокуючи появу отодектозу.

Вушні кліщі найактивніше розмножуються в теплу пору року. Основними рознощиками інфекції є бродячі тварини, не обов`язково кішки, які також розносять низку інших хвороб, у тому числі і стригучий лишай . При близькому контакті з ними ваш домашній вихованець може захворіти теж.

Існуюча симптоматика вушного отодектозу

Симптоматика корости виражена досить добре. Тож уважний господар обов`язково помітить той факт, що з його домашнім вихованцем щось не так. Про початок захворювання свідчать такі фактори:

• кішка стає неспокійною, вона часто трясе вухами та головою;
• намагається почухати вухо, як лапами, так і будь-якими іншими підходящими предметами. Це дуже погано, тому що в даному випадку тварина сприяє подальшому поширенню інфекції;
• при огляді вуха спостерігається помітне почервоніння;
• постійне розчісування призводить до механічних пошкоджень вуха - подряпин, садна, гнійників і т.п.д.;
• з вуха може виділятися гнійний вміст, що має різко негативний запах;
• кішка схиляє голову на один бік, і може перебувати в такому положенні тривалий час. Так звана «кривоголовість» свідчить про тяжкий перебіг захворювання;
• тварина раніше легко відгукувалося на своє ім`я, але тепер ігнорує поклик господаря. Це говорить про те, що гнійна маса забила слуховий прохід.

Все вищеперелічене є класичними симптомами отодектозу. Також є менш поширені симптоми, належність яких до цієї недуги може визначити тільки фахівець. Насамперед, це судоми, підвищення температури тіла, напади. Вихованець дуже млявий і малорухливий. Може зникати апетит.

Ефективні засоби лікування

Лікувати отодектоз потрібно обов`язково. Сама собою хвороба нікуди не подінеться. Навпаки – вона буде прогресувати, кліщ поступово пошириться в середнє та у внутрішнє вухо, досягнувши мозку. Якщо він почне паразитувати тут, то захворювання, як правило, закінчується летальним кінцем.

Стадії розвитку захворювання

У кішок отодектоз може мати три стадії:

Діагностика

Оскільки кліщ є мікроскопічним, поставити точний діагноз може лише лікар у лабораторних умовах.

Господарю важливо звертати увагу на існуючі симптоми, щоб не дати недузі перейти в більш пізні стадії розвитку.

У домашніх умовах можна провести попередню діагностику. Для цього зробіть таке:

• візьміть звичайну вушну паличку і проведіть нею по внутрішній частині вушної раковини вихованця, щоб захопити серозну масу, що є тут;
• паличку з патологічним матеріалом покладіть на темну тканину;
• візьміть лупу і спробуйте розглянути кліщів. Якщо дивитися дуже уважно, їх можна буде побачити;
• Найбільш ефективний спосіб - використання контрасту. Нанесіть на паличку з патологічною масою звичайну туш. Вона пофарбує все, крім самих кліщів. Тому якщо ви спостерігаєте білі точки, то це і є паразити.

Встановити точний діагноз має право лише профільний фахівець

Але це лише, як було сказано вище, попередня діагностика. Крім того, побачити кліщів можна тільки на другій та третій стадії захворювання. Встановити точний діагноз має право лише профільний фахівець. Діагностування не забирає багато часу. Лікар бере зішкріб з вуха тварини, після чого розглядає його під професійним мікроскопом. Він покаже, чи є тут паразити чи їхні яйця.

Розробка схеми лікування

На сьогоднішній день лікування отодектозу досить просте і характеризується високою ефективністю. Це пов`язано з існуванням великої кількості препаратів, спеціально призначених для лікування саркоптоідозів м`ясоїдних тварин, до яких належать і кішки.

Як правило, терапія здійснюється в домашніх умовах. В амбулаторії тварині можуть лише зробити чищення слухового проходу, якщо він був забитий гнійним вмістом та продуктами життєдіяльності кліщів. Всі інші дії рекомендується виконати у звичних для тваринного умовах, щоб не провокувати у нього розвиток стресу.

Як правило, терапія здійснюється в домашніх умовах

Класична схема лікування отодектозу в домашніх умовах:

• чищення вух – рекомендується використовувати спеціальні лосьйони та розчини, наприклад, 0,05% аверсектинова мазь, 3-х процентний розчин перекису водню або Отіфрі. На першому тижні лікування слід чистити раковину якнайчастіше;
• використання протикліщових препаратів. Вибір величезний, багато що залежить від стадії захворювання і безпосередньо рішення лікаря. Серед найбільш популярних препаратів – Амідель, Декта, Оріцин, Ципам, Івермектин тощо.д. Засіб може використовуватись як краплі або уколи;
• застосування антибактеріальних та протигрибкових засобів, щоб виключити ймовірність розвитку сторонніх інфекцій, які, як правило, лише погіршують стан чотирилапого пацієнта.

Не можна використовувати препарати на основі спирту, оскільки вони посилюють запальний процес. Тривалість лікування залежить від складності випадку. В середньому, терапія триває тиждень. Після проходження курсу лікування обов`язково потрібно здати повторний аналіз на паразитів.

Профілактичні заходи

Господар кішки може легко попередити появу отодектозу. Головне, що йому потрібно запам`ятати – це те, що вихованець у жодному разі не повинен контактувати з бродячими тваринами, оскільки саме вони є основними рознощиками небезпечної інфекції.

Також важливо робити наступні кроки:

• регулярно чистіть вушка кота спеціальними розчинами, що чистять;
• проводьте дезінфекцію особистих речей, особливо після походу на природу;
• провітрюйте приміщення, витрушуйте речі, що належать тварині;
• намагайтеся підтримувати імунітет;
• пам`ятайте про правильний і збалансований раціон.