Чорний лев – існує чи ні

Лев відноситься до хижих ссавців і є представником роду пантер із підродини великих кішок. На сьогоднішній день лев – це одна з найбільших кішок, а середня маса самця деяких підвидів становить 250 кг і більше.

Підвиди хижої тварини

У найбільш ранніх класифікаціях традиційно виділялися дванадцять основних підвидів лева, а найбільшим було прийнято вважати барбарійського лева. Основні відмітні ознаки підвидів були представлені розмірами та зовнішнім виглядом гриви. Незначна різниця в такій характеристиці, а також можливість індивідуальної внутрішньовидової мінливості дозволили вченим скасувати попередню класифікацію.

В результаті було вирішено залишити лише вісім основних підвидів лева:

• азіатський підвид, більше відомий як перський або індійський лев, що відрізняється досить присадкуватим тілом і не надто густою гривою;
• повністю винищений людиною берберійський або барбарійський лев, що має масивне тіло та темнозабарвлену, густу гриву;
• сенегальський чи західноафриканський лев, характерною особливістю якого є досить світла шерсть, невелике тіло та невелика чи повністю відсутня грива;
• північноконголезький лев – досить рідкісний і має велику зовнішню подібність коїться з іншими африканськими родичами вид хижака, що належить сімейства котячих;
• масайський або східноафриканський лев, що відрізняється подовженими кінцівками та своєрідною, як би «зачесаною» назад гривою;
• південно-західний африканський або катангський лев, що має дуже характерне для підвиду світле фарбування по всій поверхні тіла;
• вимерлий наприкінці дев`ятнадцятого століття підвид - капський лев.

Але особливий інтерес у обивателів викликають білі особини та чорний лев. Безумовно, білі леви не є підвидом, а відносяться до категорії диких тварин із генетичним захворюванням – лейкізмом, що викликає характерне світле забарвлення шерсті. Такі особини з дуже оригінальним фарбуванням містяться на території національного парку «Крюгер», а також в резерваті «Тімбаваті», розташованому в східній частині ПАР. Білі та золотисті леви носять назви альбіноси та леуцисти. Існування чорних левів досі викликає численні суперечки та ставиться вченими під великий сумнів.

Чорний лев у природі - теорія та практика

Появі альбінізму, що виражається в нехарактерному білому фарбуванні, як відомо, протиставляється меланізм, який найчастіше спостерігається в популяції леопардів та ягуарів. Таке явище уможливлює появу на світ особин з незвичайним чорним забарвленням вовни.

Дикі тварини-меланісти по праву вважаються своєрідними аристократами у світі природних умов. Чорне фарбування така тварина набуває завдяки наявності надмірної кількості меланіну в шкірних покровах. Підвищений вміст пігменту темного кольору може зустрічатися у різних видів тварин, включаючи ссавців, членистоногих та рептилій. З цієї точки зору, лев чорного кольору цілком може народитися, як у природних чи природних умовах, і у неволі.

Як правило, меланізм обумовлюється процесами адаптації, тому особина набуває нехарактерного чорного забарвлення, щоб вижити і мати можливість розмножитися за наявності несприятливих зовнішніх факторів.

Це цікаво! Завдяки прояву меланізму деякі види тварин можуть стати практично непомітними для хижаків, а іншим різновидам така особливість дає деякі переваги і допомагає успішніше полювати вночі.

Крім усього іншого, потрібно враховувати, що меланін відіграє важливу роль у здоров`ї тварини, що обумовлено здатністю пігментів поглинати значну кількість ультрафіолету та запобігати променевій поразці. Також вченими встановлено, що такі тварини мають максимальну витривалість і чудово пристосовані до життя в несприятливих умовах, тому чорний лев у природі цілком міг би вижити.

Чи буває лев чорного кольору

Серед найбільш поширених ссавців, поява чорного забарвлення найчастіше спостерігається у сімействі котячих. Добре відомі в природі та вивчені багатьма вченими леопарди, пуми та ягуари, тіло яких покриває чорна шерсть.

Таких тварин прийнято називати "чорними пантерами". Приблизно половина всієї популяції леопарду, що мешкає в Малайзії, володіє таким невластивим для вигляду чорним фарбуванням. Значна кількість чорно-забарвлених особин населяє півострів Малакка та острів Ява, а також хребет Абердер на території центральної частини Кенії.

Чорний лев, фото якого часто зустрічається на просторах інтернету, міг би жити в умовах недостатнього освітлення, де темна тварина буде найменш помітною. Дослідження майже п`ятнадцятирічної давності, опубліковані в New Scientist, підтверджують той факт, що меланізм може бути необхідний організму тварини для підвищення стійкості до патогенних мікроорганізмів.

Передбачається, що пігментні особливості забезпечують хижаків із сімейства котячих несприйнятливістю до більшості вірусних інфекцій. Можливо, якби чорний лев був знято на відео, то було б значно простіше встановити істину про його поширення.

Чорний лев - викриття

Впевненість криптозоологів у існуванні чорних левів, на сьогоднішній день, не підтверджується будь-якими документальними фактами. На їхню думку, чорні леви, населення яких всього 2 на землі, цілком може населяти Персію та Окованго. Проте, з урахуванням того, що менш пристосовані до полювання в савані темнозабарвлені тварини, не зможуть добувати достатню кількість їжі, ймовірність їх поширення дорівнює нулю.

Дуже своєрідним є також підтвердження факту існування таких левів наявністю зображень чорного хижака на гербах чи назвах англійських пабів. Наслідуючи таку логіку, в природних умовах також повинні існувати леви з блакитним, зеленим або червоним фарбуванням. Що стосується знімків чорного лева, які за короткий проміжок часу зібрали незліченну кількість переглядів в інтернеті і викликали неймовірне захоплення любителів всього незвичайного, то вони є лише черговим і дуже вдалим фотошопом.