Сечокам'яна хвороба у собак

Сечокам`яна хвороба (уролітіаз) - це захворювання сечогінної системи, при яких у нирках та сечовому міхурі утворюються нефроліти (сечові камені) та уроліти - у сечовивідних шляхах. Страждають на це захворювання не тільки люди, а також собаки та інші тварини. Найчастіше каміння утворюються у собак над нирках, а сечовому міхурі.

На щастя, цю недугу можна вилікувати за допомогою медикаментозних препаратів. Діагноз захворювання ставиться на основі аналізів або за допомогою рентгенівського та ультразвукового сканера.

Серед найпоширеніших причин появи сечокам`яної хвороби можна виділити: підвищений вміст уралітів у сечі тварини, поява ядра, на основі якого утворюється уроліт або бактеріальна інфекція.

Симптоми сечокам`яної хвороби у собак

Визначити, що у собаки сечокам`яна хвороба можна за кількома симптомами:

• Занадто часто сечовипускання, у тому числі в незвичайних місцях.
• У сечі тварини може бути кров.
• Сеча виділятися постійно дрібними краплями.
• Вихованець напружується під час сечовипускання.
• Слабість та втрата інтересу до ігор.
• Відсутність апетиту.
• Біль під час блювання.

Якщо у улюбленця спостерігається будь-який із цих симптомів, необхідно якнайшвидше відвезти його до ветеринара. Тільки фахівець може поставити правильний діагноз, а цього залежатиме подальший стан і навіть життя собаки. Якщо каміння заважатиме виведенню сечі, то тварина може померти від токсикозу. Крім того, важливо знати, що в деяких випадках сечокам`яна хвороба проявляється нетрадиційними симптомами. Тому за будь-яких відхилень краще водити собаку на огляд до ветеринара.

Терміни сечокам`яної хвороби

Після того, як лікар отримає результати аналізів, він може поставити кілька діагнозів: уроліт, кристалурія, цистит або обструкція уретри. Всі ці хвороби відносяться до сечокам`яної хвороби, але суттєво відрізняються.

Коли кристали з`єднуються в одну велику освіту, формується уроліт (сечовий камінь). Камені можуть бути різні, кожен з яких потребує особливого лікування та профілактики. Саме тому ветеринар повинен точно встановити який тип каменю утворився у собаки.

Цистит - це запальний процес у сечовому міхурі, викликаний вірусною або бактеріальною інфекцією внаслідок подразнення стінок камінням або піском. Цистит може стати причиною утворення нового каміння в сечовому міхурі.

Кристалура — це утворення мінералів, яке нагадує наліт на дні чайника. Кристали досить важко розчинити, коли вони з`єднуються в мінеральний осад, тому важливо виявити це захворювання на ранніх стадіях.

Обструкція уретри - стан, коли повністю або частково закупорюється сечівник. Даний стан дуже небезпечний і потребує термінової допомоги.

Лікування сечокам`яної хвороби у собак

Якщо ветеринар виявив закупорку сечовивідних шляхів, він зобов`язаний видалити перешкоду та допомогти вихованцю вивести сечу з сечового міхура. Після чого проводиться обстеження для визначення типу каменів, та призначається відповідне лікування. У деяких випадках собаку доводиться залишати у стаціонарі доти, доки ветеринар не поставить точний діагноз.

Коли каміння видалялося з сечового міхура виключно хірургічним шляхом. І сьогодні деякі типи каміння можна вивести тільки так. Проте, як правило, більшість каменів можна подрібнити за допомогою спеціальної дієти та медикаментозних засобів. А за наявності інфекції додатково призначаються антибіотики.

Спеціально розроблені дієти допомагають обмежити утворення сечових каменів, а також відновлюють кисло-лужний баланс, і завдяки діуретичній дії виводять залишки каміння та піску з сечовивідних шляхів.

Весь процес руйнування каміння займає від 5 до 16 тижнів, це залежить від їх кількості та розміру. Дуже важливо, щоб у цей період собака не вживала нічого, крім запропонованого корму та призначених медикаментів. Інакше результату від лікування не буде ніякого, і тварина страждатиме далі. Як правило, призначений корм собаки поїдають із задоволенням, але якщо вихованець відмовляється від лікувального корму, тоді можна спробувати:

• Якщо корм консервований, його можна розігріти, але не дуже сильно (до температури тіла).
• Протягом перших днів давати корм із руки.
• У сухий корм можна додати трохи теплої води та дати настоятися 10 хвилин.
• У перші 5-7 днів можна змішувати лікувальний корм зі звичним, поступово збільшуючи пропорції прописаного корму.

Не можна давати собаці печінку, м`ясо, ковбаси, мінеральні та вітамінні добавки, овочі чи мюслі. Важливо бути терплячим, оскільки успіх лікування безпосередньо залежить від строго дотримання дієти.

Після того як вихованець повернеться з ветлікарні, він потребуватиме спеціального догляду та уваги. Насамперед слід стежити за тим, щоб собака весь час мала свіжу воду в мисці, тому її необхідно міняти кілька разів на день. Не можна навантажувати тварину фізичними навантаженнями, особливо якщо каміння видалялося хірургічним шляхом, тому що можуть розійтися шви або утворитися внутрішня кровотеча.

Після подрібнення каміння ветеринару доведеться деякий час контролювати кислотно-лужний баланс. Для цього доведеться возити сечу до лабораторії для аналізу.

Також дуже важливо стежити за станом собаки, якщо у неї спостерігається сечовипускання в незвичайних місцях, блювання, пронос, депресія, занепокоєння, слід звернутися до ветеринара.

У 20% собак дане захворювання повторюється після лікування, щоб уникнути подібного, ветеринар повинен призначити спеціальну профілактичну дієту, що відповідає типу каменів. Але краще не допускати розвитку цього захворювання, оскільки воно може призвести до серйозних проблем зі здоров`ям домашнього вихованця, і навіть смерті.