Поширена сечокам'яна хвороба у собак: чому з'являється, як позбавити кудлатого друга від патології

Згідно з ветеринарною статистикою, перше місце серед захворювань системи виділення у собак займає сечокам`яна хвороба (уролітіаз). Недуга має поліетиологічний характер, але найчастіше розвивається внаслідок незбалансованого харчування та інфекційних процесів. В арсеналі ветеринарної медицини є як консервативні, так і хірургічні методи лікування захворювання.

Причини розвитку сечокам`яної хвороби

До основних факторів, що грають ключову роль у патогенезі утворення каменів (струвітів) у чотириногих вихованців, ветеринарні фахівці відносять:

• 
  Думка експерта
  Любов Ільїна
  Ветеринарний лікар
  За спостереженнями ветеринарних фахівців, цей вид каміння найчастіше виявляється у вихованців старше 7 років, а також у представників таких порід, як ши-тцу та йоркширських тер`єрів.

• Порушення питного режиму. Якщо собака харчується сухими промисловими кормами і недоотримує воду, відбувається зміна складу сечі, що спричиняє утворення кристалів у вигляді цитратів і оксалатів. Напування вихованця неочищеною водопровідною водою також провокує утворення неорганічних сполук у сечовому міхурі.
• Вроджені аномалії - Нерідка причина розвитку сечокам`яної хвороби у собак. Патологія розвивається, як правило, на тлі звуження сечівника.
• Спадкова схильність. Такі породи, як скотч-тер`єри, пуделі, пекінеси найчастіше схильні до утворення струвітів у сечовому міхурі. Такси, далматини, кокер-спаніелі також знаходяться в групі ризику у зв`язку з генетичною схильністю до сечокам`яної патології. Для басетів та англійських бульдогів характерно утворення цистинових каменів.

До причин, що провокують розвиток струвітів у сечовому міхурі у собак, ветеринарні фахівці відносять малорухливий спосіб життя, нерегулярний вигул вихованця.

Часті позиви до спорожнення сечового міхура. Собака найчастіше проситься на вулицю, проміжки між прогулянками скорочені.

У запущеному випадку, коли камені перекривають сечовивідні протоки, у тварини спостерігається напруженість живота. Собака турбується, скигне. Можливе підвищення температури, розвивається анорексія. Погрозливим симптомом є відсутність сечовипускання, ознаки зневоднення та судоми. Такий стан загрожує життю вихованця внаслідок розвитку тяжкої інтоксикації організму та потребує термінової кваліфікованої допомоги.

В силу особливостей анатомічної будови сечовивідних шляхів клінічні ознаки у собак розвиваються швидше, ніж у самок.

Діагностика патології

У ряді випадків діагноз встановлюється при аналізі сечі до появи у вихованця яскраво вираженої симптоматики. Лабораторний аналіз урини дозволяє виявити природу каміння та призначити відповідну дієту та лікування. При клінічному огляді у ряді випадків ветеринарний фахівець може пальпувати велике каміння через стінку черевної порожнини.

Підтвердити діагноз, а також виявити локалізацію струвітів, ветеринарний спеціаліст може, провівши рентгенографію. У ряді випадків у спеціалізованому закладі вихованцю проведуть екскреторну урографію із застосуванням рентгеноконтрастної речовини. Дослідження ефективно у особин старше 4 років. Визначити розмір та кількість каменів у сечовому міхурі допоможе проведення ультразвукової діагностики.

Цистостомія проводиться під загальним наркозом. В ході операції ветеринарний хірург проводить розріз сечового міхура з подальшим видаленням великого каміння. Дрібні утворення (пісок) вимиваються з органу. Нормальне сечовипускання відновлюється, як правило, через 2 - 3 дні. Після хірургічного втручання проводиться консервативне лікування з метою профілактики рецидиву, призначається лікувальна дієта.

Дієта та вибір корму

У комплексну терапію захворювання обов`язково входить лікувальна дієта. Коригування раціону головним чином залежить від типу виявленого в організмі собаки каміння і має проводитися лікарем.

Якщо у вихованця виявлені урати, цистини, то раціон має бути низькобілковим. Обмежити надходження білкових компонентів в організм собаки без шкоди для функціонування інших органів та систем допомагають спеціально розроблені лікувальні корми, що підлуговують сечу, наприклад Royal Canin Urinary U/C Low Purine.

Спосіб життя за наявності захворювання

При виявленні недуги власник повинен насамперед подбати про неухильне виконання розпоряджень ветеринарного фахівця. Як правило, лікувальна дієта без солі призначається собаці довічно. За результатами аналізу підбираються спеціальні корми, що розчиняють і уповільнюють утворення тих чи інших уролітів у видільній системі.

Не менша увага має бути приділена питному режиму. Власник повинен стежити, щоб собака мала постійний доступ до чистої фільтрованої води.

Рекомендуємо прочитати про ниркової недостатності у собак. Ви дізнаєтеся про причини ниркової недостатності, стадії та симптоми патології, методи діагностики, дієту та лікування.

А тут докладніше про те, чим і чому пахне собака.

Сечокам`яна хвороба у собак розвивається, як правило, внаслідок запальних процесів, а також при незбалансованому годуванні та порушенні питного режиму. Враховуючи, що симптоми виявляються вже на пізній стадії хвороби, тягти з візитом до ветеринарного фахівця не слід. Терапія недуги включає медикаментозні засоби, лікувальну дієту та хірургічне видалення каменів.

Корисне відео

Про види каменів, симптоми, діагностику, лікування та профілактику сечокам`яної хвороби дивіться у цьому відео: