Симптоми та лікування сечокам'яної хвороби у собак

• цистини (найчастіше захворювання у разі носить спадковий характер, деякі породи собак, такі як корги, такси і ньюфаундленди мають породну схильність);
• оксалати (одні з найбільш важкорозчинних, твердих і швидкозростаючих каменів, які також мають загострені краї та розгалуження);
• фосфатні камені (мають властивість досить швидко зростати, але розчиняються, на відміну від оксалатів, набагато легше за допомогою дієти, призначеної ветеринарним лікарем);
• струвіти (утворюються у собак у більшості випадків через будь-яку бактеріальну інфекцію і складаються з магнію, фосфату амонію і карбонату кальцію).

Зустрічаються також відразу кілька різних типів каміння або змішані види у внутрішніх органах одного пса. Оскільки вони різні за складом, на лікування реагують по-різному, а деякі взагалі важко йому піддаються. Але при грамотній своєчасній терапії та дотриманні всіх розпоряджень ветеринарного лікаря собака зможе одужати, а захворювання не дасть серйозних ускладнень.

Відкладати візит до ветлікаря в жодному разі не можна, оскільки камені, дратуючи м`які тканини, призводять до запальних процесів та мікротріщин. Вони вимиваються з уриною, але при сечовипусканні доставляють собаці сильні хворобливі відчуття і навіть із кровотечею. Кожен ранковий похід на прогулянку стає для пса справжнім катуванням. Лікувати народними засобами або намагатися самостійно напувати собаку ліками без призначення фахівця в жодному разі не можна, тому що в терапії цього захворювання важливу роль відіграє щогодини, а самолікування тільки ще більше посилить стан улюбленця. Якщо великий камінь або пісок перекриють сечовивідні шляхи (обструкція), то пес може померти через інтоксикацію, яка відбувається внаслідок гниття сечі. Не можна допускати обструкції, оскільки в цьому випадку безсилим може бути навіть ветеринарний лікар. Сечокам`яна хвороба є дуже небезпечною недугою, яка потребує кваліфікованого лікування.

Причини виникнення

Цю хворобу давно намагаються досконально вивчити, але всі причини її виникнення досі не з`ясовані. Проте виявлено деякі фактори, що впливають на окислення сечі та утворення каміння.

Основними причинами появи МКБ у чотириногих улюбленців є:

• різні інфекції (статева, стафілококова, інфекція сечовивідних шляхів та інші);
• неправильне харчування (при годівлі пса одночасно натуральною їжею та виробничими кормами);
• надлишок білка (годування тільки м`ясом та рибою, що призводить до окислення сечі);
• надлишок вуглеводів (відбувається, якщо раціон пса складається виключно з каш, що призводить до олужнення сечі);
• неочищена водопровідна вода при напуванні вихованця або недостатнє питво (у літню пору року і при годівлі виробничими сухими кормами миска з водою вихованця завжди повинна бути наповнена чистою водою);
• неправильний вигул (собаку необхідно вигулювати вчасно, бо якщо пес терпітиме, сеча почне кристалізуватися, що незабаром призведе до розвитку МКЛ);
• ожиріння та набряклість (відбувається через недостатні навантаження, а надалі викликає застоювання сечі та утворення каменів);
• вроджені та спадкові захворювання (патологія нирок, судин, печінки та інші недуги).

Далеко не завжди захворювання може бути викликане тільки однією з вищеперелічених причин. Брудна вода, нестача пиття, невчасний вигул, неправильне годування в сукупності та призводять до розвитку сечокам`яної хвороби у собак.

Ознаки хвороби

Найчастіше власник звертає увагу на зміни у поведінці собаки, лише коли симптоми МКЛ вже очевидні. Ознаками розвитку захворювання є:

• часте сечовипускання;
• сечовипускання невеликими порціями;
• зміна кольору сечі (вона каламутніє і набуває рожевий відтінок);
• хворобливі відчуття при сечовипусканні (пісок щипає, тремтить, напружується, собаки писають у незвичній позі, сідаючи, а не задираючи лапу).

При обструкції виявляються ті самі симптоми, але вони більш виражені. Спорожнення сечового міхура для собаки стає справжньою проблемою, а власник може помітити ущільнення живота пса. При обмацуванні очеревини собака може скиглити або зовсім не підпускати до себе господаря. Можна помітити і те, що домашній улюбленець відчуває сильну спрагу, і його миска з водою швидко спустошується. Згодом у собаки пропадає апетит і може підвищитися температура тіла. При появі будь-якого з цих симптомів слід негайно відвезти домашнього вихованця до ветеринара, оскільки стан собаки без грамотного лікування лише погіршуватиметься.

Розвитку цієї небезпечної недуги можна запобігти, якщо раз на рік собаку оглядатиме лікар. Багатьом власникам помилково здається, що МКБ у домашнього улюбленця виникло раптово. Але при цьому камені у внутрішніх органах собаки утворюються протягом декількох місяців, а то й років. Ранні ознаки хвороби мало помітні, і найчастіше власник просто не звертає уваги на помутніння сечі та незначне зниження її кількості. Тому плановий огляд у ветлікаря допоможе виявити хворобу на ранній стадії та вчасно розпочати лікування. Самостійно боротися з такими захворюваннями не можна - лікування без рекомендації ветеринара може призвести до загибелі вихованця.

Лікування недуги

Ветеринарний лікар при обструкції змушений буде скористатися катетером, щоб видалити сечу, що гниє. Після цього він призначить вихованцю курс препаратів, які допоможуть зняти спазм і нададуть протизапальний, кровоспинний і болезаспокійливий ефект.

Як тільки гострий стан вдасться зняти, ветеринар визначить, яким буде лікування сечокам`яної хвороби у собак. Препарати підбираються лікарем, виходячи з виду каміння. Основною метою при цьому є їх розчинення та м`яке виведення.

Особливу увагу при лікуванні необхідно приділити раціону домашнього улюбленця. Найчастіше ветеринарні лікарі рекомендують переводити собаку на спеціальні лікувальні корми. Корм для собак при сечокам`яній хворобі збалансований, поживний і розроблений під певний вид цієї хвороби. Цей корм для собак виробляють такі фірми, як Royalcanin, Purina та інші.

Пса не тільки необхідно перевести на лікувальний корм, а й регулярно возити до ветеринарної клініки для здачі сечі на аналізи. Спочатку це треба робити 1 раз на місяць, а при покращенні стан собаки - 1 раз на 6 місяців.

Бувають випадки, коли консервативна терапія неефективна, і тоді ветлікар буває змушений вдатися до оперативного втручання. Камені, які неможливо розчинити та вивести природним шляхом, витягують під час операції. Хірургічне втручання показано і в тому випадку, якщо великий камінь перекрив сечовивідні протоки.

Профілактика

Собаки, що мають породну або спадкову схильність до цього захворювання, і пси з поганими аналізами сечі входять до групи ризику, і тому власникам необхідно дотримуватися профілактичних заходів, щоб уникнути виникнення недуги. Профілактика МКЛ включає дотримання таких правил, як:

• збалансоване харчування (спеціальна дієта для собаки, розроблена ветеринарним лікарем);
• свіжа очищена вода (миску з водою для собаки необхідно оновлювати двічі на добу, кілька разів на день ретельно ополіскуючи ємність);
• триразові щоденні вигули (2 прогулянки мають бути по 30 хвилин, а 3 не менше 60 хвилин);
• правильні навантаження (тривалі прогулянки на свіжому повітрі та біг без перешкод);
• регулярне складання аналізу сечі (1 раз на 6 місяців);
• профілактичні огляди у ветеринарного лікаря (щорічно).

Під час оглядів ветлікар може призначити певний курс препаратів як профілактика недуги. Їх необхідно давати собаці строго за розпорядженнями спеціаліста. Деякі власники, радіючи доброму самопочуттю домашнього улюбленця, перестають лікувати його ліками. Самостійно скасовувати рекомендовані лікарем препарати не можна, оскільки це може призвести до розвитку захворювання. Не варто і переривати лікування недуги - відміна препаратів може призвести до рецидиву та погіршення стану домашнього вихованця.