Різновиди та симптоми прояву ентериту у цуценят та дорослих собак

Причини розвитку хвороби

Збудники ентериту – патогенні мікроорганізми, які викликають запалення шлунково-кишкового тракту та руйнування слизових оболонок органів травлення. Віруси дуже швидко розмножуються, а імунна система не встигає відразу виробити достатню кількість антитіл.

Як правило, вихованець заражається ентеритом від інших тварин. Хвороби бактерії містяться в їх слині, сечі, екскрементах, блювотних масах. Чинниками, які можуть спровокувати захворювання, є:

• неправильно складений раціон;
• відсутність щеплень;
• ослаблений імунітет;
• хвороби, що супруводжують.

У зоні ризику знаходяться собаки віком від 2 місяців до 1 року. Розмір вихованця, підлога та порода ніяк не впливає на можливість заразитися. Якщо цуценята народилися від нещепленої суки, шанс вижити становить лише 20%.

Відео «Лікування ентериту у собак»

У цьому відеосюжеті розповідається про методи лікування ентериту у домашніх вихованців.

Різновиди та симптоматичний прояв ентериту

Залежно від типу збудника виділяють кілька видів ентериту. Щоб правильно скласти план лікування, потрібно знати ознаки та симптоми кожного з них.

Парвовірусний

Ентерит цього різновиду дуже підступний, тому що симптоматика у собаки в перші дні не спостерігається. Запідозрити початок захворювання дуже складно, що призводить до високого рівня смертності серед цуценят протягом перших 3 діб. Симптоми парвовірусної форми такі:

• біль при пальпації живота;
• блювання, діарея з домішками крові;
• смердючий запах.

У вихованця повністю пропадає апетит, він перестає пити, погано спить. Організм швидко зневоднюється та виснажується. Тварина стає слабкою, у неї порушується координація, з`являються судоми.

Бактеріальний

Захворювання викликають хвороботворні бактерії: сальмонели, кампілобактерії, клостридії. Перші симптоми виявляються протягом доби після зараження. Хвороба небезпечна, тому що може передаватися від собаки до людини. Ознаки бактеріального ентериту:

• сильна діарея, іноді із домішками крові;
• блювання;
• шлункові болі;
• булькання в кишечнику;
• гарячка;
• відсутність апетиту;
• млявість, апатія;
• зневоднення;
• виснаження.

Легку форму захворювання лікують у домашніх умовах за допомогою суворої дієти. Складні випадки вимагають втручання ветеринарного лікаря, який напише відповідний план лікування.

При бактеріальному ентериті тварині не можна давати препарати від діареї, тому що патогенні бактерії не зможуть вивестися з організму.

Коронавірусний

Коронавірусний ентерит протікає набагато легше парвовірусного. Симптоматика схожа, проте проявляється менш яскраво – у блювотних та калових масах відсутні домішки крові. За своєю тяжкістю захворювання поділяється на дві форми:

1. Гостра. Перші ознаки виявляються на 2-5 день після влучення вірусу в організм собаки. Часто ентерит посилюється супутніми інфекціями, спричиненими хвороботворними бактеріями.
2. Легка. Симптоми слабко виражені, інколи ж повністю відсутні. У деяких випадках імунна система тварини сама справляється з патогенним вірусом. Хворому вихованцю досить організувати строгу дієту і питво.

Невірусний

Причиною ентериту не завжди стають віруси чи бактерії. Іноді його викликають зовнішні фактори, наприклад, неправильне харчування або гельмінти. У зоні ризику знаходяться дорослі або ослаблені собаки.

Захворювання схильні до тварин, яких годують «зі столу». Якщо раціон складається з жирної, копченої їжі, приправленої сіллю та спеціями, у шлунково-кишковому тракті вихованця утворюється сприятливе для хвороботворних бактерій середовище. Гельмінтоз також сприяє розвитку ентериту. Паразити не лише руйнують стінки кишечника, а й значно послаблюють імунітет собаки.

Симптоматика хвороби схожа на вірусні форми, але проявляється слабше:

• діарея;
• блювання;
• втрата апетиту;
• млявість.

Ентерит у цуценят

Собаки віком від 2 тижнів до 1 року важче переносять ентерит, ніж дорослі тварини. Оскільки в організмі, що росте, всі процеси протікають дуже швидко, летальний результат у цуценят зустрічається набагато частіше. Інкубаційний період парвовірусів та коронавірусів становить лише 24–72 години, а загибель вихованця може наступити вже на першу добу зараження.

Момент відлучення від матері – найнесприятливіший. Поки цуценята харчуються материнським молоком, у їхній організм потрапляє достатньо антитіл, здатних боротися з вірусами. Як тільки годування закінчується, їх кількість різко знижується.

Ризик розвитку ентериту у цуценят підвищується у таких випадках:

• відсутність щеплень у батьків;
• вчасно не проведена дегельмінтизація матері та потомства;
• різка зміна обстановки та раціону.

Діагностика та лікування

До встановлення точного діагнозу давати тварині будь-які лікарські препарати не можна. Тільки ветеринарний лікар може визначити форму захворювання та прописати необхідний план лікування. І тому він здійснює такі маніпуляції:

• оглядає собаку та пальпує їй живіт;
• вимірює температуру тіла;
• бере на аналіз кров, сечу, кал;
• проводить УЗД внутрішніх органів.

Лікування зазвичай проходить у домашніх умовах. Госпіталізація необхідна лише за гострих форм ентериту.

Противірусна терапія

Противірусна терапія спрямована на боротьбу з патогенними мікроорганізмами. Її головна мета – знищити віруси шляхом блокування їх розмноження. Хворому собаці прописують противірусні та імуностимулюючі препарати:

1. Протиентеровірусні сироватки. Для собак вагою до 5 кг достатньо 2-3 мл препарату. Якщо тварина більша, дозу подвоюють.
2. «Фоспреніл». Дозування коливається від 0,1 до 2 мл. Вона залежить від ваги вихованця та способу введення (перорально, внутрішньом`язово, внутрішньовенно, підшкірно). Препарат приймається за схемою, розписаною лікарем.
3. «Імунофан». 1 мл імуностимулятора вводять внутрішньом`язово або підшкірно 1 раз на добу. Курс лікування складається із 5 уколів, які повторюють через день.
4. «Циклоферон». Ін`єкції роблять підшкірно, внутрішньовенно або внутрішньом`язово. Частота маніпуляцій залежить від тяжкості захворювання. Дозування призначається, виходячи із ваги собаки.

У комплексі з основними препаратами прописуються вітаміни, антибіотики та лікувальні засоби, що підтримують.

Патогенетичне лікування

Терапія включає ряд заходів, що допомагають тварині швидше відновитися від ентериту.

Регідратація є заповненням в організмі втраченої внаслідок хвороби рідини. Крапельниці ставляться доти, доки вихованець не починає пити сам. Найчастіше призначається «Трисоль», розчин Рінгера-Локка, суміш із фізрозчину, глюкози та аскорбінки.

Детоксикація спрямована на виведення з організму токсичних речовин, що виникли внаслідок життєдіяльності хвороботворних мікроорганізмів. Проводиться за допомогою «Гемодезу», «Гідролізину», «Сірепара». Паралельно призначають гепатопротекторні препарати.

Симптоматична терапія потрібна для усунення симптоматики та покращення загального стану собаки. Включає препарати різної спрямованості:

• протиблювотні: «Серенія», «Церукал»;
• кровоспинні: «Вікасол», «Етамзілат»;
• для підтримки роботи серцево-судинної системи: "Кордіамін", "Рібоксин", "Сульфокамфокаїн";
• антибактеріальні: "Цефазолін";
• пробіотики: "Бактонеотім", "Біопротектин".

Правильний раціон

Перші дні хворого вихованця краще не годувати зовсім. Відновлювати прийоми їжі можна тільки після припинення блювоти та появи апетиту. Тварину переводять на строгу дієту, скоротивши порції та змінивши режим харчування на більш частий (5-6 разів на день). Раціон повинен складатися з нежирних бульйонів та рисової каші. Якщо організм нормально сприйняв годування, можна поступово додавати нежирне м`ясо, кефір, варені овочі. Категорично не можна годувати собаку:

• ковбасами та напівфабрикатами;
• жирними, солодкими, борошняними продуктами;
• кістками, субпродуктами;
• пряною, солоною їжею.

Повертатися до звичного раціону можна не раніше ніж за місяць.

Наслідки та прогноз захворювання

Навіть легкі форми ентериту іноді призводять до серйозних ускладнень. Найчастіше вони проходять протягом року, проте можуть супроводжувати собаку все життя. Основними наслідками після перенесеного захворювання є:

• відсталість у розвитку у цуценят;
• безпліддя у сук;
• захворювання міокарда;
• поліпи на слизовій оболонці;
• кульгавість.

Щоб прогноз був оптимістичним, хворобу потрібно діагностувати вчасно. Тільки правильне лікування може знизити ризик розвитку ускладнень.

Профілактика ентериту у собак

Щоб собака не опинився в зоні ризику, їй необхідно робити своєчасну вакцинацію. У щепленої тварини зменшуються шанси «підхопити» вірус, а хвороба, що виникла, протікає швидко і без ускладнень.

Цуценят вакцинують за наступною схемою:

• у 4–6 тижнів;
• через 2-4 тижні після першого щеплення;
• у 3 місяці;
• у 6–8 місяців.

Після року вакцину вводять щороку, попередньо провівши дегельмінтизацію.

Щеплюючи вихованця, потрібно мати на увазі, що вакцина не дає стовідсоткової гарантії. Значну роль відіграє дотримання гігієни, збалансований раціон та періодичні візити до ветеринару.