Нежить у собаки
Люди легко піддаються різним інфекціям хворобам. На жаль, вихованці не менш уразливі до умов зовнішнього середовища. Іноді навіть складно зрозуміти, захворіла домашня тварина чи ні. В організмі тварин навіть звичайна застуда швидко прогресує. Наприклад, собаки найлегше підхоплюють нежить. Багато господарів впадають у такому разі в паніку і гадки не мають про те, що робити. Але все не так страшно, як здається.
Варто сказати, що через фізичні особливості статури, деякі породи собак більш схильні до виникнення нежитю. Це, наприклад, мопси. Але й інші легко можуть його підхопити. Зазвичай це проявляється як реакція на охолодження організму при швидких переходах контрастних температур. Риніт особливо турбує собак навесні чи восени.
Але погода – не єдиний фактор. Досить часто риніт провокує попадання в дихальні шляхи подразнюючих речовин, диму під час пожеж, гарячого повітря. Іноді в носовій порожнині можуть виявлятися різні сторонні частки, наприклад, колоски рослин.
По суті, нежить у собак - це звичайне запалення слизової оболонки носа. Часто риніти ділять на 2 групи: первинний і вторинний риніт. Гострий нежить у собак провокує лише сильне переохолодження або різка зміна температури повітря. Наприклад, російський мисливський спанієль може захворіти під час полювання на вологу сиру місцевість. Деяким декоративним собакам властивий нежить унаслідок зміни кліматичних умов.
У деяких випадках нежить у собаки є не окремим захворюванням, а лише одним із симптомів, наприклад, чуми або запалення глотки. Але занедбаний нежить у собаки може перейти в складнішу форму і викликати запалення дихальних верхніх шляхів тварини.
Симптоми нежиті у собаки
У вихованців є окремі симптоми нежиті. У чомусь вони навіть відповідають людським. Нежить у собак зазвичай супроводжується чханням, вихованець може час від часу терти ніс за допомогою лап, облизуватися. Звісно ж, присутній і основний симптом нежиті виділення з носа. Спочатку вони рідкі і майже не мають кольору, потім консистенція стає густішою. Під час інфекційних захворювань виділення зазвичай гнійні.
Через виділення в носових шляхах формуються скоринки, саме дихання стає важким, собака може навіть заспівати. Через ті самі скоринки вихованець переходить на дихання за допомогою рота. У деяких випадках може виникнути змішана задишка. Слизова оболонка вихованця червоніє. Якщо риніт має характер окремого захворювання, його прояви не впливають на загальний стан собаки, у нього залишається також добрий апетит.
Що стосується видів риніту, гострий проходить протягом тижня. Але якщо його лікування запустити, може перейти у хронічну форму. Іноді бувають загострення. Тварина може наздогнати пригнічення, втрата ваги. При хронічному риніті на слизовій оболонці можуть виникати тріщини, ерозії та інші ушкодження.
Риніт як симптом інших захворювань може тривати досить довго. У деяких випадках навіть протягом кількох років.
Рідко, але й таке буває, що у собак буває крупозний або фолікулярний вид риніту. Вони відрізняються впливом на загальний стан: підвищена температура, тяжке дихання. Лікування триває протягом 2 або 3 тижнів.
Нежить у собак діагностують іноді самостійно. Але краще звернутися до ветеринара, оскільки він зможе визначити і причину, від чого прямо залежить лікування. Діагноз ставлять за наявності ознак клінічного характеру, а також залежно від анамнезу. Це питання не варто недооцінювати, оскільки при первинних ринітах часто лікування і не потрібне, але при вторинних собаку в жодному разі не можна залишати без турботи.
Корисно проводити профілактику. Для цього тварину, по-перше, потрібно годувати здоровою їжею, яка містить усі потрібні речовини. По-друге, дбати про те, щоб воно не знаходилося на протягу.
Чим лікувати нежить у собаки
Як уже згадувалося вище, лікування нежиті у собак прямо залежить від виду та причини його виникнення. Найкраще звернутися за порадою до ветеринара.
У випадках із занедбаним захворюванням, коли у собаки на носі утворюються скоринки, щоб не пошкоджувати шкіру, рекомендується розмочувати їх по кілька разів на день розчином перекису водню (3%). Тільки після цього їх можна видалити. А для того, щоб скоринки не виникали знову, ніс вихованця можна змащувати олією або вазеліном.
Чудово впорається також і ментолова мазь (1-2%). Крім неї використовують ще порошок стрептоциду (обережно вдмухують у ніс собаки). У домашніх умовах можна приготувати наступну суміш: розчин соди (1%) та танін (розчин 0,5%).
Ефективно бореться з ринітом цибуля, точніше цибульний сік. У нього потрібно занурити невеликий шматок вати, сформувати з нього тампон і покласти у ніздрі собаці приблизно на 10 хвилин. Щоб засіб дійсно допоміг, процедуру потрібно повторювати щодня до одужання по 4 рази.
Деякі при сильних виділеннях з носа проводять промивання порожнини за допомогою відвару буряків.
Якщо за тиждень жодних результатів подібним лікуванням досягти не вдалося, нежить перейшов у хронічну форму, потрібно проводити ще й додаткові процедури. Наприклад, через постійні виділення шкіра носа стає роздратованою, тому її потрібно підсушувати. Для цього чудово підходить порошок стрептоциду, яким просто посипають ніс вихованця щодня по разу.
Паралельно потрібно подбати і про імунітет вихованця. Ветеринари часто рекомендую з цією метою проводити загальне опромінення ультрафіолетом. Часто використовують також препарат тимоген, який щоденно закопують у ніс вихованцю. Кількість залежить від ваги собаки. Для вихованців вагою нижче 10 кілограмів встановлено норму в 2-3 краплі.
Турбота про вихованця, умови його утримання та своєчасне лікування захворювань прямо залежать від господаря. Тому не варто ставитися до цього недбало.
