Вірусний ентерит у собак
Ентерит - це підступний вірус, який може багато років спати в землі, і несподівано заразити домашнього вихованця на черговій прогулянці навколишньою місцевістю. Це захворювання характеризують серйозним запаленням кишечника та ураженням міокарда. Вимагає тривалого та ретельного лікування. Найбільше схильні до цієї хвороби цуценята віком до 8 місяців. Але за допомогою своєчасного медичного втручання та належного догляду шанси врятувати свого улюбленця досить великі. Головне розпізнати симптоми ще на початку розповсюдження інфекції.
Симптоми вірусного ентериту у собак
Вірусний ентерит ділиться на два різновиди: коронавірусний та парвовірусний. Назва цих хвороб походить від видів шкідливих вірусів, які провокують цю неприємність. Симптоми майже однакові та розрізнити два захворювання можливо лише у науково-дослідних центрах.
Вірусний ентерит загрожує лише собакам. Страждає переважно молодняк від двох до восьми місяців. Але можливий прояв хвороби і у старших особин. Її головне джерело - це хворі вихованці, їх фекалії та слина.
Виділяють три форми вірусного ентериту: кишкова, серцева та змішана. Протікають вони гостро і майже блискавично. Дуже важливо розпізнати хворобу на самому початку – це збільшує шанси врятувати собаку. Розглянемо симптоми цього небезпечного захворювання від перших, які сигналізують про проблему, до більш характерних і серйозних.
- Допитливе і веселе щеня раптово після прогулянки стало млявим, сумним і малорухливим. Хоча під час наступної він може знову виявити інтерес до життя, але переважно ненадовго.
- Байдужість до їжі та швидка втрата апетиту.
- Сонливість і постійна дрімота у колись жвавого цуценя.
- Раптова поява блювоти білого кольору та пінистої консистенції.
- Після блювання при цьому захворюванні очікується пронос жовто-сірий або сіро-зелений.
- Згодом калові маси робляться коричневими і дуже смердючими, іноді кров`яними.
- Дихання стає уривчастим і прискореним.
- Сильно частішає пульс.
- Повна відмова від води.
- Через два-три дні стан хворого цуценя погіршується настільки, що він не в змозі відійти в туалет і робить все під себе.
- Якщо пронос стає світлим і за консистенцією нагадує густі вершки, то це остання стадія вірусного ентериту і шанси на одужання вихованця дорівнюють нулю.
Якщо не розпочати своєчасно лікувати пса вже на першу добу появи хвороби, то його життя опиняється під загрозою. Без надання медичної допомоги щеня гине через 3-4 дні після появи аналізованого захворювання. За статистикою багатьох ветеринарів на вірусний ентерит частіше хворіють собаки, ніж суки. Летальний результат також більше загрожує особинам чоловічої статі.
Лікування вірусного ентериту у собак
Щоб собака був врятований, потрібно вчасно розпізнати симптоми, перераховані вгорі, і миттєво звернутися до фахівця. Тільки в такому випадку можливий позитивний результат проблеми. Власник не зможе самостійно перемогти хворобу свого вихованця, але повинен дотримуватися кількох правил, щоб не ускладнювати ситуацію та виграти час на лікування тварини.
При першій підозрі на інфекцію, що розглядається, господар повинен тут же влаштувати для собаки голодну дієту і не пропонувати жодної їжі кілька днів. Дозволяється давати лише кип`ячену воду в невеликих кількостях. Також допомогти псу можливо до звернення до ветеринару, напоївши його розчином регідрону. Хоча цю рідину тварини п`ють вкрай неохоче.
Дієта повинна тривати два-три дні, іноді трохи більше - все залежить від стану домашнього вихованця. Коли буде помітне покращення, то починати давати їжу для цуценя потрібно з невеликих порцій, але часто кожні три години. Сир, рис, варене яйце, яловичий бульйон, кефір або ряженка допоможуть відновити сили собаки.
Такі продукти як жирна сметана, вершки, сире м`ясо, незбиране молоко слід уникати в раціоні чотирилапого пацієнта, тому що ентерит може знову відновитися, але з значно більшою силою.
Також буде дуже добре, якщо власнику хворого цуценя вийде промити йому шлунок таким чином. Зробити слабкий розчин марганцівки та вливати цю рідину собаці в рот. Робити це до тих пір, поки тварина не стане відригувати у чистому вигляді рожевий розчин, без блювотних пінистих мас. Але цю процедуру буває складно виконати, тому що навіть при поганому самопочутті вихованець пручається і може пустити в хід зуби.
Допоможе покращити стан речей та клізму. Застосовувати її потрібно кожні дві години до приходу фахівця. Якщо самопочуття собаки почало покращуватись, то клізму роблять кожні 3-4 години і дозволяється нічна перерва від цієї процедури. Коли хвора тварина починає пити, можна зменшити кількість сеансів до трьох на день.
Потрібно бути готовим, що лікар припише для домашнього улюбленця безліч різноманітних лікарських засобів, тому що лікування має бути комплексним. До арсеналу необхідних ліків входять антибіотики, сульфаніламіди, новокаїнова блокада, серцеві препарати та препарати, які попередять зневоднення організму.
Профілактика
Щоб звести до мінімуму ризик появи цього небезпечного та жахливого захворювання, потрібно дотримуватися низки ефективних правил.
- Щоб цуценята отримали імунітет, то вже в їхньому тижневому віці суці радять зробити щеплення, якщо перед течкою це не вдалося.
- Ретельно стежити за добрим та збалансованим харчуванням домашніх вихованців.
- Вчасно позбавляти щенят від глистів.
- Тримати собак потрібно в ідеальній чистоті.
- При прибиранні місцезнаходження тварин рекомендують користуватися дезінфікуючими засобами.
- Використовувати кварцову лампу, але перед тим, як її включити на півгодини, потрібно звільнити приміщення від живих істот.
- Провітрювати житло, де перебувають собаки, щодня.
За статистикою багатьох ветеринарів на вірусний ентерит частіше хворіють собаки, ніж суки. Летальний результат також більше загрожує особинам чоловічої статі.
Вірусний ентерит - небезпечна і підступна хвороба, тому що може підчепитися домашнім улюбленцем у будь-якому місці і дуже швидко вбити тварину протягом трьох днів. Хоча ймовірність лікування цуценят збільшується, якщо вчасно розпочати лікування. Також у домашніх умовах, до приходу ветеринара, господар може допомогти своєму чотирилапому другу. Для цього потрібно повністю припинити годування вихованця і систематично раз на дві години робити промивання шлунка спеціальними розчинами або клізму.