Про що потрібно знати перед тим, як вибрати кошеня?
Зміст
Як вибрати кошеня, якщо рішення про необхідність поповнення сім`ї волохатим домочадцем вже прийнято та оскарженню не підлягає? Щоб не помилитися з вибором, важливо враховувати кілька основних моментів.
Якщо перед потенційним власником стоїть мета знайти собі чотирилапого друга, то в цьому випадку необхідно знати лише про те, як вибрати здорове кошеня. Однак, якщо перед майбутнім господарем стоїть абсолютно інше завдання, наприклад, що має на меті розведення конкретної породи, або він бажає вибрати кошеня для дому, або зробити подарунок своєму малюкові на День народження, то тут до питання вибору варто підходити більш ґрунтовно.
Якої статі маленький вихованець?
Перший момент, який для багатьох людей є визначальним - це підлога кошеня. Самки і самці відрізняються один від одного з раннього дитинства не тільки за зовнішніми статевими ознаками. Як правило, індивідуальні особливості поведінки вихованців багато в чому залежать від статі. Кажуть, що коти більш схильні до вірної дружби з господарем, ніж неслухняні кішки, які, у свою чергу, прославилися примхливою і мінливою вдачею. Можливо, це лише стереотип. Як себе тварина вестиме вдома багато в чому залежить від виховання, отриманого ним з перших місяців життя.
Перед тим, як вибрати кошеня з посліду, можна самостійно визначити, хто це, хлопчик чи дівчинка. У місячних малюків зовнішні статеві ознаки виражені не явно, тому характерною рисою, за якою можна орієнтуватися вважають відстань між анальним отвором та сечовивідними шляхами. У кішечок воно незначне, у маленьких котів досягає 2 см.
Як знайти свого чотирилапого друга серед інших?
Нерідко трапляється і так, що в посліді з кількох кошенят один цілеспрямовано підійде до людини. Ймовірно, це його кошеня. Якщо малюк на інстинктивному рівні виявив інтерес до свого майбутнього господаря, ймовірно, нехтувати його вибором не варто. Він стане відданим вірним другом і слухняним вихованцем.
Цікавою деталлю, яка може підказати, як правильно вибрати кошеня, служить також поведінка малюків у спільній зграйці. Тут все залежить від уявлень потенційного власника про те, яким же має бути кіт будинку. Якщо потрібне спритне маля, грайливе, з лідерськими задатками, то на такого і необхідно звернути увагу. Якщо ж у уяві присутня інша картина, наприклад, теплі сімейні посиденьки ввечері з лагідним котом на руках, тоді необхідно придивитися до спокійного доброзичливого малюка.
В якому віці краще придбати кота?
Ідеальним віком кошенят для періоду відлучення від матері та розселення в різні будинки вважають 2-3 місяці. Переваг саме цього віку достатньо:
- По-перше, кошенята вміють харчуватися самостійно.
- По-друге, вони стали досить самостійними, здатними стежити за своєю «котячою» гігієною.
- По-третє, кошенята рухливі, активні та розташовані до навчання.
Важливо знати і про те, як вибрати здорове кошеня. Звичайно, від подальших проблем зі здоров`ям вихованця (вірусних захворювань, інфекцій та інших недуг) ніхто не застрахований, але визначити, що на даний момент малюк цілком здоровий можна за такими ознаками:
- у кошеня прекрасний апетит;
- є весь набір молочних білих зубів;
- шерсть блискуча та шовковиста;
- вуха у кошеня не повинні мати жодних виділень (інакше це, найімовірніше, ознака вушного кліща);
- на його тільце немає жодних ранок;
- на шиї та підборідді у кошеня немає бліх.
Ослаблене кошеня, яке явно не добирає у вазі, виглядає млявим, швидше за все, заражене глистами. Самолікуванням, однозначно, займатися не слід, краще відразу вирушати з новоспеченим членом сім`ї на профілактичний огляд. Можливо, ветеринар зможе об`єктивно оцінити стан кошеня та призначити необхідні щеплення.
Як визначитися з породою?
Наступним визначальним фактором, який відіграє величезну роль у виборі вихованця для будинку, є його порода, тим більше якщо передбачається участь кота в різних виставках і конкурсах. До речі, зупинившись на конкретній породі кішок, необхідно:
- вивчити особливості поведінки її представників;
- відвідати виставки;
- ознайомитися з відгуками більш досвідчених заводчиків щодо його утримання та догляду.
Наприклад, відомі всім сіамські коти набагато частіше схильні до прояву генетичних недуг, ніж інші представники роду котячого. Або, цілеспрямовано не бажаючи заводити довгошерстого кота, багато хто робить вибір на користь безшерстного Сфінкса, навіть не здогадуючись про те, наскільки у догляді за ним більше труднощів у порівнянні з іншими породами.
Особливості породистих кішок
Враховувати також необхідно і той факт, що породи тварин, виведені штучним селекційним шляхом за допомогою генетичних витонченостей вчених, мають за своєю природою більш слабкий імунітет. Набагато менше таких вихованців наражається на небезпеку тварина «без роду і племені», що пройшло природний відбір.
Багато хто з штучно виведених порід не в змозі самостійно дбати про себе. Яскравим прикладом є перські коти, які без людини не зможуть виглядати привабливо. Їхня пухнаста шуба вимагає регулярного купання, розчісування та інших заходів, тільки котячого вилизування недостатньо. Та й у психологічному аспекті такі тварини максимально залежать від господаря.
Тим часом є чимало порід, яким властивий інстинкт мисливця. До бажання заробляти собі «на хліб» їм, як правило, дістаються від природи чудові фізичні дані. Серед природжених котів-мисливців можна назвати:
- норвезьку лісову;
- мейн-кунів;
- бобтейлів.
Обмежений квартирний простір цим хижакам не підходить. Приватні будинки та сад з безліччю дерев – це те, де вони завжди зможуть вдосталь гратися.
Пам`ятати завжди необхідно і про те, що, вибираючи кошеня, господар бере на себе цілий комплекс зобов`язань та гору відповідальності. Тварини – не іграшки та не додаток до домашнього інтер`єру. Кішки будь-якої породи довіряють і прив`язуються до людини, головне при цьому - не зраджувати їх.