Чому кішка не може сходити до туалету по-маленькому і що робити?

Від чого може виникнути такий стан?

Багато власників усатиків цікавляться, чому виникають проблеми із сечовипусканням? Вихованець рідко ходить до туалету з кількох причин:

• Спровокувати мале відходження сечі може недостатнє вживання рідини. У малій кількості сечі міститься велика концентрація солей, з яких згодом утворюються камені.
• Спадковий фактор. Якщо кіт у своєму роді мав подібні захворювання, то у нього більше шансів мати проблеми з сечовипусканням, ніж ті тварини, у яких спадковість не обтяжена такими питаннями.
• Фізіологічні особливості. Бувають випадки, коли кошеня народжується з непрохідністю сечовивідних шляхів. Це питання вирішується лише хірургічним шляхом.
• Неправильно організоване харчування кішки може призвести до важкого відходження сечі. Надмірне вживання сирого м`яса та риби, солоних та мінеральних продуктів здатне спровокувати цю проблему.
• Кіт може рідко ходити в туалет, якщо він має зайву вагу. Як правило, такі вихованці ведуть малорухливий спосіб життя, що здатне викликати поганий відтік сечі.
• Така реакція виникає після перенесеного стресу. Це може бути раптовий переїзд, зміна господаря, поїздка у громадському транспорті.

Існує думка, що до розвитку сечокам`яної хвороби більш розташовані кішки, які харчуються сухим кормом. Однак, ця помилкова думка, навпаки, сухий корм є більш збалансованим джерелом, головне, щоб котик завжди мав свіжу воду.

Що можна зробити для полегшення стану вихованця?

Звичайно ж, коли кіт не може помочитися, то необхідно терміново вести до ветеринара, але якщо такої можливості немає, то можна поставити вихованцю грілку на промежину і живіт.

У жодному разі не можна масажувати животик кішки, цими діями можна лише погіршити стан улюбленця.

Перша та термінова допомога полягає у постановці катетера для відходження сечі. Це непроста і досить болісна процедура і проводитися вона повинна лише кваліфікованим фахівцем, причому нерідкі випадки постановки катетера під загальним наркозом. При катетеризації сечовий міхур промивають антисептиками. Часту катетеризацію проводити не можна, тому що ця процедура призводить до набряку сечовивідних каналів, і як наслідок результатом буде те, що кіт не може помочитися. Далі вже ветеринар визначить причину подібного стану та призначає лікування.

Діагностика

Після проведення екстрених заходів, кіт повинен пройти необхідні діагностичні процедури, для виявлення точного діагнозу та призначення необхідного лікування. Зазвичай у тварини береться аналіз сечі і робиться УЗД органів черевної порожнини, нирок та сечового міхура.

Лікування

Якщо кіт не ходить по-маленькому кілька днів або це рідко, то у нього в сечовому міхурі відбувається розмноження великої кількості мікроорганізмів. Перший час кіт повинен знаходитися в стаціонарі, щоб йому професійно відігнати сечу, що застояла. За допомогою ін`єкцій вихованцю вводять рідину, для усунення зневоднення організму. Також ветеринар призначає спазмолітичні препарати, що допомагають вгамувати біль і розслабити уретру. Зазвичай застосовують антибіотики та антибактеріальні засоби, що допомагають зняти запалення у сечовому міхурі. Після проведеного лікування котика виписують додому, де вся турбота лягає на господаря.

Коригуюча дієта

Якщо кіт схильний до сечокам`яної хвороби, то він потребує коректуючої дієти. Необхідно, щоб корм був багатий на вітаміни В6, А і глютамінову кислоту. Їжа не повинна містити сіль та мінеральні речовини, а саме:

• У кішки має бути повне виключення солоних продуктів.
• Заборонені до вживання сира риба та м`ясо.
• Виключено вживання всіх видів риби. Фосфор, що знаходиться в будь-якому сорті риби, відкладається зайвим мінералом у сечовому міхурі та призводить до утворення каменів.
• Молоко заборонено до вживання вихованця з проблемами сечовипускання. Справа в підвищеному вмісті магнію, що призведе ще до гіршого відтоку сечі.
• Свинина – це занадто жирне м`ясо, воно призведе до ущільнення сечі, що ще більше ускладнить її відтік із сечового міхура.

Кіт повинен харчуватися спеціальним сухим кормом, збалансованим для тварин із проблемами у сечостатевій системі.

Категорії ризику

Непоодинокі виникнення проблем із сечовипусканням у котів, які перенесли кастрацію в дитячому віці. Бувають випадки, коли затримка відходження сечі зустрічається у кошенят, але за статистикою найчастіше цим станом страждають дорослі особини, особливо воно зустрічається у котів. Якщо новонароджене кошеня має проблему з відходженням сечі, то причина, як правило, криється у вродженій механічній непрохідності сечовивідних шляхів.

Профілактичні заходи

Вилікувати причину, що спонукала до того, що кішка не може мочитися, досить складно, з 10 випадків буде 9 обов`язкових рецидивів. Для полегшення стану вихованця важливі профілактичні заходи:

1. Потрібно уникати переохолодження кішки. Вихованець не повинен лежати на сирому місці, на бетоні, якщо він хоче поніжитися на сонечку, то краще це робити на теплій ковдрі.
2. Вчасно зроблена вакцинація призведе до меншої кількості захворювань, отже менша кількість мікроорганізмів потрапить в організм кота.
3. Грамотно складений раціон тварини допомагає уникнути повторень запальних станів сечостатевої функції тварини. Необхідно повністю виключати усі заборонені продукти. Навіть один раз уживаний заборонений продукт може спричинити рецидив.
4. Велика кількість рідини, що вживається, допомагає промивати сечовий міхур вихованця. Причому вода має бути свіжою та чистою, завжди перебувати у вільному доступі тварини.
5. Є у продажу спеціальний сухий корм для котів з порушенням у сечостатевій системі.

На жаль, повністю вилікувати сечокам`яну хворобу у кішки неможливо. Дбайливий господар повинен оточити вихованця увагою, регулярними профілактичними оглядами, постійним прийомом лікарських препаратів та збалансованим харчуванням. Такі заходи допоможуть котику вести звичайне життя.